2607/4422/12
05 липня 2012 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Захарчук С.С.,
при секретарі - Власенко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії.
Зазначала, що є інвалідом війни ІІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання підвищення до пенсії.
Посилаючись на те, що розмір призначеної і виплачуваної їй доплати до пенсії за віком не відповідає розмірам, встановленим зазначеним Законом, а Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовилося привести її у відповідність до вимог Закону, позивач просила зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, як інваліду війни виходячи з 350 % від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 23 червня 2011 року.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 7 травня 2012 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та позовну заяву ОСОБА_1 у частині позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 23 червня 2011 року до 27 вересня 2011 року залишено без розгляду (а.с. 20-21).
У судовому засіданні позивач підтримала позов з викладених у ньому підстав та просила позов задовольнити повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 2939-ІV, з 01 липня 2006 року підвищення пенсії інвалідам війни змінено з 350 % мінімальної пенсії за віком на 40 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 1 липня 2006 року зазначена норма вказаного закону не була предметом розгляду КСУ у 2007-2012 роках, неконституційною не визнавалася. А тому підстав для задоволення позову немає.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі в їх сукупності, матеріали справи, дійшов висновку, про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Відносини, що склалися між позивачем та відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту норм КАС України.
Судом установлено, що ОСОБА_1 народилася 16 лютого 1959 року (а.с. 6), є інвалідом війни ІI групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, про що свідчить посвідчення № 037886 (а.с. 8).
У 2011 році ОСОБА_1 звернулася до відповідача з вимогою про виплату відповідного підвищення до пенсії у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 13 жовтня 2011 року № 8347/04 ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті доплати до пенсії у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, оскільки відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 5 жовтня 2005 року № 2939-ІV (є чинним і неконституційним не визнавався) з 1 січня 2006 року інвалідам війни ІІ групи пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 40 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, як це передбачено ст. 13 Закону.
Статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції від 22 грудня 1995 року, яка набрала чинності 2 січня 1996 року) було встановлено розміри підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, ветеранам війни ІІ групи у розмірі 350 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно із Законом України від 5 жовтня 2005 року № 2939-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначені норми викладено в новій редакції. Відповідно до цього Закону пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується для інвалідів ІІ групи у розмірі 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Указані норми протягом 2006-2012 років змін не зазнавали, неконституційними не визнавались, отже, підлягають застосуванню з часу набрання ними чинності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу виплачується підвищення як інваліду війни ІІ групи в розмірі 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, позивачеві виплачується щомісячне підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому чинним законодавством.
Посилання позивача на те, що зміни до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не відповідають ст. 22 Конституції України суд вважає безпідставним, оскільки зазначена норма закону є такою, що не відповідає Конституції України у встановленому порядку не визнавалася.
За таких обставин, правових підстав для задоволення позову немає.
Керуючись ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 100, 158-163 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Суддя Захарчук С. С.