06 жовтня 2015 рокусправа № 808/9435/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
при секретарі: Горшкові В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року у справі № 808/9435/14
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області
до Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор»
про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -
Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області (далі по тексту - позивач), звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з ПАТ «Мелітопольський компресор» заборгованість в розмірі 86132,07 грн. за період червень-жовтень 2014 року. В обґрунтування позову зазначав, що станом на 25.10.2014 року загальна заборгованість ПАТ «Мелітопольський компресор» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за Списком №1 становить 86132,07 грн. У зв'язку із несплатою відповідачем заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1, ускладнюється виконання Пенсійним фондом України одного з основних завдань - забезпечення збирання та акумулювання внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Мелітопольський компресор» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи не були дотримані вимоги стеттей 4, 5, 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, ПАТ «Мелітопольський компресор» не отримало ухвалу про відкриття провадження по даній справі та повістку про судовий виклик. За таких обставин, апелянт вважає, що судом грубо порушені процесуальні права відповідача на участь у судовому засіданні, подання доказів та надання пояснень по справі.
Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, які містяться в матеріалах справи, ПАТ «Мелітопольський компресор» зареєстроване та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Станом на 25.10.2014 року відповідач має заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період червень-жовтень 2014 року на загальну суму 86132,07 грн., що підтверджується розрахунками.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідними розрахунками підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по Списку №1 по пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, яке ним не було виконано. Суд також дійшов висновку, що розрахунки складені та надіслані позивачем на адресу відповідача з дотриманням всіх необхідних вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.
Колегія суддів погоджується з таким висновком і зазначає, що відповідно до абзацу 1 пункту 2 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Таким чином, згідно із Законом "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", кожен роботодавець зобов'язаний відшкодовувати державі, в особі Пенсійного фонду України, фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, що зумовлюється шкодою, заподіяною здоров'ю працівників шкідливими та важкими умовами праці.
Порядок та процедуру відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду від 19 грудня 2003 року № 21-1. Відповідно пункту 6.1. "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" , відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року. Відповідно пункту 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 86132,07 грн., яке не було ним виконано.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі, заборгованість у сумі 86132,07 грн., яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України підлягає стягненню.
Доводи апелянта про не отримання ухвали про відкриття провадження по даній справі та повістку про судовий виклик, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки з матеріалів справи вбачається що Дніпропетровським окружним адміністративним судом направлялися судова повістка та копія ухвали про відкриття провадження у справі 29.12.2014 року, проте на адресу суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення про причину повернення за закінченням терміну зберігання. (а.с.60) Також, 20.01.2015 року на адресу відповідача було надіслано судову повістку про виклик у судове засідання, проте на адресу суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення про причину повернення за закінченням терміну зберігання. (а.с.78)
Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року у справі № 808/9435/14 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко