"07" жовтня 2015 р. Справа № 18/1407/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Тарасова І.В.
при секретарі Логвін О.О.
за участю представників:
позивача - Онищенко І.П., довіреність№85/16 від 12.08.15р.
відповідача - Борецька О.Л., довіреність№31 від 21.04.15р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ (вх. №4632 П/3-12) та апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", м. Лубни (вх. №4648 П/3-12)
на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.09.2015 по справі №18/1407/12 про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 у справі №18/1407/12
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", м. Лубни
про стягнення 16 403 883, 67 грн.,-
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.09.2015 (суддя Сірош Д.М.) заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", м. Лубни про розстрочку виконання рішення задоволено частково. Розстрочено виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 у справі №18/1407/12 щодо стягнення заборгованості в сумі 15571593,82 грн. на три роки рівними щомісячними платежами відповідно графіку, зазначеного в резолютивній частині ухвали.
Позивач - ДК «Газ України» НАК "Нафтогаз України" з даною ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.09.2015 по справі №18/1407/12 скасувати та відмовити ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" у наданні розстрочки виконання рішення у справі №18/1407/12. Витрати по сплаті судового збору покласти на боржника.
В обґрунтування апеляційної скарги з урахуванням доповнень, наданих до суду апеляційної інстанції 24.09.2015, скаржник заперечує посилання боржника на важкий фінансовий стан, оскільки вважає, що дана обставина не є винятковою в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення. Як зазначає скаржник, господарський суд, розглядаючи заяву боржника про надання розстрочки, прийняв до уваги доводи лише однієї сторони, а саме, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", не встановивши при цьому матеріальний інтерес стягувача, що є порушенням принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом. Також, посилаючись на норми ст. 218 ГК України вважає безпідставним посилання суду на існування заборгованості контрагентів ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", оскільки вважає, що в даному випадку боржник не позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом до своїх боржників. При цьому зауважує на тому, що судом першої інстанції не були витребувані та не досліджені докази підтвердження реального фінансового стану боржника, не витребувано вичерпний перелік рахунків, відкритих ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" в банківських установах, а також відомостей щодо руху та залишку коштів на вказаних рахунках. Також вважає, що відповідачем не надано доказів, якими підтверджується наявність тих виключних обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення згідно ст. 121 ГПК України
Також, 22.09.2015 до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.09.2015 по справі №18/1407/12 звернувся відповідач - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", який просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким заяву ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 у справі №18/1407/12 задовольнити у повному обсязі та розстрочити виконання рішення суду на 15 років шляхом оплати боргу рівними щомісячними платежами.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, заявник вважає, що судом першої інстанції не враховано, що ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" має значне фінансове навантаження щодо сплати щомісячних платежів за ухвалами про розстрочення виконання інших рішень, мировими угодами, угодами про реструктуризацію, у загальному розмірі більше 100000,00 грн. щомісяця, отже виконувати умови такого розстрочення товариство не матиме змоги, а виконання умов розстрочення рішення суду у справі №18/1407/12 від 14.10.2014 призведе до примусового стягнення боргу, що має наслідком банкрутство підприємства. Також вважає про наявність виняткових обставин для надання розстрочення виконання рішення суду саме на 15 років, оскільки результати фінансово-господарської діяльності ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" не дозволяють підприємству своєчасно розраховуватись за отриманий газ. До того ж, боржник є єдиним підприємством, яке має право на проведення ремонтних робіт підвищеної небезпеки і на території його діяльності відсутнє інше підприємство, яке може здійснювати роботи підвищеної небезпеки, ремонт газопроводів та усувати можливі аварійні ситуації, отже, припинення господарської діяльності ПАТ "Лубнигаз" може мати невідворотні небезпечні наслідки для населення чотирьох районів Полтавської області. Також, посилаючись на анулювання з 01.07.2015 року ліцензій на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, виданих ПАТ «Лубнигаз», зазначає про зменшення фінансових планових надходжень товариства, адже, на даний момент товариство отримує кошти лише за розподіл природного газу. Посилаючись на неможливість за короткий термін акумулювати велику кількість коштів для погашення щомісячних платежів на виплату розстрочки виконання рішення суду, зазначає, що сума коштів у розмірі 432 544,27 грн. є занадто великим щомісячним платежем для ПАТ "Лубнигаз" в умовах теперішніх економічних умов. Вказані обставини, на думку скаржника, не були враховані місцевим господарським судом, що призвело до неповного з'ясування обставин та прийняття неправомірного рішення.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 апеляційні скарги ДК «Газ України» НАК "Нафтогаз України" та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" прийняті до провадження та призначені до розгляду на 07.10.2015. Також вказаною ухвалою скарги об'єднані в одне апеляційне провадження.
ДК «Газ України» НАК "Нафтогаз України" у запереченнях на апеляційну скаргу з урахуванням доповнень, з наведеними скаржником доводами не погоджується, посилаючись на те, що результати розгляду справи можуть вплинути на державні інтереси в сфері побудови нафтової, газової та нафтопереробної галузей економіки України, ч. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», ст. 22 ГПК України, просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.09.2015 у справі № 18/1407/12 скасувати та відмовити ПАТ «Лубнигаз» у наданні розстрочки виконання рішення суду у справі № 18/1407/12.
ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" у відзиві на апеляційну скаргу ДК «Газ України» НАК "Нафтогаз України проти доводів заявника заперечує, просить залишити апеляційну скаргу заявника на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.09.2015 по справі №18/1407/12 про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 у справі №18/1407/12 без задоволення. Також надав до матеріалів справи документальні докази на підтвердження часткової сплати боргу перед позивачем у справі № 917/157/13-г.
Розглянувши матеріали справи, а також доводи, викладені стягувачем та боржником в апеляційних скаргах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 у справі № 18/1407/12 позов ДК «Газ України» НАК "Нафтогаз України" було задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Лубнигаз" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" заборгованість у розмірі 14 089 569,54 грн, з яких: 14 089 569,54 грн основного боргу; 1064579,70 грн пені; 656 812,52 грн інфляційних; 592 921,91 грн - 3% річних, 64 380,00 грн. судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 р. рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 р. змінено. Стягнуто з ПАТ "Лубнигаз" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 14 089 569,54 грн основного боргу, 532 289,85 грн пені, 656 812,52 грн інфляційних, 592 921,91 грн - 3% річних, 64 380,00 грн. судових витрат.
На виконання рішення суду від 21.10.2014 року господарським судом Полтавської області був виданий відповідний наказ від 23.01.2015 року про стягнення з боржника на користь стягувача суми боргу.
08.04.015 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерстві юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №47179527 за наказом № 18/1407/12 від 23.01.2015 р.
27.04.2015 року виконавче провадження з примусового виконання наказу №18/1407/12 від 23.01.2015 р. було зупинено на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з внесенням боржника до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу.
07.09.2015 року боржник звернувся до господарського суду з заявою про надання розстрочки виконання рішення суду у справі відповідно до наданого заявником графіку, а саме, з вересня 2015 року до серпня 2030 року з щомісячним платежем у розмірі 86508,85 грн., а в останній місяць - 86509,67 грн., мотивуючу заяву важким фінансовим становищем, а також низкою виключних обставин, що роблять неможливим виконання рішення одномоментно.
Приймаючи оскаржувану ухвалу та вирішуючи питання щодо надання розстрочки виконання рішення, місцевий господарський суд визнав доведеним, що доводи на які посилається заявник, підтверджують факт винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду по даній справі, у зв'язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для застосування приписів ст. 121 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим, з'ясувавши всі обставини справи, а також доводи на їх підтвердження, приймаючи до уваги принцип збалансованості інтересів сторін, місцевий господарський суд дійшов висновку, що заява боржника підлягає задоволенню частково, з наданням розстрочки виконання рішення на три роки.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови, господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Вказана частина статті визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, в основу судового акту про надання, зокрема, відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
У постанові пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012р. зазначено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. (п.7.1.1), а розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо) (п. 7.1.2).
Норми ГПК України не визначають переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення суду чи ускладнюють його виконання, а передбачені ст.121 ГПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання розстрочки, є оціночними.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
В рішенні від 26.06.2013р. (справа № 1-7/2013 № 5-рп/2013) Конституційний Суд України зазначив, що розстрочка виконання рішення має базуватись на принципах співрозмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. За судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, зокрема, належать скрутне матеріальне становище боржника та наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника.
Обґрунтовуючи неможливість виконання рішення суду у даній справі, заявник посилається на скрутний фінансовий стан, збитковість, обмеженість матеріальних ресурсів, які позбавляють підприємство можливості погашення існуючої заборгованості у повному обсязі.
Так, тяжкий фінансовий стан боржник підтверджує наданими до матеріалів справи документами, зокрема, документами фінансової звітності підприємства, а саме: звітом про фінансові результати, Балансом (звіт про фінансовий стан) за перше півріччя 2015 року, які відображають фінансові збитки ПАТ "Лубнигаз". Зокрема у І частині звіту про фінансові результати у графі під назвою "Чисті фінансові результати" зазначено, що прибуток відсутній взагалі, а збиток за звітний період складає 905 000,00 грн. При цьому, накопичений збиток товариства станом на 30.06.2015 р. складає 33 116 000,00 грн (рядок 1420 Балансу).
За письмовими поясненнями, наданими ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", 11.06.2015 року Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №1732 ліцензію ПАТ "Лубнигаз" на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом анульовано з 01.07.2015 р., отже, на даний час, ПАТ "Лубнигаз" не є постачальником природного газу, а здійснює діяльність з його розподілу, у зв'язку з чим, не укладає договори на постачання природного газу з усіма категоріями споживачів.
Також, заявник звертає увагу суду на обставини, відповідно до яких, на виконання Постанови НКРЕКП від 02.08.2012 р. №1000 "Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання гарантованих постачальників природного газу" на рахунки підприємства надходить лише та частина коштів, сплачених споживачем за поставлений природний газ, яка визначена алгоритмом.
Згідно постанови НКРЕКП України від 30.06.2015 р. № 1904 з 01.07.2015 р. тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами для ПАТ "Лубнигаз" становить 585,60 грн. (702,72 грн. з ПДВ) за 1000 куб. м. Постановою НКРЕКП від 03.09.2015 р. №2254 із змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 10.09.2015 № 2298, відповідно до Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання гарантованих постачальників природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 02.08.2012 року №1000, було затверджено нормативи перерахування коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання гарантованих постачальників природного газу, відкритих в установах уповноважених банків, що надійшли від споживачів. При цьому, зазначений норматив розподілу коштів встановлює, який відсоток сплачених споживачами коштів на поточний рахунок гарантованого постачальника зі спеціальним режимом використання перераховується кожному із суб'єктів ринку природного газу. Гарантованим постачальником на території діяльності ПАТ "Лубнигаз" є Товариство з обмеженою діяльністю "Торговий дім "Лубнигаз".
Відповідно до нормативів, що затверджені постановою НКРЕКП №2254 від 03.09.0215 р. на поточний рахунок підприємства з розподілу природного газу ПАТ "Лубнигаз" перераховується такий відсоток від коштів, що сплачені споживачами за природний газ на рахунок зі спеціальним режимом використання:
3,96 % - для категорії споживачів "Населення";
3,53 % - для категорії споживачів "Бюджетні установи";
3,53 % - для категорії споживачів "Промисловість та інші суб'єкти господарювання". При цьому, як зазначає боржник, НАК "Нафтогаз України" відповідно затверджених нормативів перераховується такий відсоток коштів;
77,84 % - для категорії споживачів "Населення";
92,64 % - для категорії споживачів "Бюджетні установи";
4,31 % - для категорії споживачів "Промисловість та інші суб'єкти господарювання".
Також заявник зазначає, що ПАТ "Лубнигаз" є єдиним підприємством яке має право на проведення ремонтних робіт газопровідних мереж, обстеження та підтримання газопроводів у належному технічному стані відповідно до Правил обстежень, оцінки технічного стану, паспортизації та проведення планово-запобіжних ремонтів газопроводів споруд на них, то затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.98 р. N124. Для здійснення цієї діяльності ПАТ "Лубнигаз" має відповідний дозвіл Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України № 057.15.53 від 17.02.2015 року та має право виконувати зокрема такі роботи підвищеної небезпеки за місцем здійснення діяльності товариства: монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування устаткування підвищеної небезпеки: лінійні частини та їх елементи систем газопостачання природним та зрідженим газом суб'єктів господарювання та населених пунктів, а також газовикористовуюче обладнання, потужністю понад 100 кВт; газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечиих зонах.
Зазначена діяльність відноситься до видів основної діяльності товариства відповідно до Статуту, а місцем здійснення діяльності товариства є територія міста Лубни та Лубенського, Гребінківського, Пирятинського та Оржицького районів Полтавської області. При цьому, на території діяльності ПАТ "Лубнигаз" відсутнє інше підприємство, яке може здійснювати роботи підвищеної небезпеки, ремонт газопроводів та усувати можливі аварійні ситуації, отже припинення господарської діяльності ПАТ "Лубнигаз" може мати невідворотні небезпечні наслідки для населення чотирьох районів Полтавської області.
Також, боржник посилається на те, що ним вживаються дії щодо стягнення боргів за спожитий газ, за рахунок яких відповідач має намір погасити заборгованість перед позивачем та відновити його порушені права, зокрема, триває судовий розгляд справ про стягнення заборгованості на користь ПАТ "Лубнигаз" ПАТ "Велика Круча", ТОВ "Яромир-Агро" та інші. Крім того, боржник зазначає про виконання ним умов реструктуризації заборгованості №14/12-252 , укладеної між ПАТ "Лубнигаз" та ДК "Газ України" ПАК "Нафтогаз України", загальна сума заборгованості за якою ПАТ "Лубнигаз" складає 7 336 701,40 грн. (розстрочене з червня 2012 р. по квітень 2027 р. шляхом сплати рівних щомісячних платежів у розмірі 40 759,45 грн.)
Крім того, колегія суддів приймає до уваги той факт, що відповідачем станом на момент прийняття судом апеляційної інстанції постанови вживаються заходи щодо виконання рішення суду. Вказане підтверджується добровільним погашенням суми заборгованості в розмірі 364380,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення №361 від 16.03.2015 та №693 від 30.04.2015.
До того ж, вжиття боржником дій щодо початку виконання ухвали господарського суду Полтавської області від 28.08.2015 р. про розстрочення виконання рішення суду у справі № 917/157/13-г шляхом сплати рівних платежів в розмірі 124 380,10 грн. протягом вересня 2015 - травня 2016 року на користь ПАТ НАК "Нафтогаз України", на підтвердження чого боржником надано копію платіжного доручення №950 від 18.09.2015 р., також свідчить про намагання ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" здійснити розрахунки за існуючу заборгованість.
При цьому, надані боржником звіт про фінансові результати та Баланс (звіт про фінансовий стан) за перше півріччя 2015 року, які відображають фінансові збитки ПАТ "Лубнигаз", колегія суддів вважає належними доказами, що підтверджують скрутний фінансовий стан підприємства, оскільки надані документи складені та підписані уповноваженою особою ПАТ "Лубнигаз", є документами бухгалтерської звітності, які складені у відповідності до Наказу Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013 р. "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Вказані обставини спростовують доводи ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про те, що судом першої інстанції не були витребувані докази на підтвердження фінансового стану боржника, а саме, інформації щодо наявності рахунків, відкритих ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" в банківських установах.
Положеннями ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
Надавши правову оцінку вказаним заявником обставинам та наданим на їх підтвердження доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" належним чином обґрунтовано, що на даний час боржник є неспроможним виконати рішення суду разовим платежем, а дотримання принципу обов'язкового виконання судового рішення не повинно призводити до припинення фінансування першочергових зобов'язань боржника за відсутності реальної можливості виконати судовий акт неминуче і одночасно. Отже, одночасне стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 15571593,82 грн., з урахуванням збитковості ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", фактично є неможливим та на даний час матиме негативний вплив, що призведе до вкрай негативних наслідків для підприємства.
При цьому колегія суддів також враховує рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року в справі за № 5-рп/2013, в якому зазначено, що аналіз положень ст. 121 ГПК України дає підстави вважати, що ухвала господарського суду про розстрочку виконання рішення спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Відтак, факт звернення ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" із заявою про розстрочення виконання рішення, не свідчить про його ухилення від виконання грошового зобов'язання, а часткове помісячне погашення боргу буде в інтересах обох сторін, оскільки забезпечить діяльність підприємства, отримання ним прибутків та можливість погашення боргу як за рішенням по справі №18/1407/12, так і за іншими судовими рішеннями та зобов'язаннями боржника перед позивачем. При цьому, розстрочка виконання судового рішення дозволить акумулювати необхідні фінансові кошти для повного його виконання, а тому наявні виняткові обставини для розстрочення виконання рішення суду.
Слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
В апеляційній скарзі ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зазначає, що господарським судом не враховані виняткові обставини, які склалися в ДК „Газ України" внаслідок несвоєчасної оплати боржниками заборгованості за спожитий природний газ. Як зазначає скаржник, на відміну від ПАТ «Лубнигаз», ДК «Газ України» не веде господарську діяльність, крім того не є газовидобувною компанією. Інших джерел погашення заборгованості за спожитий природний газ, ніж її стягнення в судовому порядку з своїх контрагентів у ДК «Газ України» не існує, а кошти що надходять до ДК «Газ України», перераховуються до Державного бюджету України та спрямовуються на погашення державного боргу перед іноземними постачальниками за поставлений природний газ. Таким чином, скаржник вважає, що судом не враховано фінансовий стан та матеріальні інтереси позивача при наданні відстрочки виконання рішення.
Разом з тим, колегія суддів не може прийняти вказані доводи в якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вважає, що стягувачем не доведено, що зазначені обставини виникли саме в зв'язку з несплатою відповідачем боргу по даній справі, а надання розстрочки виконання рішення суду у даній справі призведе до погіршення фінансового стану ПАТ "НАК "Нафтогаз України" чи ускладнить процес здійснення ним господарської діяльності. Крім того, вимоги заявника задоволені частково, виконання рішення розстрочене не на 15 років, як просив заявник, а на 3 роки, з врахуванням саме інтересів позивача, та наданням можливості боржнику виконати рішення суду.
При цьому, господарський суд навів належне обґрунтування підстав для часткового задоволення заяви боржника стосовно розстрочки виконання рішення, прийнявши до уваги також доводи ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та докази ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" на підтвердження реальної перспективи погашення боржником заборгованості перед стягувачем на протязі 3 років за рахунок усього прибутку, що буде отриманий підприємством, від здійснення господарської діяльності.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином було встановлено наявність виключних обставин, з якими закон пов'язує можливість надання розстрочки виконання рішення суду, прийнято до уваги доводи сторін, їх матеріальні інтереси та фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, положення законодавства щодо обов'язкового виконання рішень господарського суду, які набрали законної сили, на всій території України.
Доводи ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про те, що суд першої інстанції прийняв до уваги доводи лише однієї сторони і не врахував інтереси позивача, спростовуються аналізом обставин справи.
Колегія суддів зауважує, що розстрочка виконання рішення є правом суду. При цьому, в даному випадку надання розстрочки виконання рішення ґрунтується на обставинах справи, встановлених судом при дослідженні поданих сторонами доказів, а також, виходячи з принципу розумності та справедливості.
При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен також враховувати не лише можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Отже, розстрочка виконання рішення має базуватись на принципах співрозмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
За таких обставин, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про часткове задоволення заяви боржника та надання розстрочки виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 у справі №18/1407/12 на 3 роки, оскільки оцінку наведеним боржником обставинам було надано з урахуванням інтересів як позивача, так і відповідача та з врахування збалансованості інтересів сторін. У зв'язку з цим, вимоги ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", що зазначені ним в апеляційній скарзі, а також вимоги апеляційної скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування ухвали господарського суду Полтавської області від 08.09.2015 по справі №18/1407/12.
На підставі викладеного та керуючись статтями статями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", м. Лубни залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.09.2015 по справі №18/1407/12 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови складено 12.10.15
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Тарасова І. В.