про залишення позовної заяви без руху
09 жовтня 2015 року № 810/4885/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Садівничого товариства «Побутовик» до Вишгородської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішень
Садівниче товариство «Побутовик» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень від 23.07.2012 №1522 та №1523, від 23.08.2012 №1742, №1743, №1744, №1746, №1747, №1748, №1749, №1750, №1751, №1756 та від 27.08.2012 №1788.
В силу положень пунктів 3 та 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі, а також, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суд звертає увагу, що предметом оскарження згідно адміністративного позову є тринадцять розпоряджень відповідача про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду під сінокосіння на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, прийнятих стосовно різних громадян, які подали відповідні заяви.
Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви (ч. 1 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.
Отже, позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому, складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Відповідно до частини 1 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві декількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто, мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Пов'язаність вимог полягає в тому, що усі вони випливають з одних спірних публічних правовідносин і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.
Заявляючи в одному позові тринадцять вимог про визнання протиправними та скасування розпоряджень від 23.07.2012 №1522 та №1523, від 23.08.2012 №1742, №1743, №1744, №1746, №1747, №1748, №1749, №1750, №1751, №1756 та від 27.08.2012 №1788, прийнятих стосовно різних громадян, які подали відповідні заяви, позивачем не було враховано, що підстави позову, у даному випадку, не є єдиними, навіть за умови їх тотожності, оскільки зазначені у розпорядженні громадяни подавали кожний окремо пакет документів, який слугував підставою для його розгляду відповідним суб'єктом владних повноважень для прийняття оскаржуваних рішень, що в свою чергу не надає можливості об'єднувати в одному позові такі позовні вимоги.
Більш того, об'єднувати в одне провадження декілька однорідних позовних вимог має право лише суд якщо їхній спільний розгляд не ускладнює чи сповільнює вирішення справи, оскільки сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи.
Таким чином, позивачеві необхідно усунути зазначену невідповідність, визначивши позовні вимоги, які мають єдині підстави їх виникнення або ж подати різні адміністративні позови.
Крім цього, в силу положень частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.
Однак, як встановлено судом, позивачем не приєднано жодних копій документів, що приєднуються до позовної заяви для відповідача, що є порушенням приписів частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказана обставина підтверджується також актом від 06 жовтня 2015 року, який складений працівниками канцелярії Київського окружного адміністративного суду під час перевірки позовної заяви та додатків до неї.
Також, відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", із 01 січня 2015 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218,00 грн.
Тобто, за вимогу немайнового характеру з 01 вересня 2015 року, необхідно сплачувати судовий збір у розмірі 1218,00 грн.
При цьому, відповідно до частини другої пункту 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судом встановлено, що позивачем подано позовну заяву, яка містить тринадцять самостійних вимог немайнового характеру. Водночас, відповідно до квитанції від 30.09.2015 №33, позивачем сплачено судовий збір лише у розмірі 1218,00 грн., що не відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір" та статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, відповідно до положень статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Так, частиною 7 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Згідно із положеннями частини другої статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють.
Як вбачається із позовної заяви, її підписано особою, як головою Садівничого товариства «Побутовик» без зазначення ініціалів та прізвища особи. Таким чином, суд позбавлений можливості ідентифікувати особу, підпис якої проставлений на даному позові, як наслідок, встановити наявність чи відсутність повноважень у даної особи.
Також, позивачем не зазначено дату підписання позовної заяви.
Крім цього, судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову можливий виключно відносно тієї особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку конкретного суб'єкта владних повноважень та за умови порушення її прав.
Відтак, звернення до суду, є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах в цілому.
У позові позивачем вказано, що дані земельні ділянки межують з земельними ділянками саме позивача, водночас матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження зазначеного, що унеможливлює на даному етапі встановити наявність порушення безпосередньо відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, з наданням позивачеві часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені у строк до 18 листопада 2015 року шляхом подання безпосередньо до суду:
- уточненої позовної заяви з вимогами, що мають єдині підстави їх виникнення або письмових пояснень та доказів на їх підтвердження з приводу того, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних (наведені у позові громадяни подавали однаковий пакет документів, такі земельні ділянки знаходяться на однаковій відстані до прибережної захисної смуги, тощо) або подати різні адміністративні позови;
У випадку подання уточненої позовної, тобто, одного позову, необхідно подати:
- належним чином оформлену позовну заяву (у двох примірниках - для суду та для відповідача) із зазначенням прізвища та ініціалів особи, яка її підписала як голова Садівничого товариства «Побутовик» та дати підписання адміністративного позову;
- доказів, які стверджують займану посаду та повноваження особи, яка підписала позовну заяву (довіреність, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців тощо);
- копій всіх документів, що приєднуються до позовної заяви відповідно до кількості відповідачів;
- повідомити суд про місце реєстрації у встановленому законом порядку місця проживання таких громадян як ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 для їх залучення як третіх осіб до участі у справі та повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, оскільки дане рішення вплине на їх права та охоронювані законом інтереси;
- оригіналу документу про сплату судового збору за подання позовної заяви, що має тринадцять самостійних вимог немайнового характеру, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, за належними реквізитами та у розмірі, визначеному статтями 4, 6 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI, з урахуванням суми сплаченого судового збору відповідно до квитанції від 30.09.2015 №33, тобто у розмірі 14616,00 грн.
Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Садівничого товариства «Побутовик» до Вишгородської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішень, - залишити без руху.
2. Позивачеві у строк до 18 листопада 2015 року усунути наведені у даній ухвалі недоліки у вказаний у ній спосіб.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявникові.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.