13 жовтня 2015 року , о 12:00 годині,
Справа № 808/8363/15
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Матяш О.В., розглянувши подання державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області до приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «БАЗИС» про стягнення коштів за податковим боргом,
12.10.2015, об 11-50 годині, заявник звернувся до суду із вказаним поданням.
Ухвалою від 12.10.2015 суд зобов'язав заявника усунути недоліки подання, а саме в строк до 13.10.2015, 11:45 години надати суду подання з зазначенням фактичних обставин формування податкового боргу ПП «ВКФ «БАЗИС» у вказаному в поданні розмірі та документ про сплату судового збору у розмірі 1218 гривень.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 183-3 КАС України, подання подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника. Частиною 3 ст. 183-3 КАС України встановлено перелік особливих вимог, що пред'являються до подання податкового органу. Водночас у частині, що не врегульована статтею 183-3 КАС України, вимоги до подання визначаються загальними нормами, зокрема статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
13.10.2015, о 09:47 годині, на адресу суду факсом надійшло клопотання заявника про усунення недоліків, в якому зазначено, що кошторисом ДПІ на 2015 рік не передбачені видатки на сплату судового збору. Просить відкрити провадження у справі.
З цього приводу суддя зазначає таке: згідно з ч. 1 ст.88 КАС України , суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.87, 88 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.88 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до ч.1 ст.10 КАС України, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Згідно з ч.2 ст.10 КАС України, не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
З урахуванням вимог ст.88 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.
Оскільки заявником вказані недоліки подання не були усунені, останнє повертається заявникові на підставі ч.4 ст.183-3 КАС України.
Керуючись ч.4 ст.183-3 КАС України, суддя
подання ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області до приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «БАЗИС» про стягнення коштів за податковим боргом - повернути заявникові та роз'яснити, що повернення подання не позбавляє його права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Матяш