Постанова від 03.06.2015 по справі 804/5508/15

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 р. Справа № 804/5508/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у П'ятихатському районі Дніпропетровської області ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у П'ятихатському районі Дніпропетровської області ОСОБА_3, у якому просить суд:

визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у П'ятихатському районі Дніпропетровської області ОСОБА_3;

зобов'язати державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у П'ятихатському районі Дніпропетровської області ОСОБА_3 вчинити дії щодо внесення відомостей до Державного реєстру земель та здійснити державну реєстрацію змін відомостей за заявою користувача на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж зазначеної земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства, складеної ТОВ НВФ «Геоінфо», земельної ділянки площею 25, 0 га, яка розсташована на території Жовтнянської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій державного реєстратора. Позивач зазначає, що державний кадастровий реєстратор зобов'язаний внести відомості до Державного реєстру земель і здійснити державну реєстрацію відповідних змін за заявою користувача на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж використовуваної ОСОБА_2 земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства ТОВ «НВФ «Геоінфо» в результаті виправлення технічних помилок щодо відповідності розмірів а конфігурації меж земельних ділянок між тими, що зазначені у державному акті на право постійного користування землею та, які були встановлені (відновлені) на місцевості за фактичним землекористуванням, а також тими, що вже занесені до Державного земельного кадастру. Проте всупереч вимогам законодавства державним кадастровим реєстратором було відмовлено у внесенні відповідних відомостей до Державного земельного кадастру - у зв'язку з чим, на думку ОСОБА_2, відповідачем порушено його законні права.

Позиція відповідача, відображена у запереченнях на позов, полягає у правомірності дій державного кадастрового реєстратора. Так, відповідач зазначив, що підставою для прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру за заявою ОСОБА_2 стала неможливість встановлення із поданих заявником документів: коли і де саме на яких зареєстрованих ділянках виникли технічні помилки. Так, зокрема, державний кадастровий реєстратор зауважив, що у 2010 році на підставі технічної документації, розробленої 27.12.2010р. ТОВ фірмою «АТЕКС» вносились зміни до даних Державного земельного кадастру. Вказана технічна документація була підписана суміжниками, головою сільської ради і замовником (ОСОБА_2Г.). Як зазначає відповідач, при підписанні даної документації у позивача не виникало зауважень щодо площі земельних ділянок, тому з метою виявлення технічних помилок і розбіжностей заявнику було запропоновано надати технічну докумпентацію, складено у 2010 році ТОВ фірмою «АТЕКС» для порівняння із розробленою ТОВ «НВФ «Геоінфо» технічною документацією, однак ОСОБА_2 таку документацію не надав.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 є користувачем земельної ділянки для веденні селянського (фермерського) господарства площею 25,0 га, яка розташована на території Жовтнянської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області на підставі акту на право постійного користування землею серії ІІ-ДП №032875, виданого П'ятихатською районною радою Дніпропетровської області від 01.04.1998р.

У позовній заяві та запереченнях на позов сторони зазначили, що у 2010 році на підставі технічної документації, розробленої 27.12.2010р. ТОВ фірмою «АТЕКС» були внесені зміни до даних Державного земельного кадастру, що також підтверджується наявними у матеріалах справи витягами.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що у 2015 році позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Геоінфо» (далі-ТОВ «НВФ «Геоінфо») із замовленням на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж зазначеної земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства.

На виконання замовлення ОСОБА_2 ТОВ «НВФ «Геоінфо» було розроблено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства на території Жовтянської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області (шифр - 34358719.30/07-1.2014).

Так, зі змісту зазначеного документу вбачається, що ТОВ «НВФ «Геоінфо» в результаті проведеного комплексу робіт із встановлення меж земельних ділянок та за результатами перевірки і аналізу правовстановлюючих документів на земельні ділянки - було виявлено невідповідність у розмірах конфігурації меж земельних ділянок між тими, що зазначені у державному акті та, які були встановлені (відновлені) на місцевості за фактичним землекористуванням, а також тими, що вже занесені до Державного земельного кадастру.

У зв'язку з вищевикладеним ОСОБА_2 звернувся до Державного земельного кадастру із заявою про внесення відомостей про земельну ділянку (змін до них) від 17.02.2015р. (реєстраційний номер заяви - № ЗВ-1202471872015).

18.02.2015р. державним кадастровим реєстратором Управління Держземагенства у П'ятихатському районі Дніпропетровської області ОСОБА_3 винесено рішення №РВ-120017952015, яким позивачу відмовлено у винесенні заявлених відомостей до Державного земельного кадастру у зв'язку з поданням заявником документів не у повному обсязі.

Відмова державного кадастрового реєстратора мотивована тим, що згідно поданих ОСОБА_2 неможливо виявити коли і де саме на яких зареєстрованих ділянках виникли технічні помилки. У даному рішенні державний реєстратор, посилаючись на п. 150 постанови «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» №1051, також зазначив, що позивачем до поданої заяви не додано технічну документацію або її посвідчену копію, на підставі якої були внесені земельні ділянки до Державного земельного кадастру.

Не погодившись із діями державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у П'ятихатському районі Дніпропетровської області ОСОБА_3, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відносини, що виникають при веденні Державного земельного кадастру врегульовані Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про ОСОБА_4 земельний кадастр», Законом України "Про землеустрій", Законом України "Про оцінку земель", Законом України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", Законом України "Про захист персональних даних", іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України - право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"(ст. 126 Земельного кодексу України).

За змістом статей 194, 195, 196 Земельного кодексу України, державна реєстрації прав фізичних та юридичних осіб на земельні ділянки є складовою частиною державного земельного кадастру, оскільки його призначенням є забезпечення необхідною інформацією з метою регулювання земельних відносин, завданням, у тому числі є забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки, земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України - формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру (ч. 7, ч. 8 ст. 79-1 Земельного кодексу України).

Статтею 204 Земельного кодексу України визначено, що ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру регламентовано Закону України Про ОСОБА_4 земельний кадастр N 3613-VI від 07.07.2011р. (далі-Закон №3613).

У статті 1 Закону №3613 надано визначенння поняття «ОСОБА_4 земельний кадастр», згідно якого - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до ст. 3 Закону №3613 - ОСОБА_4 земельний кадастр базується на таких основних принципах:

обов'язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти;

єдності методології ведення Державного земельного кадастру;

об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у ОСОБА_4 земельному кадастрі;

внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону;

відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання;

безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, що змінюються;

документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.

Загальні засади ведення Державного земельного кадастру встановлені у статті 5 Закону №3613.

Згідно із ч. 1, 2 вищезазначеної норми - ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом:

створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону;

внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру;

внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру;

оброблення та систематизації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру.

ОСОБА_4 земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону (ч. 3, 5 ст. 5 Закону №3613).

Так, постановою Кабінету Міністрів України за №1051 від 17 жовтня 2012р. затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру.

У відповідності до положень ч. 4, 5 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1051 від 17.10.2012р. - ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи. До складу Держземагентства та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про ОСОБА_4 земельний кадастр" та цим Порядком.

Відповідно до положень ч. 4, 6 ст. 9 Закону №3613 - до повноважень державного кадастрового реєстратора, зокрема, належить:

здійснення реєстрації заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей;

перевірка відповідності поданих документів вимогам законодавства;

здійснення внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання відмови у їх внесенні;

здійснення виправлення помилок у ОСОБА_4 земельному кадастрі.

Пунктом 9 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012р. визначений перелік повноважень ОСОБА_4 кадастрових реєстраторів територіальних органів Держземагентства у районах, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення, до компетенції яких також належить:

внесення або надання відмови у внесенні до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про землі та земельні ділянки (їх частини), розташовані в межах району, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) чи обласного значення;

здійснення реєстрації заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, повідомлень про виявлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру, заяв про виправлення технічних помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру, заяв про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру;

проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства;

виправлення помилок у ОСОБА_4 земельному кадастрі, допущених у відомостях щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;

ОСОБА_4 кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

При цьому згідно із ч. 7 ст. 9 Закону №3613 - втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.

Під втручанням у діяльність Державного кадастрового реєстратора розуміється прямо не передбачена законодавством дія будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань, яка стосується здійснення Державним кадастровим реєстратором повноважень, визначених Законом України "Про ОСОБА_4 земельний кадастр" та цим Порядком.

Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення). Дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 9, ч. 2 ст. 39 Закону №3613).

Перелік відомостей про земельні ділянки, які мають бути внесені до Державного земельного кадастру наведено у статті 15 Закону №3613.

Так, згідно приписів ч. 1 ст. 15 Закону №3613 -до Державного земельного кадастру включаються відомості про земельні ділянки, зокрема, дані щодо кадастрового номеру, місця розташування, опису меж, площі, міри ліній по периметру земельної ділянки; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку тощо.

При цьому у відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону №3613 - зазначені відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:

на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні;

на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України;

на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками (ч. 1 ст. 21 Закону №3613).

Згідно із положеннями ст. 1 Закону України «Про землеустрій» N 858-IV від 22.05.2003р., технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Згідно ст. 26 Закону України «Про землеустрій» N 858-IV від 22.05.2003р. - замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, ОСОБА_1 міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Розробниками документації із землеустрою є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом (ч. 3 ст. 5 Закону №3613).

Так, статтею 37 Закону №3613 передбачено, що у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду (ч. 5 ст. 37 Закону №3613).

Аналогічна норма наведена у п. 156 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012р.

В абзаці третьому частини 4 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3613 також передбачено, що у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у ОСОБА_4 реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у ОСОБА_4 реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів) - такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру, у тому числі - підстави і спосіб виправлення помилок, допущених під час його ведення врегульовано Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету

Пункт 117 Порядку №1051 передбачає, що відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі внесення:

1) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу;

2) нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу;

3) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, та/або нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку.

Міністрів України №1051 від 17.10.2012р. (далі-Порядок №1051).

Приписами пунктів 66-69 Порядку №1051 встановлено наступне.

До Державного земельного кадастру державними кадастровими реєстраторами вносяться відомості (зміни до них), зазначені у пунктах 21-25 цього Порядку, про об'єкти Державного земельного кадастру.

Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про ОСОБА_4 земельний кадастр" та цього Порядку.

Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про ОСОБА_4 земельний кадастр".

Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам:

текст документів має бути написаний розбірливо;

документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

документи мають відповідати вимогам Закону України "Про ОСОБА_4 земельний кадастр" та цього Порядку.

Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою замовника документації із землеустрою та оцінки земель або її розробника від імені замовника, якщо це передбачено договором на виконання відповідних робіт (далі - заявник).

Заява разом з документацією із землеустрою або оцінки земель, електронним документом та іншими документами, зазначеними у пунктах 91-137 цього Порядку, подається заявником ОСОБА_4 кадастровому реєстраторові особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Так, у відповідності до п. 70 Порядку №1051 встановлено, що державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, перевіряє:

1) повноваження особи, що звернулася за внесенням відповідних відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

2) наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

3) розташування об'єкта Державного земельного кадастру на території дії його повноважень;

4) придатність електронного документа для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

ОСОБА_4 кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру:

1) розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, та перевіряє:

відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку;

електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку;

2) за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених у пунктах 91-137 цього Порядку, за формою згідно з додатком 14 (п. 73 Порядку №1051).

Згідно п. 138 Порядку №1051 - помилками у ОСОБА_4 земельному кадастрі є:

1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);

4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії.

Так, у відповідно до п. 139 Порядку №1051 - у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа письмово повідомляє про це за формою згідно з додатком 29 територіальному органові Держгеокадастру у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки.

У повідомленні викладається суть виявлених помилок.

До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.

Повідомлення разом з доданими до нього документами подається заінтересованою особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Якщо за результатами розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки Державним кадастровим реєстратором встановлено, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які є підставою для їх внесення, але потребують виправлення у зв'язку з виявленням технічних помилок у таких документах, ОСОБА_4 кадастровий реєстратор повідомляє про це заявникові згідно з додатком 34 із зазначенням документів та технічних помилок у них, виправлення яких має передувати виправленню відповідних відомостей у ОСОБА_4 земельному кадастрі.

Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких внесені такі відомості, здійснюється Державним кадастровим реєстратором після виправлення помилок у зазначених документах за заявою заінтересованої особи за формою згідно з додатком 35 відповідно до пунктів 140-148 цього Порядку (п. 150 Порядку №1051).

Пунктом 152 Порядку №1051 передбачений аналогічний спосіб усунення помилок, виявлених фізичною або юридичною особою у документації із землеустрою та оцінки земель помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру (в тому числі після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою), заінтересована особа звертається до Державного кадастрового реєстратора із заявою про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру за формою згідно з додатком 37.

Водночас у зазначеному пункті наведний перелік документів, що має додаватись до поданої заяви має відмінності, ніж перелік, визначений у пункті 150 Порядку №1051.

Так, за приписами пункту152 Порядку №1051 - до заяви додаються:

документи (або їх посвідчені копії), що містять зазначені у повідомленні помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (у разі наявності таких документів);

погоджена документація із землеустрою та оцінки земель з виправленими відомостями, яка є підставою для виправлення відповідних помилок у ОСОБА_4 земельному кадастрі;

документ, що підтверджує оплату послуг з внесення до Державного земельного кадастру виправлених відомостей у документації із землеустрою та оцінки земель (крім випадків внесення відомостей про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами або прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами).

Розгляд повідомлення про виявлення технічної помилки та виконання за результатами його розгляду дій, передбачених пунктами 143-150 цього Порядку, здійснюются Державним кадастровим реєстратором у день надходження такого повідомлення (п. 142 Порядку №1051).

ОСОБА_4 кадастровий реєстратор під час розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей (п. 143 Порядку №1051).

При цьому відповідно до п. 144 Порядку №1051 - у разі якщо факт невідповідності відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, ОСОБА_4 кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру:

1) складає в електронній та паперовій формі протокол виправлення помилки за формою згідно з додатком 30;

2) безоплатно виправляє допущену помилку (крім випадків, коли технічна помилка допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру);

3) письмово повідомляє не пізніше наступного дня про виправлення помилки заінтересованим особам за формою згідно з додатком 31 (у тому числі власників, користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, інтересів яких стосувалося виправлення помилок);

4) безоплатно видає заявникові за його бажанням витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну документа, в якому виявлено помилку.

В результаті правового аналізу вищенаведених норм вбачається, що у разі виявлення фізичною чи юридичною особою помилок, що містяться у ОСОБА_4 земельному кадастрі, така особа з метою їх усунення, повинна звернутись із заявою до державного кадастрового реєстратора, долучивши до вказаної заяви документи, які підтверджують наявність помилки та її суть, а також погоджену документацію, що містить достовірні відомості, на підставі яких здійснюється виправлення.

Зміст заперечень та рішення №РВ-1200177952015 від 18.02.20158р. свідчить про те, що підставою для відмови державного кадастрового реєстратора у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру за заявою ОСОБА_2 стало не надання заявником документації у повному обсязі, а саме - документів (або їх посвідчених копій), що містять зазначені у заяві помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (у разі наявності таких документів).

Таким документом згідно матеріалів справи є попередня технічна документація із землеустрою, яка була складена 27.12.2010р. ТОВ фірмою «АСТЕКС», підписана суміжниками, головою сільської ради і ОСОБА_2 та подана до державного кадастрового реєстратора.

На підставі вищевказаної документації відповідачем були внесені зміни до відомостей у ОСОБА_4 земельному кадастрі.

Так, ОСОБА_2 у позовній заяві зазначає про наявність розбіжностей стосовно відповідності розмірів а конфігурації меж земельних ділянок між тими, що зазначені у державному акті на право постійного користування землею, тими, які були встановлені (відновлені) на місцевості за фактичним землекористуванням та відображені у технічній документації із землеустрою, складеною ТОВ «НВФ «Геоінфо», а також тими, що вже занесені до Державного земельного кадастру, тобто - на підставі технічної документації із землеустрою, яка була складена 27.12.2010р. ТОВ фірмою «АСТЕКС».

Так, у відповідності до положень п. 70 Порядку №1051 - у разі звернення за внесенням відповідних відомостей (змін до них) неналежної особи (особи, яка не може бути заявником відповідно до цього Порядку), подання заявником не повного пакета документів та/або розташування об'єкта Державного земельного кадастру на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора ОСОБА_4 кадастровий реєстратор відмовляє такій особі, заявникові у прийнятті заяви безпосередньо у момент її подання або у день надходження рекомендованим листом зазначених документів за формою згідно з додатком 13 із зазначенням рекомендацій щодо усунення причин, що є підставою для такої відмови, зокрема найменування та місцезнаходження органу, до повноважень якого належить внесення відомостей (змін до них) про об'єкт Державного земельного кадастру.

Отже, позивачем при подачі заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 17.02.2015р. та доданих до неї документів не було дотримано порядку звернення до державного кадастрового реєстратора для здійснення виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку, а саме не надано повний перелік, документів, встановлених Порядком №1051, у зв'язку з чим відповідачем було правомірно винесено рішення про відмову у внесенні зазначених відомостей.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, позов ОСОБА_2 до Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у П'ятихатському районі Дніпропетровської області ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
52245867
Наступний документ
52245869
Інформація про рішення:
№ рішення: 52245868
№ справи: 804/5508/15
Дата рішення: 03.06.2015
Дата публікації: 19.10.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері: