Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 239-72-81
"12" жовтня 2015 р. Справа № 911/4559/15
Суддя В.М. Антонова розглянувши позовну заяву і подані до неї документи
за позовом Гутівні Продовольчих Товарів Сезам Збігнев Забельський
до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРЕЙДІНГІНВЕСТ»
про стягнення 89 369,03 грн.
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н та дати (вх. №4750/15 від 08.10.2015) Гутівні Продовольчих Товарів Сезам Збігнев Забельський (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРЕЙДІНГІНВЕСТ» (далі - відповідач) про стягнення 89 369,03 грн.
Вказана позовна заява не може бути прийнята судом до провадження з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Частиною 3 ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно з вимогами ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Згідно з п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» наявність на позовній заяві факсимільного підпису означає, що вона не підписана особою, яка має право її підписувати, і підлягає поверненню. Такі ж наслідки настають, коли в позовній заяві відсутні відомості про прізвище та посаду керівника юридичної особи або до позовної заяви не додано належні документи на підтвердження повноважень особи, що підписала цю заяву як представник позивача в господарському суді (частини третя - шоста статті 28 ГПК), і на ці документи немає посилання в заяві.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позовну заяву від імені Гутівні Продовольчих Товарів Сезам Збігнев Забельський підписано Збігневим Забельським із застосуванням факсимільного підпису та без зазначення правових підстав та посади особи, яка подала позовну заяву.
Виходячи із зазначеного, суд не може дійти висновку, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.
Згідно пункту 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою посадове становище якої не вказано.
Крім того, відповідно до частини 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 3.1 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).
Як вбачається із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРЕЙДІНГІНВЕСТ» є: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 28.
До позовної заяви позивач надав опис вкладення б/н від 06.10.2015 та копію фіскальний чек №9058 від 06.10.2015, які підтверджують направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу: 04107, м. Київ, а/с81.
Враховуючи вищенаведене, у господарського суду відсутні підстави вважати, що відповідачем отримано копію позовної заяви та доданих до неї документів, як то передбачено вимогами статті 56 ГПК України.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Крім того, господарський суд звертає увагу позивача, що при повторному зверненні слід враховувати наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ч. 1 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Згідно з приписами ст. 123 ГПК України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Отже, для звернення до господарського суду іноземна особа має бути підприємством або організацією, тобто юридичною особою. При цьому зазначена стаття не встановлює жодних обмежень щодо переліку документів, на підставі яких має визначатися правовий статус іноземної юридичної особи.
Правовий статус іноземного суб'єкта господарювання підтверджується, як правило, випискою з торговельного (банківського, судового) реєстру країни, де такий суб'єкт господарювання має офіційно зареєстровану контору. Правовий статус іноземних суб'єктів господарювання може також підтверджуватись еквівалентними доказами правового статусу, що визнаються як такі законодавством країни створення, громадянства або місця знаходження такого суб'єкта і видані компетентними органами цієї країни.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із статтею 74 Закону України «Про міжнародне приватне право» на вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений, з урахуванням статті 13 цього Закону, документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
До позовної заяви б/н та дати (вх. №4750/15 від 08.10.2015) не надано жодного доказу на підтвердження що позивач є юридичною особою.
На підставі викладеного та керуючись п. п. 1, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
1. Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя В.М. Антонова