Київський районний суд м. Полтави
Справа № 2-318/10
26 серпня 2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А..
при секретарі - Півень Я.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про відновлення становища та припинення дії, яка порушує право,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відновлення становища та припинення дії, яка порушує право. В позові посилався на те, що 26 квітня 2007 року Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ним - ОСОБА_1 - укладено кредитний договір. За вказаними договором позивачем одержано від ЗАТ КБ «ПриватБанк» кредит в сумі 109080 грн. на умовах повернення вказаних коштів та сплати процентів. Згідно вказаного договору розмір процентів сторонами визначено у розмірі 1,34% на місяць. Але з 01 лютого 2009 року відповідачем в односторонньому порядку збільшено розмір процентів за вказаним кредитним договором до 29% річних. З вказаним підвищенням відсоткової ставки позивач не погоджується, вважає його таким, що вчинено всупереч прямої заборони закону - ст.1056? ЦК України. Також посилається на те, що відповідачем про збільшення відсоткової ставки у встановленому договором порядку його повідомлено не було. Тому просить суд зобов'язати відповідача припинити дії, які порушують його право, виражені в односторонньому підвищенні відсоткової ставки за кредитним договором від 26 квітня 2007 року, зобов'язати відповідача відновити становище, яке існувало до порушення ним норм чинного законодавства, та перерахувати за зобов'язанням позивача по кредитному договору відсотки відповідно до графіку погашення відсотків та винагороди.
В судовому засіданні позивач свій позов підтримав в повному обсязі, пославшись на викладені в позовній заяві обставини. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву з проханням справу розглянути за його відсутності. Також у вказаній заяві просив суд відмовити в задоволенні позову.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом, 26 квітня 2007 року Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Полтавське головне регіональне управління» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (а.с.5-7). За умовами вказаного договору відповідач видав позивачу кредит в сумі 109080 грн., з яких 90900 грн. - на купівлю жилого будинку, 18180 грн. - на сплату страхових платежів.
Тому суд приходить до висновку, що між сторонами з вказаного договору виникли відповідні правовідносини, які регулюються умовами договору та чинним законодавством.
Згідно п.7.1. договору за користування кредитом позивач має сплачувати відповідачу відсотки в розмірі 1,34% на місяць. При цьому сума щомісячного платежу ОСОБА_1 склала 1467 грн.18 коп.
Як передбачено п.2.3.1. договору, банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів України, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше, ніж на 10 відсотків у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ).
Відповідно до офіційної інформації НБУ на час укладення сторонами кредитного договору офіційний курс долара США до гривні було встановлено у розмірі 5,05 грн. за 1 долар США, а на час збільшення відсоткової ставки - 7,70 грн. за 1 долар США.
За вказаний період з 26.06.2007 року по 01 лютого 2009 року облікова ставка НБУ також змінилась: з 8,5% річних зросла до 12%.
Тобто виникли підстави для збільшення відсоткової ставки згідно з умовами кредитного договору.
Посилання позивача на заборону збільшення відсоткової ставки за кредитом відповідно до ст1056? ЦК України суд до уваги не бере. Вказана норма була введена в дію Законом України від 21.01.2010 року, тобто після виникнення правовідносин згідно кредитного договору від 26 квітня 2007 року, та зворотної сили не має. Тому обсяг правовідносин, що виник між сторонами на підставі кредитного договору, вказаною правовою нормою змінений (зменшений) бути не може.
На час розгляду справи судом пункт 2.3.1. договору позивачем не оскаржений, не визнаний недійсним та не скасований, а тому є чинним.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку про наявність у відповідача права збільшувати в односторонньому порядку відсоткову ставку за кредитом в межах п..2.3.1. договору.
При цьому, згідно договору час збільшення ставки з повідомленням про це позичальника не пов'язаний. Як вбачається з п.2.3.1. договору, «банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки».
Тому неналежне повідомлення позивача (направлення листа за попереднім місцем його проживання) не тягне за собою такого наслідку як заборона підвищення відсоткової ставки.
Проте розмір нової відсоткової ставки за кредитним договором позивача на думку суду визначений необґрунтовано.
Так, згідно умов вказаного договору збільшення відсоткової ставки можливо в границях кількості пунктів, на які збільшилась облікова ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий (резервний ) фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно до збільшення курсу долара США по відношенню до гривні.
Вказані показники протягом 2007 - 2009 років за офіційним повідомленням Національного банку України змінились наступним чином:
облікова ставка НБУ з 26 квітня 2007 року до 01 лютого 2009 року збільшилась з 8,5% до 12%, тобто на три пункти,
середньозважена ставка по кредитах у 2007 році складала 13,7%, у 2009 році - 19,5%, тобто зросла на п'ять пунктів,
збільшення курсу долара США по відношенню до гривні відбулося на 52%.
Відповідачем же відсоткова ставка по кредиту ОСОБА_1 збільшена з 16,08% до 27,42%, тобто на 11 пунктів, або на 70,52%, що договором передбачено не було.
Але відповідно до ст. ст.10, 11 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, що беруть участь у справі.
Позивачем же позов пред'явлено з підстав невідповідності дій відповідача ст.1056? ЦК України, а також з підстав невідповідності збільшеної відсоткової ставки розрахунку сукупної вартості кредиту та неодержання письмового повідомлення банку про збільшення відсоткової ставки. Інші підстави позову ним не заявлені, в засіданні не підтримувались, докази на їх обґрунтування не подавались, у зв'язку з чим не можуть бути предметом судового розгляду в межах даної справи.
Тому, розглядаючи справу в межах позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог.
Керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про відновлення становища та припинення дії, яка порушує право - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду у 10-денний термін з дня його проголошення.
Головуючий О.А.Самсонова
26.08.2010