73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
07 жовтня 2015 р. Справа № 923/1517/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Броварське шляхово-будівельне управління № 50", м.Бровари
до: Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Херсон
про стягнення заборгованості в сумі 19 290 382 грн. 82 коп. по договору будівельного субпідряду
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю № 15 від 01.04.2015р.;
від відповідача - ОСОБА_2, представник за довіреністю № 22 від 05.01.2015р.
Приватне акціонерне товариство "Броварське шляхово-будівельне управління № 50" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 19 290 382 грн. 82 коп. по договору будівельного субпідряду № 22р-ОАД/13 від 16.05.2013р.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач проти позову заперечує, з підстав, зазначених у відзиві. В судовому засіданні надав клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
16 травня 2013 між Дочірнім підприємством "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (відповідач, генпідрядник) та Приватним акціонерним товариством "Броварське шляхово-будівельне управління № 50" (позивач, субпідрядник) укладено договір № 22р-ОАД/13 роботи з реконструкції автомобільної дороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на Таганрог) на ділянці км 165+100-км166+700 (км 177+731 - км 179+331) - далі - Договір з Додатковою угодою №1.
За змістом ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно приписів ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати підрядникові затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до п.1.1. договору позивач зобов'язується виконати відповідачу роботи, зазначені в кошторисній документації, а відповідач - прийняти і оплатити такі роботи.
Пунктом 3.1. сторони обумовили, що вартість робіт за цим договором складає 19485235,17 грн.
Згідно з п.4.1. договору - розрахунки проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок субпідрядника, вказаний у даному договорі протягом 60 банківських днів з дати надходження відповідних коштів від замовника в межах фінансових ресурсів, призначених на ці цілі та рахунку на оплату робіт на підставі підписаних сторонами акта приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ3). Оплата проводиться за фактично виконані об'єми робіт.
Згідно ч.2 ст.838 ЦК країни генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду.
За приписами ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідальним за виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт є відповідач та факт неотримання коштів від замовника будівництва не є підставою для звільнення від зобов'язання щодо оплати виконаних робіт за договором.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач та відповідач у встановленому договором порядку підписали акти прийняття виконаних робіт (КБ-2в) на загальну суму 19485235,17 грн. та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3):
- за листопад 2014 року на суму 4459818,72 грн.;
- за листопад 2014 року на суму 12039329,50 грн.;
- за листопад 2014 року на суму 2986086,93 грн.
24 червня 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір №27/06
зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, за умовами якого ДП «Херсонський облавтодор» є боржником, а ПрАТ «Броварське ШБУ №50» є кредитором за договором №22р-ОАД/13 від 16.05.2013 р. на суму 19485235,17 грн.; ПрАТ «Броварське ШБУ №50» є боржником, а ДП «Херсонський облавтодор» є кредитором за послуги генпідряду по договору №22р - ОАД/13 від 16.05.2013 р. на суму 194852,35 грн.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити заборгованість (а.с.68), однак станом на день розгляду справи відповідач свої зобов'язання щодо оплати боргу не виконав.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність вини та грошових коштів, оскільки на підставі ч.2 ст.617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі №11/446; постанові ВГС України від 24.09.2013 року №910/1274/13.
Згідно п.1.10 Постанови Пленуму ВГС України №14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (ст.607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 19290382,82 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд відхиляє клопотання відповідача щодо призначення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки її проведення є недоцільним. Відповідач в клопотанні посилається на Акт обстеження ділянки реконструкції автомобільної дороги від 09.09.2015 року, в якому зазначається про виявлення на покритті проїзної частини деформації у вигляді колійності, ямковості, продольних тріщин, формування напливів. Акт було складено 09.09.2015 року, тобто після звернення позивача до суду та порушення провадження по справі.
Позивач заперечує проти проведення експертизи, стверджує, що зазначені у вищевказаному акті недоліки могли статися в разі невиконання відповідачем ОСОБА_3 доручень Голови Державного агентства автомобільних доріг України від 07.05.2014 року №42-ОД, від 07.05.2015 року №38-ОД, оскільки підвищення температури повітря до 28 ? та більше, при русі великовагового транспорту загальною вагою понад 24 т і навантаженням на вісь більш ніж 7 т може призвести до утворення деформацій покриття доріг у вигляді колійності, просідань тощо.
Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, відносяться на відповідача.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників сторін про дату складення повного рішення.
На підставі вищевказаних норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (73036, м.Херсон, вул.Поповича, 23, р/р 2600301693396 філія АТ «Укрексімбанку» у м.Херсоні, МФО 352639, код ЄДРПОУ 31918234) на користь Приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління №50» (07400, м.Бровари, Київська область, вул.Кутузова, 2-А, п/р 26005165100318 в ПАТ «Укрінбанк», МФО 300142, код ЄДРПОУ 05408668) основний борг в сумі 19290382,82 грн., судовий збір в сумі 73080,00 грн.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 12.10.2015р.
Суддя В.В.Литвинова