05.10.2015 року Справа № 904/6000/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Березкіної О.В., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Валяр М.Г.
за участю представників сторін :
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № б/н від 01.07.15р.;
від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність № б/н від 21.09.15р.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплогазстрой” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2015 року по справі № 904/6000/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Орільський об'єднаний елеватор”, смт.Губиниха
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплогазстрой”, м.Кривий Ріг
про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 50 000грн.
Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області 28.07.2015 року по справі № 904/6000/15 (суддя Мельниченко І.Ф.) задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Орільський об'єднаний елеватор” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплогазстрой” про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 50 000 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача - 1 827 грн. - судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 50 000 грн., вказавши в призначенні платежу «за роботи згідно дог. №152р від 25.06.2014р.», але у зв'язку з тим, що такий договір відсутній і сторони його не укладали (договірні відносини між сторонами не існували, оскільки документально цей факт не підтверджений) жодних грошових зобов'язань позивач перед відповідачем не має, тому грошові кошти були перераховані помилково за відсутності будь-яких правових підстав. Тому суд посилаючись на ст. ст. 11, 509, 1212 ЦК України задовольнив позовні вимоги.
Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення - скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Скаржник посилається на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір в усній формі, на підставі якого позивач сплатив відповідачу суму 50 000 грн., що не є помилково перерахованими грошовими коштами. Крім того, як вважає апелянт, судом не взята до уваги податкова накладна № 52 від 09.07.2014р., яка не була додана до матеріалів справи та не була відображена у рішенні місцевого господарського суду, оскільки на думку суду цей доказ не мав відношення до справи. Також апелянт зазначає, що суд не долучив до матеріалів справи письмові заперечення відповідача з доказами та відхилив клопотання про витребування доказів (щоб судом був зроблений запит до державної податкової інспекції позивача щодо надання інформації за період липень-грудень 2014р. стосовно зареєстрованих податкових накладних), які мають значення для справи. На думку скаржника, суд не дослідив питання: чому позивач майже 1 рік не звертався до відповідача з вимогою повернути начеб-то помилково перераховані кошти.
Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін на підставі того, що кошти в розмірі 50 000 грн. були помилково перераховані відповідачу, оскільки у призначені платежу вказано договір, який ніколи не укладався між позивачем та відповідачем і будь-які роботи чи послуги не виконувались. Апелянт помилково посилається на усну форму укладення договору, тому що позивач не надавав жодної пропозиції щодо виконання будь-яких послуг в адресу відповідача. Відповідач не надав жодних письмових доказів, які б підтверджували досягнення між сторонами згоди з усіх істотних умов договору. До того ж позивач не надсилав відповідачу будь-яких завдань чи замовлень, існує вичерпний перелік первинної документації щодо підтвердження виконання робіт, зокрема ОСОБА_2 приймання-передачі виконаних робіт, який відповідач не надав суду. Вважає, що відповідач необгрунтовано посилається на акт звіряння, оскільки він складений з порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме акт не містить зазначення посадових осіб позивача, тому незрозуміло ким він підписаний. Позивач вважає, що реєстрація податкової накладної не може бути доказом існування господарських взаємовідносин та не свідчить про прийняття робіт позивачем, правова оцінка клопотанню відповідача про витребування доказів від податкової інспекції надана судом у судовому засіданні та правомірно відхилено господарським судом.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2015р. апеляційна скарга була прийнята до розгляду та призначена у судове засідання на 28.09.2015р.
Розпорядженням голови суду ОСОБА_3 від 25.09.2015р. відбулася зміна складу судової колегії : головуючий суддя Дармін М.О (доповідач), судді: Кузнецова І.Л., Чус О.В.
Розгляд справи відкладався до 05.10.2015р.
Розпорядженням секретаря судової палати ОСОБА_4 від 02.10.2015р. відбулася зміна складу судової колегії: головуючий суддя Дармін М.О (доповідач), судді: Березкіна О.В., Чус О.В.
У судовому засіданні 05.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:
09.07.14 р. за платіжним дорученням № 111 від 09.07.14 р.,Товариство з обмеженою відповідальністю „Орільський об'єднаний елеватор” (позивач) здійснило перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю „Теплогазстрой” (відповідач) грошових коштів на суму 50 000,00 грн. (а.с. 10).
В призначенні платежу зазначеного вище документу вказано: "за роботи згідно дог. № 152р від 25.06.2014 р.”.
Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив:
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, значені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки Апелянтом не надано допустимих доказів на підтвердження його доводів про існування договору з позивачем на виконання робіт, укладеного, начебто в усній формі, колегія судів відхиляє ці доводи, як безпідставні й надумані і погоджується з висновком місцевого господарського суду, який встановив, що зазначений в призначенні платіжного доручення № 111 від 09.07.2014 договір № 152 від 25.06.2014р., позивач з відповідачем не укладав та жодних грошових зобов'язань перед відповідачем позивач не має, а грошові кошти у сумі 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень) були перераховані на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплогазстрой» № р/р 26000476896900 за платіжним дорученням помилково за відсутності будь-яких правових підстав.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, колегія суддів не встановила інших підстав для його зміни або скасування.
Інші доводи викладені в апеляційній скарзі висновків місцевого господарського суду не спростовують і не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, що у відповідності до п.1 ч.1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України є підставою для його залишення без змін, а апеляційної скарги без задоволення.
Розподіл судових витрат у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів залишає без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплогазстрой” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2015 року по справі № 904/6000/15 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2015 року по справі № 904/6000/15 - залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.
Повний текст постанови підписано 12.10.2015р.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В.Березкіна
Суддя О.В.Чус