73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
07 жовтня 2015 р. Справа № 923/1448/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Комунального підприємства "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок", м.Чернівці
до: Приватного підприємства "Львівопттрейд", м.Херсон
про стягнення заборгованості в сумі 518 868 грн. 55 коп. за договором підряду
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю № 19 від 13.01.2015р.
від відповідача - не прибув.
Комунальне підприємство "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Львівопттрейд" стягнення заборгованості в сумі 518 868 грн. 55 коп. за договором підряду.
03 вересня 2015 року позивачем заявлено клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з метою економії коштів Комунального підприємства "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок". Забезпечення судового засідання просить доручити господарському суду Чернівецької області.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 04 вересня 2015 року клопотання позивача задоволено. Проведення відеоконференції доручено господарському суду Чернівецької області.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист, в судові засідання не з'являвся, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не надав. Ухвали суду направлялись за адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 73000, м.Херсон, вул.Домобудівна, 11-А. Ухвали суду повернулися до суду з позначкою: «за зазначеною адресою ораганізації немає». За таких обставин суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
22 серпня 2013 року між Комунальним підприємством «Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» (замовник, позивач) та Приватним підприємством «Євроальянсбуд» (підрядник, відповідач) було укладено Договір підряду №179 д (далі - договір), за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик власними і залученими силами та засобами виконати комплекс з капітального ремонту частини 1-го пров.Рокитнянського в місті Чернівці відповідно до затвердженої кошторисної документації (надалі - роботи), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.
Відповідно до п.2.1. договору загальна вартість робіт складає 1150000,00 грн.
За змістом ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно приписів ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати підрядникові затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Позивач зазначає в позові, що Державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КП МТК «Калинівський ринок» за період з 01.01.2012 р. по 31.01.2015 р. під час проведення якої було встановлено завищення приватним підприємством «Євроальянсбуд» вартості робіт на загальну суму 518868,55 грн., що підтверджується актом перевірки від 20.04.2015 р. №06-40/7. В подальшому позивачем 20.05.2015 р. отримано вимогу щодо усунення порушень законодавства, одним із пунктів якої зобов'язано позивача стягнути збитки, завдані ПП «Євроальянсбуд» у сумі 518868,55 грн. Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача збитки в сумі 518868,55 грн.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до правової позиції Верхового ОСОБА_1 України у справі № 3-72гс12 відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність повного складу правопорушення, що включає такі елементи: протиправність поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливий результат такої поведінки - збитків, їх наявність та розмір; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутностіхоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
Протиправною є поведінка (дія або бездіяльність) особи, що порушує правову норму, умови договору, угоди тощо та тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного зобов'язання другою стороною.
На підтвердження своєї позиції позивач посилається саме на Акт перевірки Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області, яким встановлено, що саме відповідач завдав необґрунтованих додаткових витрат позивачу в результаті неправомірної поведінки, а саме завищення вартості робіт.
Суд вважає, що вищевказаний Акт перевірки Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області не є належним доказом по даній справі, оскільки згідно приписів ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суду визначеному законом поряду встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Суд констатує, що на вимогу суду позивачем не надано до матеріалів справи повного тексту договору, актів приймання-передачі виконаних робіт до договору, оскільки вищевказані докази були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, що підтверджується Протоколом тимчасового доступу до речей і документів (т.2 а.с.21) та Описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 24.06.2015 р. (т.2 а.с.24).
Суд звертає увагу позивача, що будівельна експертиза з питання завищення вартості виконаних підрядник робіт в даному випадку не проводилась. Згідно усних пояснень позивача під час судового засідання, відповідні фахівці в галузі будівництва або судові експерти під час проведення ревізії Державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області не залучались.
Дефектний акт, копія якого надана до матеріалів справи (т.2 а.с.33) не є доказом того, що відповідачем спричинено збитки позивачу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представника позивача про дату складення повного рішення.
На підставі вищевказаних норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Повне рішення складено 12.10.2015р.
Суддя В.В.Литвинова