Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"06" жовтня 2015 р. Справа № 911/3870/15
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АРК, м. Керч
про стягнення 866410,78 грн.
секретар судового засідання Шніт О.М.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - позивач) на підставі ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 866410,78 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», відповідно до умов кредитного договору від 3 липня 2008 року за №11366887000, надав Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 кредит в розмірі 249997,88 грн. на умовах сплати процентів за користування кредитом з терміном остаточного повернення кредитних коштів 1 липня 2011 року. В порушення умов зазначеного договору відповідач заборгованість по кредиту та проценти за користування кредитними коштами в порядку, розмірі та строки, визначені договором, у повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача 249997,88 грн. заборгованості, 19392,20 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 563640,50 грн. заборгованості за відсотками, 14044,90 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 8999,93 грн. заборгованості по комісії, 352,64 грн. пені за несвоєчасне погашення комісії, 3760,24 грн. 3% річних від суми простроченого кредиту, 1222,50 грн. 3% річних від суми прострочених процентів, 5000,00 грн. неустойки згідно п. 7.6 договору.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 3 вересня 2015 року та призначено справу до розгляду на 6 жовтня 2015 року.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована на території Автономної Республіки Крим.
Згідно листа Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» №33-20-606 від 4 квітня 2014 року, приймання та пересилання поштових відправлень, адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим та м. Севастополь тимчасово призупинено.
Відповідно до інформації, що міститься на офіційному сайті ДП «Укрпошта», www.ukrposhta.com, відправка кореспонденції не відновлена, тому, ухвалу про порушення провадження у справі від 3 вересня 2015 року направити відповідачу не виявилося можливим.
Однак, судом було повідомлено відповідача про розгляд справи у господарському суді Київської області шляхом розміщення інформації про розгляд справи на офіційному веб-порталі Судової влади України за адресою http://ko.arbitr.gov.ua/sud5012.
6 жовтня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
3 липня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (за договором - «банк», «кредитор») та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (за договором - «позичальник») укладено кредитний договір №11366887000.
Відповідно до п. 1.1 договору, банк зобов'язується надавати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії що дорівнює 250000,00 грн. в порядку і на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 1.2.2 договору, позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі та в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору).
Згідно пунктів 1.3.1 та 1.3.2 договору, за користування кредитними коштами за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 19,1% річних, якщо не встановлюється інша ставка згідно умов цього договору, За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 38,2% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором.
Відповідно до п. 1.3.4 договору, нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360» відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами цього договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому, проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов цього договору, якщо інша база нарахування не передбачена умовами п. 1.3.2 та/або пп. 1.3.3, 9.2 договору. Для розрахунку процентів день надання і день погашення кредиту вважається одним днем.
Пунктом 1.3.5 договору передбачено, що позичальник зобов'язується сплачувати проценти у строк - з 1 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту.
Згідно пункту 1.4 договору, цільове призначення кредиту: поповнення обігових коштів.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що позичальник зобов'язаний використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі та здійснювати повернення отриманого кредиту, сплату нарахованих процентів, комісій та інших платежів у порядку та терміни, встановлені договором.
Відповідно до пункту 7.1 договору, за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 38,2% (процентів) річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом «факт/360» (метод «факт 360» передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.
Згідно пункту 7.6 договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку за порушення своїх зобов'язань, встановлених пп. 4.3, 4.4, 4.5, 4.7 цього договору. Розмір зазначеної в цьому пункті договору неустойки встановлюється рівним 5000,00 грн.
Судом встановлено, що Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором щодо надання відповідачу кредитних коштів, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі 249997,88 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками по особовому рахунку відповідача.
Також, судом встановлено, що у визначений договором строк відповідач кредит не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив, в результаті чого, за ним утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 249997,88 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 563640,50 грн. та заборгованість по комісії у розмірі 8999,93 грн.
Крім того, 8 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (за договором - продавець) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (за договором - покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.
Відповідно до умов зазначеного договору, до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» перейшло право вимоги, серед інших, і за кредитним договором №11366887000 від 3 липня 2008 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 ст. 10561 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за кредитним договором, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 249997,88 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 563640,50 грн. та заборгованість по комісії у розмірі 8999,93 грн. залишилась непогашеною. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 249997,88 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 563640,50 грн. та заборгованість по комісії у розмірі 8999,93 грн. підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Розрахунок пені, наданий позивачем, є обґрунтованим та вірним, отже, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 19392,20 грн. (період: з 19 грудня 2011 року по 18 червня 2012 року), пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 14044,90 грн. (період: з 17 серпня 2014 року по 17 серпня 2015 року) та пені за несвоєчасне погашення комісії у розмірі 352,64 грн. (період: з 17 серпня 2014 року по 17 серпня 2015 року).
Крім того, до стягнення з відповідача підлягає неустойка у розмірі 5000,00 грн., яка передбачена пунктом 7.6 договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нараховані позивачем 3% річних у сумі 3760,24грн. за несвоєчасне повернення кредиту (період: з 19 грудня 2011 року по 18 червня 2012 року), та 3% річних у сумі 1222,50 грн. за несвоєчасну сплату процентів (період: з 17 серпня 2014 року по 17 серпня 2015 року), є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (98319, Автономна АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, код 34047020) - 249997 (двісті сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 88 коп. заборгованості за кредитом, 19392 (дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто дві) грн. 20 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 563640 (п'ятсот шістдесят три тисячі шістсот сорок) грн. 50 коп. заборгованості за відсотками, 14044 (чотирнадцять тисяч сорок чотири) грн. 90 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків, 8999 (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 93 коп. заборгованості по комісії, 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 64 коп. пені за несвоєчасне погашення комісії, 3760 (три тисячі сімсот шістдесят) грн. 24 коп. 3% річних від суми простроченого кредиту, 1222 (одна тисяча двісті двадцять дві) грн. 50 коп. 3% річних від суми прострочених процентів та 5000 (п'ять тисяч) 00 грн. неустойки.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (98319, Автономна АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України на р/р 31214206783001, банк ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 37955989, одержувач платежу ГУ ДКСУ у Київській області, призначення платежу: 22030001 - 17328 (сімнадцять тисяч триста двадцять вісім) грн. 22 коп. судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено - 9 жовтня 2015 року
Суддя Д.Г. Заєць