ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
28.09.2015Справа №910/24246/15
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні автоматизовані системи"
до публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"
про стягнення попередньої оплати в розмірі 857 000,00 грн.
Представники сторін:
від позивача: Жигадло С.П. - представник за довіреністю № б/н від 25.09.2015 року;
від відповідача: Малярчук Ю.Б. - представник за довіреністю № 2-385д від 24.02.2015 року.
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні автоматизовані системи" до публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення попередньої оплати в розмірі 857 000,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами був укладений договір поставки № 11260/25-15 від 30.06.2015 року.
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений у специфікації (далі- товар), що додається до договору і є його невід'ємною частиною (далі -специфікація), а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом 50% попередньої оплати від ціни договору в розмірі 857 000,00 грн. на підставі рахунку.
Позивач направив відповідачеві рахунок-фактуру № СФ-0000023від 08.08.2015 року з супровідним листом за № 155 від 29.07.2015 року.
17.08.2015 року позивач звернувся до відповідача з вимогою за вих. № 165 з проханням оплатити вказаний рахунок.
На підставі викладеного вище позивач просить стягнути з відповідача попередню оплату в розмірі 857 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.09.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.09.2015 року.
25.09.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі.
У судове засідання 28.09.2015 року з'явились представники сторін.
Представником відповідача подано документи на виконання вимог ухвали суду від 14.09.15 року.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Представника відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 11260/25-15 від 30.06.2015 року.
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений у специфікації (далі- товар), що додається до договору і є його невід'ємною частиною (далі -специфікація), а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом 50% попередньої оплати від ціни договору в розмірі 857 000,00 грн. на підставі рахунку.
Позивач направив відповідачеві рахунок-фактуру № СФ-0000023від 08.08.2015 року з супровідним листом за № 155 від 29.07.2015 року. Вказане підтверджується фіскальним чеком УД ППЗ «Укрпошта» та описом вкладення від 30.07.2015 року.
П. 6.1. договору передбачено, що покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.
17.08.2015 року позивач звернувся до відповідача з вимогою за вих. № 165 з проханням оплатити вказаний рахунок. Вказане підтверджується фіскальним чеком УД ППЗ «Укрпошта» та описом вкладення від 18.08.2015 року.
Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
Ч. 3 статті 538 ЦК України передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Згідно з ч. 2 статті 706 ЦК України якщо договором встановлено попередню оплату товару (стаття 693 цього Кодексу), прострочення покупцем оплати товару є відмовою покупця від договору, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, чинним законодавством, у випадку невнесення попередньої оплати за товар, передбачено зупинення виконання обов'язку щодо поставки товару та відмови від виконання обов'язку щодо поставки товару постачальником.
Окрім того, вказані дії покупця в частині невнесення попередньої оплати свідчать про відмову покупця від договору, оскільки договором інше не встановлено.
П. 10.1 договору встановлено, що договір набирає чинності із дати його підписання сторонами та скріплений його печатками сторін і діє до 31 серпня 2015 року, а в частині взаєморозрахунків - до дати повного виконання зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 статті 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.
Згідно з ч. 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Судом встановлено, що договір діяв до 31.08.2015 року, позовна заява подана до суду 10.09.2015 року, після закінчення строку дії договору. Таким чином, після закінчення строку дії договору, у позивача немає правових підстав для стягнення попередньої оплати за договором.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, факт наявності заборгованості за договором поставки № 11260/25-15 від 30.06.2015 року в частині попередньої оплати в розмірі 857 000,00 грн. у відповідача перед позивачем належним чином не доведено, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення попередньої оплати в розмірі 857 000,00 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 12.10.2015 року.
Суддя С.М. Мудрий