ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.10.2015Справа №910/20567/15
За позовом Комунального підприємства «ЖЕК № 4»
до Публічного акціонерного товариства «Енергобанк»
про стягнення 395 937, 00 грн.
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: Лещенко С.В.;
від відповідача: Середюк Б.Л.
Комунальне підприємство «ЖЕК № 4» (далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 395 937, 26 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з прийому платежів № 73846/ПН від 21.10.2014.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.08.2015 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.09.2015 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У судовому засіданні 07.09.2015 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якій просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки згідно постанови Правління Національного банку України від 12 лютого 2015 року № 96 «Про віднесення ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» до категорії неплатоспроможних» керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 12 та статтею 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також на підставі Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 29 від 12.02.2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ЕНЕРГОБАНК», виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішила розпочати з 13 лютого 2015 року процедуру виведення ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 13 лютого 2015 року по 12 травня 2015 року включно.
Крім того, рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.06.2015 № 115 було запроваджено процедуру ліквідації ПАТ «Енергобанк» з 12.06.2015.
У судовому засіданні 07.09.2015 оголошувалась перерва до 05.10.2015.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позову.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 05.10.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
21.10.2014 між Публічним акціонерним товариством «Енергобанк» (далі - банк) та Комунальним підприємством «ЖЕК № 4» (далі - клієнт) укладено договір № 73846/ПН про надання послуг з прийому платежів, умовами якого передбачено, що клієнт доручає, а банк зобов'язується через мережу своїх відділень приймати готівкові кошти у національній валюті, як оплату фізичними або юридичними особами, товарів та/або послуг, та/або робіт, що надає клієнт та перераховувати отримані кошти на поточний рахунок клієнта № 2600937384601 в ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» МФО 300272.
Відповідно до п. 2.1.1. договору, клієнт має право вимагати своєчасного проведення банком розрахунків, обумовлених даним договором.
Згідно п. 2.4.2. договору, банк зобов'язується отримані протягом операційного часу (до 17:00 год. поточного дня) кошти від споживачів перераховувати (за винятком винагороди за надані банком послуги) на рахунок, окремо по кожному прийнятому платежу в кінці операційного дня банку. Платежі на користь клієнта, прийняті банком в післяопераційний час, перераховувати (за винятком винагороди за надані банком послуги) на рахунок, окремо по кожному прийнятому платежу на наступний банківський день. Кошти, отримані у святкові і вихідні дні, перераховувати (за винятком винагороди за надані банком послуги) окремо по кожному прийнятому платежу у перший робочий день банку.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що банк перераховує клієнту прийняті кошти окремо по кожному прийнятому платежу на рахунок клієнта, за винятком плати за надані банком послуги згідно п. 3.1. договору, в строки, визначені в п. 2.4.2. даного договору.
Даний договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє протягом 1 (одного) року з дати набрання ним чинності, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків, визначених даним договором. Дія даного договору також припиняється у випадку передбаченому п. 3.3.2. даного договору (п. 8.1. договору).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з платіжним дорученням № 10 від 13.02.2015 на переказ коштів у розмірі 395 937, 26 грн. з поточного рахунку позивача № 2600937384601 на поточний рахунок № 26006300775396, відкритому у Публічному акціонерному товаристві «Ощадбанк».
У зв'язку з невиконанням відповідачем платіжного доручення, 13.02.2015 позивач звернувся до відповідача із заявою про закриття поточного рахунку юридичної особи, в якій просив відповідача закрити поточний рахунок № 2600937384601 та залишок коштів видати готівкою або перерахувати на рахунок № 26006300775396, відкритий у Публічному акціонерному товаристві «Ощадбанк».
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо здійснення переказу коштів відповідно до умов договору, а тому просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» суму основного боргу у розмірі 395 937, 26 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 73846/ПН про надання послуг з прийому платежів від 21.10.2014, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором банківського рахунка.
Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Згідно ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Статтею 1073 Цивільного кодексу України передбачено, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Так, відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 12.02.2015 № 96 було віднесено Публічне акціонерне товариство «Енергобанк» до категорії неплатоспроможних.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 ст. Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.02.2015 № 29 розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 13.02.2015 по 12.05.2015 включно.
Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Як вбачається з ч. 1 та п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій та відмовлятися від виконання або розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які договори (правочини) за участю банку, які є збитковими чи непотрібними для банку або виконання яких має негативний вплив на фінансовий стан банку.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 30.04.2015 № 93 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Енергобанк» до 11.06.2015.
Постановою правління Національного банку України від 11.06.2015 № 370 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Енергобанк».
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.06.2015 № 115 «Про початок ліквідації ПАТ «Енергобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію» вирішено розпочати ліквідацію банку.
Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» провідного професіонала відділу стратегії та нормативно-методологічного забезпечення Ільчука Олександра Павловича строком на 1 рік з 12.06.2015 по 11.06.2016 включно.
18.06.2015 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в газеті «Голос України» розміщено відомості про ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк».
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.07.2015 № 136 «Про заміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Енергобанк», відсторонено провідного професіонала відділу стратегії та нормативно методологічного забезпечення Ільчука Олександра Павловича від виконання обов'язків уповноваженої особи фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк».
Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банку відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Брайка Станіслава Анатолійовича з 15.07.2015.
Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Згідно з приписами ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи.
1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;
2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;
3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.
Згідно ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в процесі ліквідації банку є порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема черговості задоволення вимог кредиторів банку, передбаченої ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовної вимоги, відповідно остання задоволенню не підлягає.
Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 08.10.2015.
Суддя Бондарчук В.В.