ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.09.2015Справа №910/18040/15
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
доПриватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"
про стягнення 2 224,66 грн.
Суддя Яковенко А.В.
Представники сторін:
від позивача -Майструк Є.С. дов. №3618/18 від 25.11.2014р.
від відповідача -Павлюк В.С. дов. №50 від 20.07.2015р.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі - ПрАТ "СК "АХА Страхування") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронна-страхова компанія» (надалі - ПрАТ "УОСК») про стягнення 2 224,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ "СК "АХА Страхування" на підставі договору добровільного страхування наземного транспортну «Все включено» №49978а4аа від 18.11.2014 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Hundai, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Ranault, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ПрАТ "УОСК " на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/7707113, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07.09.2015 р.
Ухвалою Господарського суду від 07.09.2015 р. розгляд справи відкладено до 16.09.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача.
Представник позивача в судове засідання 16.09.2015 з'явився, надав суду та представнику відповідача заяву про збільшення позовних вимог до 3 224,66 грн. та просив задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Розглянувши заяву про збільшення позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення її з огляду на наступне.
Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до абз. 1 п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду.
Отже, оскільки збільшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 3 244,66 грн.
Представник відповідача в судове засідання 16.09.2015 р. з'явився, надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнав позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
18.11.2014 р. між ПрАТ "СК "АХА Страхування" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №49978а4аа (надалі - "Договір"), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземними транспортним засобом та іншим майном, а саме: автомобілем марки Hyundai Accent, реєстраційний номер НОМЕР_1, зокрема на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.
19.01.2015 р. о 18:30 год. в м. Києві на вул. Андрія Малишка/Дарницького бульвару, 4 сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля Hundai, реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіля Ranault, реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_5, керуючи автомобілем Ranault, під час руху заднім ходом не переконався що це буде безпечно, здійснив зіткнення з автомобілем Hundai, що спричинило пошкодження останньому.
Факт скоєння ДТП підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.
Відповідно до абз. 3 п. 2.11 Правил дорожнього руху України, що кореспондуються із п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами «д» - «є» пункту 2.10 цих Правил.
На виконання Закону України від 17.02.2011 р., Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 № 274/2011 інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (надалі - Інструкція).
Відповідно до вищевказаної Інструкції, у європротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються, та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.
З огляду на викладене, ОСОБА_5, визнав себе винним у скоєнні вказаного ДТП, що підтверджується європротоколом.
Відповідно до рахунку-фактури №АБ-0000440 від 21.01.2015 р., складеного ТОВ "Автоберег", вартість відновлювального ремонту, завданого власникові автомобіля Hundai, реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 4 389,66 грн.
20.01.2015р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля Hundai, реєстраційний номер НОМЕР_1, звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.
На підставі страхового акту №11.003.15.00818/VESKO1971 від 27.01.2015 р., позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував на рахунок ТОВ «Автоберег» страхового відшкодування у розмірі 3 224,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням №153 636 від 28.01.2015 р.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до ПАТ "СК "АХА Страхування" перейшло в межах суми 3 224,66 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Із матеріалів справи (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу) вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Ranault, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди Hundai, реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_6 та знаходився під керуванням ОСОБА_5.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем Ranault, реєстраційний номер НОМЕР_2, визнана ним самим.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Ranault, реєстраційний номер НОМЕР_2, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу застрахована ПрАТ "УОСК на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/7707113.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Вказаним договором (поліс № АІ/7707113) передбачено, що франшиза за вказаним полісом становить 0,00 грн.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Hundai, реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 3 224,66 грн., і була повністю виплачена позивачем потерпілій особі.
За змістом ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції від 18.09.2011 р.) виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
При цьому, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.
Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 14.05.2013 р. у справі № 5011-50/17049-2012, від 30.07.2013 р. у справі № 910/3655/13 та від 27.01.2014 р. у справі № 910/3023/13.
Безпосередньо з Договору вбачається, що автомобіль Hundai, реєстраційний номер НОМЕР_1, - 2013 року випуску, тобто строк його експлуатації на момент настання ДТП не перевищував 7 років. Тому, з огляду на положення п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача суму страхового відшкодування, розмір якого визначено без врахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля.
Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом №АІ/7707113 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 3 224,66 грн.
За таких обставин, позовні вимоги ПАТ "СК "АХА Страхування" є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія " (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145; ідентифікаційний код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 3 224,66 грн. та судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5. Дата складання повного тексту рішення 12.10.2015 р.
Cуддя А.В.Яковенко