ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.09.2015Справа №910/20221/15
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Островській Г.С.
розглянувши справу № 910/20221/15
за позовом комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва
до товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдінг Інвест"
про стягнення 13 674,89 грн.
Представники сторін:
від позивача:Зацепін С.С., довіреність № 47-3 від 05.01.2015р.;
відповідача:не з'явився.
До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (надалі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдінг Інвест" (надалі - відповідач) про стягнення 13 674,89 грн., з яких 8504,58 грн. основний борг, 4654,53 грн. інфляційні втрати та 515,78 грн. 3% річних.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем не виконано свої зобов'язання по оплаті фактично спожитих комунальних послуг в період з 01.12.2012р. по 31.05.2014р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2015р. порушено провадження у справі № 910/22808/15, призначений розгляд справи на 17.09.2015р.
07.09.2015р. через канцелярію суду від позивача надійшли документи, витребувані судом.
Представник позивача, присутній в судовому засіданні 17.09.2015р., підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю ознайомитись з матеріалами справи.
В судовому засіданні 17.09.2015р., відповідно до ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву на 30.09.2015р.
В судовому засіданні 30.09.2015р. представник позивача вимоги підтримав, посилаючись на обставини, наведені у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив та витребувані докази не подав.
Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до 1.1. Статуту комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, дане підприємство створене відповідно до рішення Дніпровської районної у м. Києві ради депутатів від 01.10.2001 р. № 17, зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 01.11.2001 р. за реєстраційним № 00891.
Згідно з п. 3.2. Статуту, предметом діяльності Підприємства, зокрема, є надання споживачам комунальних послуг з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення, центрального опалення та газопостачання на підставі укладених договорів з виробниками/постачальниками послуг, а також збір платежів від споживачів на користь виробників/постачальників, організація нарахувань та обліку надходження коштів від плати за надання комунальних послуг, надання рахунків на сплату комунальних платежів споживачам цих послуг.
Як вбачається з матеріалів справи 01.10.2012 р. між КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (покупець за договором) та ТОВ "Євро-Реконструкція" (енергопостачальна організація) було укладено договір № 420002 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, за умовами якого енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води у період з 01.10.2012 по 30.09.2013 у кількості 58740,319 Гкал, опалення 15,553 Гкал/год та гарячого водопостачання 11,897 Гкал/год. Покупець в свою чергу зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити за нього оплату на умовах договору.
У Додатку № 3 до договору № 420002 від 01.10.2012 року визначено абонентів, які знаходяться на балансі ЖРЕО-403, серед яких значиться житлова будівля, що знаходиться за адресою: Харківське шосе, 2 в т.ч. субабонент ТОВ "Ніка Холдінг Інвест".
З копії реєстраційного посвідчення № 032234, доданої до матеріалів позовної заяви, вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдінг Інвест" є власником нежилого приміщення, загальною площею 64,0 кв.м., за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 2, на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котенко І.М. та зареєстрованого за № 4103.
За доводами позивача, протягом періоду з 01.12.2012р. по 31.05.2014р. комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва було отримано в ТОВ "Євро-Реконструкція" та надано відповідачу комунальні послуги за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 2 на суму 8504,58 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Крім того, статтею 13 зазначеного Закону, класифіковано житлово-комунальні послуги за призначенням, відповідно до якого житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, і на комунальні, до яких відноситься централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.
Статтею 1 вищезазначеного Закону України визначено, що споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінетом Міністрів України від 21.07.2005 № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).
Пунктом 18 зазначених Правил встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Проте, позивачем до матеріалів справи не додано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач споживав послуги у спірному періоді та, що позивачем у спірному періоді виставлялись та направлялись на адресу відповідача рахунки на оплату таких послуг.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів, які дають підстави стверджувати, що між сторонами фактично виникли договірні відносини, пов'язані з наданням та споживанням комунальних послуг.
Отже, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Витрат по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 05.10.2015р.
Суддя А.І. Привалов