"08" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/14230/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача),
Головчук С.В.,
Ліпського Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Сапіжака Івана Івановича, третя особа - ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними та скасування постанови,
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області на постанову Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року,
встановив:
У жовтні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області (далі - управління ПФУ) звернулось з позовом до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області (далі - відділ ДВС) про визнання неправомірними дій по відкриттю виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 913/2063/2102, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 45053136 від 13.10.2014 р.
Постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі управління ПФУ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати судові рішення і прийняти нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що виконавчий лист про стягнення коштів з управління ПФУ на користь ОСОБА_5 підлягає виконанню органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
В запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_5 просить залишити судові рішення без змін. Вказує на необґрунтованість доводів позивача та вважає, що державний виконавець правомірно прийняв виконавчий лист до виконання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що 25.09.2014 р. Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області видано виконавчий лист № 913/2063/2012 про стягнення з управління ПФУ на користь ОСОБА_5 4312 грн боргу по проведеному перерахунку пенсії за листопад 2011 року.
Постановою старшого державного виконавця відділу ДВС від 13.10.2014 р. ВП № 45053136 відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа.
Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Частиною першою статті 2 Закону України від 21.04.1999 р. № 606-XIV "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Водночас, відповідно до частини другої статті 3 цього Закону (в редакції Закону України від 19.09.2013 р. № 583-VII, який набрав чинності з 16.10.2013 р.), рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу визначені Законом України від 05.06.2012 р. № 4901-VІ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
За приписами статті 3 цього Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду, до якої додає документи та відомості, необхідні для перерахування коштів. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" набрав чинності з 1 січня 2013 року.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (доповненим згідно із Законом України від 19.09.2013 р. № 583-VII) встановлено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.
Оскільки рішення суду про стягнення коштів з управління ПФУ набрало законної сили після 01.01.2013 р. і виконавчий документ був виданий після цієї дати, то суди попередніх інстанцій помилково виходили з того, що його виконання покладено на державну виконавчу службу.
В силу пункту 4 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.
Таким чином, у державного виконавця не було підстав для відкриття виконавчого провадження за спірним виконавчим листом.
За наведених обставин та виходячи з приписів статті 229 КАС України, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області задовольнити.
Скасувати постанову Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року.
Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 13.10.2014 р. ВП № 45053136 про відкриття виконавчого провадження.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:Черпак Ю.К.
Головчук С.В.
Ліпський Д.В.