08 жовтня 2015 року м. Київ К/800/15791/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача),
Головчук С.В.,
Ліпського Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "Агросинтез-плюс" до Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року,
встановив:
У квітні 2013 року ПП "Агросинтез-плюс" звернулось з позовом до Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції (далі - відділ ДВС) про визнання неправомірними дій щодо ненаправлення до суду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, незупинення виконавчого провадження та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 36189591 від 04.03.2013 р.; скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 36189591 від 04.03.2013 р.; зобов'язання відновити виконавче провадження № 36189591 та звернутися до господарського суду Кіровоградської області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з ТОВ "Корпорація "Агросинтез" на ПП "Агросинтез-плюс".
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відділу ДВС щодо незупинення виконавчого провадження та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 36189591 від 04.03.2013 р. Скасовано постанову відділу ДВС про закінчення виконавчого провадження № 36189591 від 04.03.2013 р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ "Агросила ЛТД" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції. Посилається на те, що суди вирішили питання про права та інтереси ТОВ "Агросила ЛТД" як боржника у спірному виконавчому провадженні, не залучивши його до участі у справі. Крім того, судом апеляційної інстанції не враховано укладеної 01.03.2013 р. між ТОВ "Корпорація "Агросинтез" і ТОВ "Агросила ЛТД" мирової угоди, яка підтверджує повне виконання рішення суду належному стягувачу.
В запереченні на касаційну скаргу ПП "Агросинтез-плюс" просить відмовити в її задоволенні та залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін. Зазначає, що ТОВ "Агросила ЛТД" ще в листопаді 2012 року було повідомлено про відступлення ТОВ "Корпорація "Агросинтез" права вимоги (цесії) за рішенням господарського суду на користь ПП "Агросинтез-плюс". Останнє не отримувало від боржника чи відділу ДВС жодних коштів, тому доводи ТОВ "Агросила ЛТД" про повне фактичне виконання рішення суду не відповідають дійсності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.10.2012 р. у справі № 5013/1156/12, залишеним без змін рішенням Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.12.2012 р. і постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2013 р., стягнуто з ТОВ "Агросила ЛТД" на користь ТОВ "Корпорація "Агросинтез" 28317,91 грн основного боргу, 1633 грн інфляційних витрат, 6721,37 грн пені, 16990,75 грн штрафу та 1609,50 грн судового збору, всього - 55272,53 грн.
За договором відступлення права вимоги (цесії) від 29.10.2012 р. № 291012/1 ТОВ "Корпорація "Агросинтез" відступило ПП "Агросинтез-плюс" право вимоги щодо заборгованості в розмірі 55272,53 грн за рішенням суду у справі № 5013/1156/12.
14.01.2013 р. господарським судом Кіровоградської області видано наказ про стягнення з ТОВ "Агросила ЛТД" на користь ТОВ "Корпорація "Агросинтез" заборгованості в розмірі 53663,03 грн і судового збору в розмірі 1609,50 грн.
Постановою державного виконавця Кіровського відділу ДВС Кіровоградського МУЮ від 30.01.2013 р. відкрито виконавче провадження № 36189591 з примусового виконання наказу господарського суду.
25.02.2013 р. ПП "Агросинтез-плюс" звернулось до відділу ДВС із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій повідомило про укладення договору цесії та перехід до нього прав кредитора (стягувача) у зобов'язанні зі сплати заборгованості за рішенням господарського суду.
01.03.2013 р. ТОВ "Корпорація "Агросинтез" подало державному виконавцю заяву про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду боржником. До заяви додало мирову угоду від 01.03.2013 р., укладену між ТОВ "Корпорація "Агросинтез" і ТОВ "Агросила ЛТД", про проведення повного розрахунку та відсутність майнових претензій до боржника.
04.03.2013 р. державним виконавцем на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 36189591 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заява ПП "Агросинтез-плюс" від 25.02.2013 р. про заміну сторони виконавчого провадження надійшла до відділу ДВС 28.02.2013 р. і з урахуванням вихідних днів була передана державному виконавцю 05.03.2013 р. Отже, на момент прийняття оскаржуваної постанови від 04.03.2013 р. державний виконавець не знав про перехід права вимоги за рішенням суду до ПП "Агросинтез-плюс", тому на підставі заяви первісного стягувача ТОВ "Корпорація "Агросинтез" від 01.03.2013 р. і укладеної ним із боржником мирової угоди від цієї ж дати правомірно закінчив виконавче провадження.
Разом з тим, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" і частини четвертої статті 121 Господарського процесуального кодексу України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.
Таким чином, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у державного виконавця підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі мирової угоди, не затвердженої судом у встановленому порядку.
Недотримання норм процесуального права, про які йдеться в касаційній скарзі, не призвело до неправильного вирішення справи.
За правилами статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм чинного законодавства, які є підставою для зміни або скасування його рішення.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:Черпак Ю.К.
Головчук С.В.
Ліпський Д.В.