"07" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/26838/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів Ємельянової В.І.,
Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про стягнення надміру одержаної допомоги малозабезпеченим сім'ям,
за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації (далі - Управління) на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року,
У січні 2015 року Управління звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення надміру отриманої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 5 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновків про часткове задоволення касаційної скарги.
Як встановлено судами, ОСОБА_2 відповідно до поданих документів Управління з 1 травня 2012 року по 31 серпня 2014 року виплачена державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям у розмірі 78559 грн 65 коп.
Під час ревізії фінансово-господарської діяльності Управління фінансовою інспекцією в Тернопільській області встановлено, що за чоловіком відповідача, крім автомобіля НОМЕР_1, 1992 р.в., ще зареєстровано автомобіль НОМЕР_2, який не задекларований при зверненні за призначенням допомоги.
22 серпня 2014 року позивачем направлено повідомлення відповідачу про припинення державної соціальної допомоги та запропоновано добровільно повернути надмірно виплачені кошти в сумі 78559 грн 65 коп, але кошти повернуті не були.
Пунктом 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №250, соціальна допомога не призначається у разі, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму). При цьому не враховуються транспортні засоби, які згідно із законодавством не є об'єктами оподаткування (крім тракторів на гусеничному ходу).
Пунктом 28 вказаного Порядку передбачено, що якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.
Підставою для припинення відповідачу виплати допомоги була наявність у власності чоловіка ОСОБА_2 автомобіля НОМЕР_2. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які документи які б підтверджували вказану обставину, зокрема, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Вирішуючи спір, суди не врахували наведене, а тому їх рішення підлягають скасуванню.
Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, то в силу частини четвертої статті 227 цього Кодексу прийняті ними рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації задовольнити частково.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 5 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.Й. Рецебуринський
Судді В.І. Ємельянова
О.П. Стародуб