"07" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/31811/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів Ємельянової В.І.,
Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області (далі - відділ примусового виконання рішень УДВС) про скасування постанови,
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 30 квітня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року,
У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 45546379 від 6 квітня 2015 року.
Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 30 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновків про часткове задоволення касаційної скарги.
Судами встановлено, що Волочиським районним судом Хмельницької області 24 жовтня 2014 року видано виконавчий лист по справі №671/938/14-а, відповідно до якого визнано протиправними дії та зобов'язано Управління соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_2 разову грошову допомогу до 5 травня в 2014 році відповідно до вимог статті13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з врахуванням статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплаченої позивачу суми 2250 грн в 2014 році.
20 листопада 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №671/938/14-а, виданого 24 жовтня 2014 року Волочиським районним судом Хмельницької області.
Згідно з частиною першою статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В частині третій вказаної статті наведений перелік дій, які має право вчиняти державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом тощо.
Відповідно до статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
За правилами статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» в разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Згідно з частиною третьою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» в разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
В силу пункту 11 частини першої статті 49 цього Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону..
Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (частина перша статті 50 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки виконати рішення без участі боржника неможливо і на боржника накладено штрафи та надіслано повідомлення до Волочиського РВ УМВСУ про притягнення до відповідальності згідно із законом, тому старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Разом з тим, докази, які б підтверджували те, що на боржника накладалися штрафи та направлено повідомлення до Волочиського РВ УМВСУ в матеріалах справи відсутні.
Суди також не встановили які заходи примусового виконання рішень, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», вживав державний виконавець, оскільки вчинених ним виконавчих дій було явно недостатньо для реального виконання рішення суду на користь стягувача.
Крім того, закінчення виконавчого провадження в даному випадку позбавляє позивача права повторно пред'явити виконавчий лист до виконання і фактично узаконює невиконання судового рішення, що в розумінні практики Європейського суду з прав людини вважається порушенням права на справедливий суд (статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі статтею 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 30 квітня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.Й. Рецебуринський
Судді В.І. Ємельянова
О.П. Стародуб