01 жовтня 2015 року м. Київ К/800/42018/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 на судове рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2015 року ОСОБА_5 звернувся з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року, якою в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ставиться вимога про скасування судового рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Вказується на те, що позивачкою виконані всі вимоги Податкового кодексу України відносно відмови від цифрового ідентифікатора. Проте в Податковому кодексі України немає процедури відмови від коду, а відповідачем не виконані вимоги статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України щодо доказування своєї правової позиції.
Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, є необґрунтовані.
За правилами пункту 70.1 статті 70 Податкового кодексу України облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Пунктом 70.5 статті 70 Податкового кодексу України передбачено, що фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.
Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.
Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.
Таким чином, Податковий кодекс України на відміну від Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» (який діяв до набрання чинності вказаним Кодексом) не передбачає можливості вилучення інформації з реєстру чи заборони її внесення щодо осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та проставлення у паспортах зазначених осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 зверталася до Державної фіскальної служби України, Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області із заявами про відмову від цифрового ідентифікатора. При зверненні позивачкою не в повному обсязі заповнено повідомлення форми №1П (не зазначено місце роботи, телефон, серію, номер паспорта, коли і ким виданий), про що було повідомлено заявника у відповідних листах.
При вирішенні спору по суті апеляційний суд застосував норми Податкового кодексу України, Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затверджене наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 року №779 (далі - Положення №779).
Відповідно до пункту 1 розділу VIII Положення №779 фізична особа, яка раніше не подавала Облікової картки і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу Повідомлення за формою №1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України.
При подачі зазначеного повідомлення, заявницею не заповнені графи 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, а саме не зазначено місце роботи, телефон, серію та номер паспорту, коли і ким виданий, що свідчить про порушення нею Порядку №779.
Таким чином, порушений порядок звернення з повідомленням фізичної особи.
Положення №779 містить обов'язкові умови для подання повідомлення про відмову від цифрового ідентифікатора. Це, зокрема, особисте звернення до контролюючого органу або через законного представника чи уповноважену особу, повне заповнення повідомлення. У разі надсилання заяви поштовим повідомленням, підпис фізичної особи повинен бути засвідчений нотаріально.
Порушення процедури звернення до контролюючого органу є підставою для відмови у взятті на облік, як вірно зазначив апеляційний суд.
З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 на судове рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про зобов'язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Олексієнко