01 жовтня 2015 року м. Київ К/800/7785/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М. (доповідач), Бутенка В.І., Штульман І.В.,
здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (далі - ДТГО «Південно-Західна залізниця») до управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - УПСЗН) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії по сплаті витрат на перевезення пільгових пасажирів за касаційною скаргою представника відповідача на судові рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 квітня 2013 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року, -
У грудні 2012 року представник ДТГО «Південно-Західна залізниця» звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив визнати протиправними:
бездіяльність УПСЗН в частині невиконання пункту 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року №256, щодо не реєстрації за період з 01.01.2012 року по 31.10.2012 року додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по станціям та зупиночним пунктам Лугини, Кремне, Путиловичі, Дивлин, Малий Дивлин Лугинського району та не надіслання до Лугинської районної державної адміністрації інформації про додаткові зобов'язання, які подаються щомісяця до 18 числа;
дії в частині неповної сплати витрат на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду в приміських поїздах за період з 01.01.2012 року по 31.10.2012 року;
стягнути 12905,94 грн. витрат понесених залізницею на перевезення пільгових пасажирів.
Посилався на те, що позивачем, як того вимагаю норми чинного законодавства, надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян зі станцій та зупиночних пунктів Лугини, Кремне, Путиловичі, Дивлин, Малий Дивлин Лугинського району на суму 16015,94 грн., проте УПСЗН відшкодувало лише 3110 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність УПСЗН в частині невиконання пункту 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року №256, щодо не реєстрації за період з 01.01.2012 року по 31.10.2012 року додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по станціям та зупиночним пунктам Лугини, Кремне, Путиловичі, Дивлин, Малий Дивлин Лугинського району та не надіслання інформації про додаткові зобов'язання Лугинської районної державної адміністрації. Стягнуто з відповідача на користь залізниці 12905,94 грн. У решті в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами попередніх інстанцій, просить рішення судів скасувати і закрити провадження у справі. Вказує на те, що витрати на перевезення пільгових пасажирів не затверджені в кошторисі УПСЗН на 2012 рік. Крім того, визначено невірно розмір боргу, який становить не 12 905,94 грн., а лише 6 581,04 грн.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.
Як установлено судами попередніх інстанцій, 20 січня 2012 року між Лугинської районною державною адміністрацією і залізницею укладений договір про здійснення розрахунків за перевезення пільгових категорій громадян, залізничним транспортом на приміських маршрутах, за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Проте відповідачем належним чином виплати у визначені строки не здійснювалися.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не виконав адміністративні договірні зобов'язання, тому повинен відшкодувати витрати, понесені залізницею.
Висновок судів в частині оскарження судових рішень відповідає дійсним обставинам справи та є законним і обґрунтованим.
Відповідно до норм Типового положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 року №790, основними завданнями Управління є забезпечення у межах своїх повноважень додержання законодавства про соціальний захист та соціальне обслуговування населення, у тому числі громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; розроблення та організація виконання комплексних програм поліпшення соціального обслуговування інвалідів, пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян похилого віку та всебічне сприяння в отриманні ними соціального обслуговування та соціальних послуг за місцем проживання; виконання функцій головного розпорядника коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету.
Таким чином, УПСЗН має контролювати об'єми, вартість соціальної послуги, процес надання такої послуги та вживати заходів для забезпечення своєчасного перерахування компенсаційних виплат перевізнику.
Пунктом 1 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 4 березня 2002 року (далі - Порядок № 256) встановлено, що він визначає, відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України, механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Згідно з пунктом 6 Порядку фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі до 25 числа місяця, що настає за звітним, - щодо, зокрема, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20. У разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Не зважаючи на те, що головні розпорядники коштів при розрахунках компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян обмежені сумами фактичних зобов'язань відповідних бюджетів, вони зобов'язані у разі виникнення додаткових зобов'язань надсилати щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.
На підставі отриманої інформації фінансовий орган вирішує питання про фінансування додаткових зобов'язань, зокрема, шляхом: збільшення обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам; перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам за рахунок позицій, по яким не відбулось повного чи часткового освоєння коштів; перереєстрація заборгованості за минулий період та включення її в кошторис наступного періоду.
Таким чином, відсутність коштів для належного виконання грошового зобов'язання не може бути визнана обставиною, що звільняє від відповідальності (форс-мажорною обставиною), незалежно від підстав її виникнення.
На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.М. Олексієнко
В.І. Бутенко
І.В. Штульман