"06" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/61798/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Моторного О.А. - головуючого,
Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
за участю секретаря - Калініна О.С.
та представників сторін:
від позивача - Криворот Ю.В., Терещенко В.А.,
від відповідача - Михайлюк-Філімонова Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2014
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2014
у справі № 826/6285/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Фінекс"
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2014, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.01.2014 № 0000032202.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.
Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про заміну Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено планову виїзну перевірку ТДВ «СК «Фінекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 16.01.2014 № 187/26-58-22-02-18/32641358, в якому встановлено порушення позивачем вимог: статті 1, статті 29, статті 31 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, пунктів 1, 2 статті 215, пункту 5 статті 203, статті 216 Цивільного кодексу України, пункту 137.14 статті 137, підпункту 156.1.1 пункту 156.1 статті 156 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 389 3900, 00 грн.
На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 29.01.2014 прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000032202, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, в загальному розмірі 4 381 330,00 грн., в тому числі: за основним платежем в розмірі 3 893 900,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 487 430,00 грн.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що визначення ТДВ «СК «Фінекс» грошового зобов'язання з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України в загальному розмірі 4381330,00 грн., було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення від 29.01.2014 № 0000032202 підлягає скасуванню
Однак, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, ТДВ «СК «Фінекс» укладало договори страхування, згідно з якими виступало страховиком. На виконання договорів ТДВ «СК «Фінекс» отримувало страхові платежі, які в подальшому повинні виплачуватися страховиком відповідно до умов договорів страхування при настанні страхових випадків.
За результатами вказаної діяльності, ТДВ «СК «Фінекс» задекларувало валові внески за договорами страхування та перестрахування на загальну суму 51 481 780,00 грн., в тому числі внески від фізичних осіб та державних підприємств на суму 34 304 754,00 грн.
Разом з тим, проведеною перевіркою встановлено, що ТДВ «СК «Фінекс» укладало договори страхування з метою проведення транзитних фінансових операцій з страховою компанією, яка задіяна у схемах мінімізації податкових зобов'язань з метою виведення грошових коштів через операції з цінними паперами, що призвело до заниження податку на прибуток.
Зокрема, в акті перевірки зазначено, що ТДВ «СК «Фінекс» протягом перевіряємого періоду придбавало у ТОВ «Фондова компанія «Нотис» акції, емітентом яких є ВАТ «Лебединська спеціалізована колона №11» на суму 2 889 740,00 грн. та у ТОВ «ІК «Холдинг груп» акції, емітентом яких є ВАТ «Лебединська спеціалізована колона № 11» у 4 кварталі 2011 року на суму 2 106 300, 00 грн., якого постановою Господарського суду Сумської області від 03.06.2013 визнано банкрутом.
Крім того, ТДВ «СК «Фінекс» придбавало акції, емітентом яких є ПАТ «КВІФ «Горизонт» НВЗТ» у: ТОВ «Фондова компанія «Нотис» на суму 4 200 260, 00 грн.; Фондова Компанія «Моноліт Капітал» на суму 2 800 000, 00 грн.; ТОВ ІК «Холдинг груп» на суму 3 077 675, 00 грн.
При цьому, податковим органом встановлено, що розмір статутного капіталу ПАТ «КВІФ «Горизонт» НВЗТ» складає 450 000,00 грн., остання податкова звітність подана за 2011 рік (підприємство не звітує, тобто, фактично господарська діяльність не здійснюється), інформація щодо чисельності працюючих та наявність основних засобів відсутня, у зв'язку з неподанням відповідної відомості. Водночас, згідно постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.02.2012 по справі № 1/0808/113/2012 про закриття провадження у справі по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, останній визнав свою вину у створенні фіктивних підприємств, які здійснювали фіктивні фінансово-господарські операції з купівлі-продажу цінних паперів, в тому числі із ПАТ «КВІФ «Горизонт» НВЗТ», у повному обсязі.
Позивачем, також, згідно договору купівлі-продажу від 24.01.2012 № Б-240112/01-1, укладеного з Рієтум Файненс Лімітед (Кіпр) (Покупець) та ТОВ «ІК «Холдинг груп» (Повірений), було реалізовано 8 векселів, виданих ТОВ «Кооптехбудпрод», на суму 2 935 000,00 грн. Кошти від нерезидента на рахунок ТДВ «СК «Фінекс» не надходили.
При цьому, податковим органом встановлено, що стан платника ТОВ «Кооптехбудпрод» « 7» - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. ТОВ «Кооптехбудпрод» не звітує, фактично господарська діяльність не здійснюється, інформація щодо чисельності працюючих та наявність основних засобів відсутня у зв'язку з неподанням відповідної звітності.
Водночас, перевіркою встановлено, що рахунок оплати за вищенаведені векселя, Рієтум Файненс Лімітед (Кіпр) (Продавець) та ТОВ «ІК «Холдинг груп» (Повірений) згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів від 24.01.12 №Б-240112/02-1 було реалізовано акції, емітентом яких є ПАТ ЗН КІФ «Стандарт Кепітал» на суму 2 935 000, 00 грн.
В акті перевірки зазначено, що у періоді, що перевірявся, товариство придбало у ТОВ «М-Брок» векселі, видані ВАТ «Львівський хлібокомбінат». Придбання векселів за готівкові кошти відбулось на суму 3 165 569, 98 грн., а саме: 1-й квартал 2012 р. - 1 870 775, 90 грн.; 2-й квартал 2012р. - 1 294 794, 08 грн.
Також, матеріали справи свідчать, що між ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд» та ТДВ «СК «Фінекс» було укладено договір про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії), за умовами якого кожна із сторін, що підписала даний договір може прийняти від іншої сторони або передавати їй на перестрахування ризики, відповідно до видів страхування, зазначених в ліцензіях сторін.
Водночас, як вбачається з акта перевірки, податковим органом зроблено висновок, що в порушення пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТДВ «СК «Фінекс» завищено суму валових внесків, сплачених за вказаним вище договором перестрахування з ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-фонд» на 4 118 130, 00 грн. за 1 квартал 2011р.
Підставою для даного висновку став акт Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 19.07.2013 року №445/2250/3030336 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОГРЕС-ФОНД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012», яким не встановлено реальності укладених правочинів між ПАТ «СК «Прогрес-Фонд» та його контрагентами.
Наведені обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.
Колегією суддів слід зазначити, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, судам належить з'ясовувати, зокрема: рух активів у процесі здійснення господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
В даному випадку судами обох інстанцій не досліджено питання щодо змісту та обсягу отриманих послуг та пов'язаності їх з господарською діяльністю позивача; не досліджено питання щодо використання позивачем коштів згідно договорів страхування в господарських цілях, з відповідним документальним підтвердженням.
Також, судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо правомірності формування валових витрат позивача в спірному періоді в розрізі із понесеними витратами на виконання господарських операцій.
Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.
При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Здійснити заміну Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2014 скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) В.В. Кошіль