06 жовтня 2015 року м. Київ К/800/42526/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Конюшко К.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року
у справі № 2а/333/131/13
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року.
Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з частиною п'ятою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору.
Частиною третьою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
З матеріалів доданих до касаційної скарги вбачається, що скаржником додано документ про сплату судового, який не відповідає вимогам щодо розміру судового збору, а тому не може бути прийнятий як належний доказ сплати судового збору.
Відповідно до пункту 3.3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ) ставка судового збору за подання касаційної скарги до адміністративного суду встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Крім того, згідно з частиною першою та другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ), судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
На час надходження матеріалів касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України відсутні відомості щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
З огляду на викладене, касатору необхідно надати документально підтверджені відомості про зарахування сплаченого ним судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (довідка з банку тощо).
Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підтвердження доводів клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження касатором зазначено, що копія постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року надійшла на адресу скаржника на початку серпня 2015 року, хоча касатор звертався з заявою до суду апеляційної інстанції з вимогою про видачу оскаржуваного рішення ще у травні 2015 року, проте належних та допустимих доказів на підтвердження цього не надано.
Пункт 5 частини третьої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що особи, які беруть участь у справі, мають право подавати докази.
Частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У зв'язку з вищенаведеним скаржнику слід усунути вищезазначені недоліки у визначений судом касаційної інстанції строк.
Керуючись статтями 102, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати неповажними підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, зазначені ОСОБА_1.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без руху, встановивши, що заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з інших підстав та належні докази поважності причин пропуску; документ про сплату судового збору та документально підтверджені відомості про зарахування сплаченого ним судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, можуть бути надані протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя К.В. Конюшко