Справа №666/5049/15-ц
07.10.2015 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді Решетова В.В.,
за участю секретаря Кліментовська О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, третя особа: Дніпровський районний виконавчий комітет м.Херсона Орган опіки та піклування, про визнання особи такою що втратила право користування житловим приміщенням , -
Позивач звернулась до суду із позовом, посилаючись на те, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. У вказаній квартирі зареєстрована відповідач - малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не є власником квартири, однак є онукою позивача. Відповідач не проживає у квартирі позивача з 2015 року - більше шести місяців. Також позивач вказує, що усі витрати по оплаті комунальних платежів та утримання квартири несе вона, як господар квартири самостійно. Крім цього вважає, що перебування відповідача на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_2, є перешкодою у здійсненні власності та її права користування та розпорядження належним позивачу майном. У зв'язку з чим позивач була змушена звернутись до суду із позовом та просить суд визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2.
В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач разом зі своїм законним представником - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про день та час слухання справи повідомлені належним чином.
Представник третьої особи - Дніпровського районного виконавчого комітету м.Херсона Органу опіки та піклування в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заявлених позовних вимог, вказала, що дитина зареєстрована за місцем реєстрації свого батька, а тому підстав для визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням немає, та просила відмовити у задоволенні позову.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Вислухавши представника позивача, представника третьої особи, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно договору №5155 купівлі-продажу нерухомого майна від 07.02.2003 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.
Згідно свідоцтва про народження серії І-КГ №407926 виданого 03 квітня 1979 року Міським відділом РАЦС м.Херсона батьками ОСОБА_4, 31.03.1979 року записані: ОСОБА_5 та ОСОБА_1.
Згідно свідоцтва про шлюб серії І-КГ №033408 виданого 29 березня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Херсоні 29 березня 2008 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, після чого останній присвоєно прізвище - ОСОБА_4.
Відповідно до свідоцтва про народження серії 1-КГ №115144 виданого 27 січня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Херсоні батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, записані: ОСОБА_4 та ОСОБА_2.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона №666/8795/14 від 02.02.2015 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, зареєстрований 29.03.2008 року, розірвано.
Згідно паспорту ОСОБА_2 серії МР №255326 вона зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідно до довідки №2765 від 31.08.2015 року КП «Дніпровський» за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, - син ОСОБА_1 - власника квартири та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, - її онука.
Крім цього згідно акту від 31.08.2015 року КП «Дніпровський» встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, з 23.12.2014 року, про що свідчать сусіди.
Також допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_7, ОСОБА_8, підтвердили факт того, що малолітня ОСОБА_3 з грудня 2014 року не проживає в квартирі позивача, однак з нею поживає її син.
Згідно ст.391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст.150 Житлового кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ч.2 ст.405 Цивільного кодексу член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Таким чином, з урахуванням того, що малолітня онука позивача - ОСОБА_3 зареєстрована за місцем реєстрації свого батька - ОСОБА_4, а також судом встановлено, що вона відсутня за місцем своєї реєстрації близько десяти місяців, суд дійшов переконання про передчасність заявлених позивачем вимог, а тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.391 ЦК України, ст.150 ЖК України, ст.ст.10, 60, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2, - відмовити .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення Апеляційному суду Херсонської області до Дніпровського районного суду м. Херсона.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя В.В.Решетов