Великолепетиський районний суд Херсонської області
смт. Велика Лепетиха, вул. Чкалова, 7а, 74502, (05543) 2-15-60
Справа № 2а-153/2010 року
09 серпня 2010 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого Соловйова В.В.
при секретарі Погорілій О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Лепетиха адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо - патрульної служби РДПС №2 Кам»янко - Дніпровського району Запорізької області старшого сержанта міліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 17.06.2010 року інспектором ДПС РДПС старшим сержантом міліції ОСОБА_2 був складений відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. В протоколі зазначено, що позивач 17.06.2010 року в м. К.Дніпровська по вул. Радянська керував транспортним засобом марки ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_1, та здійснив стоянку на перехресті. 17.06.2010 року на підставі протоколу про адміністративне правопорушення інспектор ДПС РДПС ОСОБА_2 виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР №361740, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень. Позивач зазначив, що з постановою серії АР № 361740 винесеною відносно нього не згоден. Зазначив, що дійсно 17.06.2010 року він перебував у справах в м. К.Дніпровська. Рухаючись у вказаному населеному пункті по вул. Радянська його автомобіль раптово зламався (зникла напруга на розподільнику запалювання, та свічках запалювання) в результаті чого автомобіль зовсім не заводився. Він включив сигнали аварійної зупинки та поставив знак аварійної зупинки, як того вимагають Правила дорожнього руху та в проміжку 10-15 хвилин полагодив свій автомобіль. Коли він вже завів автомобіль, прибрав знак аварійної зупинки та виключив сигнал аварійної зупинки і зібрався їхати далі, то до нього підійшов інспектор ДПС та вказав на те, що він здійснив стоянку на перехрест, яке знаходилося попереду нього на відстані приблизно 15-20 метрів, та повідомив про те, що він порушив правила стоянки, склав протокол і виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень не вислухавши та не взявши до уваги пояснення з даного приводу. При складанні протоколу позивач пояснював чому здійснив вимушену зупинку, пасажири, які перебували у автомобілі підтвердили вказані обставини, але він на це не реагував, та навіть не виміряв відстань до перехрестя. Згідно п. 15.9 Правил дорожнього руху п. г) зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїжджої частини. Легковий автомобіль позивача знаходився на відстані 15-20 метрів від перехрестя, а тому він вважає, що не порушував правила зупинки та стоянки. Машина у якій перебував інспектор ДПС була розташована неподалік від місця поломки автомобіля, а тому він вважає, що інспектор ДПС міг бачити як він самотужки намагався відкотити всій несправний автомобіль з проїжджої частини, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху. Позивач також вважає, що він навмисне не підійшов до нього коли на його автомобілі був увімкнений сигнал аварійної зупинки та виставлений відповідний знак, а чекав доки позивач прибере знак та вимкне сигнал аварійної зупинки, щоб скласти у відношенні нього протокол про порушення правил дорожнього руху та винести постанову про накладення штрафу, тобто зробити собі показник роботи. Згідно п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 вимушена зупинка - це припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі. Позивач також вказує, що він здійснив вимушену зупинку у зв'язку з технічним станом автомобіля. Пунктом 15.14. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 передбачено, що у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб. Не порушуючи ці вимоги після того як відпала необхідність позивач одразу розпочав рух далі, але в цей час до нього підійшов працівник ДАІ і склав протокол. Позивач йому пояснив, що не навмисно, а вимушено здійснив зупинку, але його пояснення не були прийняті до уваги. І був складений протокол та винесена постанова. Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Позивач зупинку навмисно не здійснював, а тому вважає, що при винесенні постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, посадовою особою не були дотримані вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП, а саме, не враховано характер правопорушення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника та обставини, які пом»якшують відповідальність, а тому вважає, що постанова винесена упереджено, а інспектором необ»єктивно досліджені та враховані всі обставини, які мають значення для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Таким чином, вважає, що протокол відносно нього складений без законних на те підстав, а постанова винесена не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказана постанова підлягає скасуванню на підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України. Після винесення постанови її примірник позивачу вручено не було. Згідно ст. 289 КУпАП скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десять днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесена постанову може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Позивач вказує, що ним пропущений строк оскарження постанови з поважних причин, оскільки після винесення постанови копію йому вручено не було, і не надіслали поштою протягом трьох діб як того вимагає закон, в зв'язку з чим він пропустив строк для оскарження постанови, передбачений ст. 289 КУпАП, а постанову отримав лише 24.06.2010 року. Позивач просить суд поновити йому строк звернення до суду для оскарження постанови серія АР № 361740 від 17.06.2010 року, а також визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 361740 від 17.06.2010 року винесену інспектором ДПС РДПС №2 старшим сержантом міліції ОСОБА_2, якою на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
У судовому засіданні позивач позов підтримав та просить суд його задовольнити.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.), а тому відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України суд вважає за необхідне розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення позивача та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 289 КУпАП скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десять днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесена постанову може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 100 КАС України позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративно суду. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку встановленому КАС України.
17.06.2010 року інспектором ДПС РДПС старшим сержантом міліції ОСОБА_2 винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що позивач отримав копію постанови лише 24.06.2010 року. Отже суд приходить до висновку, що позивачем пропущений строк для оскарження постанови від 17.06.2010 року з поважних причин, а тому вважає за необхідне відповідно до ст. 289 КУпАП, ч. 2 ст. 100 КАС України поновити позивачу строк звернення до суду для оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення від 17.06.2010 року.
Адміністративному стягненню у вигляді штрафу відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП підлягають водії транспортних засобів, які порушують встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
У постанові в справі про адміністративне правопорушення серії АР №361740 від 17.06.2010 року зазначено, що позивач 17.06.2010 року о 16.35 год. в м. К.Дніпровська по вул. Радянська керував транспортним засобом марки ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_1, та здійснив стоянку на перехресті, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вказаною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.
З постановою серії АР № 361740 від 17.06.2010 року винесеною інспектором ДПС РДПС м. Нова Каховка старшим сержантом міліції ОСОБА_2 позивач не згоден. 17.06.2010 року він керував транспортним засобом марки ВАЗ 2101 державний номерний знак Ж27-93 ХО в м. К.Дніпровська. Рухаючись по вул. Радянська його автомобіль раптово зламався (зникла напруга на розподільнику запалювання, та свічках запалювання) в результаті чого автомобіль зовсім не заводився. Позивач включив сигнали аварійної зупинки та поставив знак аварійної зупинки, як того вимагають Правила дорожнього руху та в проміжку 10-15 хвилин полагодив свій автомобіль.
Пунктом 15.14. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 передбачено, що у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб.
З пояснень позивача вбачається, що він дійсно здійснив вимушену зупинку, але не на перехресті, як вказано у постанові, а на відстані 15-20 метрів від нього, і після усунення причин зупинки хотів розпочати рух, але до нього підійшов працівник ДПС для складання протоколу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Відповідач у судове засідання не з'явився та не надав доказів підтверджуючих правомірність прийнятого рішення, а саме те, що позивачем навмисно вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідач у судове засідання не з'явився без поважної причини і не повідомив про причини неявки, а тому судом відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України прийнято рішення про розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Відсутність у діях позивача правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується поясненнями самого позивача і не спростовано відповідачем, а тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі повинно було бути закритим за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п.п. 1,3 ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийнятого рішення. Судом було встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 361740 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. винесена не на підставі закону і необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин.
Враховуючи вищевикладене, суд відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 ст. 162 КАС України, вважає за необхідне визнати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 361740 від 17.06.2010 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень протиправною та скасувати її, як таку, що винесена не на підставі закону і необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийнятого рішення, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст. 122, 247, 289 КУпАП та керуючись ст.ст. 2, 71, 100, 102, 128, 162, 163 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду для оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 361740 від 17.06.2010 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР №361740 від 17.06.2010 року винесену інспектором Дорожньо патрульної служби РДПС №2 Кам»янко - Дніпровського району старшим сержантом міліції ОСОБА_2, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Постанова суду може бути оскаржене через Великолепетиський районний суд до Одеського апеляційного суду адміністративного. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий підпис
В.о. голови суду ОСОБА_3