06.10.2015 Справа №607/15566/15-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Грицака Р.М.
за участю секретаря Палашовської У.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів у зв'язку з продовженням ним навчання після досягнення повноліття в розмірі 1/5 частки всіх видів заробітку відповідача та до закінчення навчання 06.06.2016 року посилаючись на те, що він навчається у вищому навчальному закладі та потребує матеріальної допомоги для здобуття освіти, а відповідач, який є його батьком, працює та має можливість таку допомогу надавати.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав посилаючись на мотиви, викладені в позовній заяві та просить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково та суду пояснив, що згідний платити аліменти на утримання сина лише до досягнення останнім 23 річного віку.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав частково та просить відмовити в задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів після досягнення позивачем 23 річного віку.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:
Відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ИД № 063083, виданим повторно відділом РАГС Тернопільського міськвиконкому 05.04.1996 року.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається на денній платній формі навчання за спеціальністю «Маркетинг» факультету економіки і підприємницької діяльності Тернопільського національного державного технічного університету імені ОСОБА_4, термін навчання з 01.09.2014 року по 06.06.2016 року, що підтверджується довідкою навчального закладу № 379 від 31.08.2015 року.
У відповідності з вимогами ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ст. 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі. Навчання дитини має бути її основним заняттям, отже якщо дитина навчається на заочному відділенні і має можливість працювати та заробляти собі на життя, обов'язку батьків утримувати таку дитину не виникає; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Тобто батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину.
Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги часткове визнання відповідачем позову, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти в розмірі 1/5 частини його доходу, щомісячно, починаючи з 14.09.2015 року до 25.12.2015 року, а саме до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
У відповідності зі ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 174, 212, 215, 294 ЦПК України, ст. 199, 200 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягувати із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/5 частини його доходу, щомісячно, починаючи з 14.09.2015 року до 25.12.2015 року, а саме до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддяОСОБА_5