11.09.2015 Справа №607/18063/14-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12014210180000243 від 14 квітня 2014 року про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, громадянина України одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, пенсіонера, інваліда третьої групи, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_6 представника потерпілого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_9 ,-
В обвинуваченого ОСОБА_5 , в період спільного подружнього проживання із своєю дружиною ОСОБА_10 , виникли неприязні відносини із родичами дружини. В результаті чого між ОСОБА_5 з однієї сторони та ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з іншої сторони неодноразово виникали словесні конфлікти. Після розлучення ОСОБА_5 із дружиною у них розпочались конфлікти через розподіл спільно нажитого майна. Так, 14 квітня 2014 року близько 14 год. 00 хв. до житлового будинку ОСОБА_8 , що по АДРЕСА_2 прибув ОСОБА_5 , який мав на меті забрати з господарства останнього належний йому інструмент, а саме металеві тачки. З метою виконання задуманого, ОСОБА_5 зайшов на територію вказаного господарства та попрямував до господарського приміщення, звідки почав викочувати металеві тачки. Коли ОСОБА_5 викочував вказані тачки до виходу із господарства, то в цей час колесо тачки заклинило. Надалі ОСОБА_5 з метою ремонту вказаної тачки взяв із землі на території вказаного господарства молоток та підійшов до неї. В цей час із приміщення будинку вийшов ОСОБА_8 , підійшов до ОСОБА_5 та на ґрунті особистих неприязних відносин розпочав із ним словесний конфлікт. Під час даного словесного конфлікту ОСОБА_8 схопився обома руками за основу молотка, який тримав у руках ОСОБА_5 , надалі ОСОБА_5 та ОСОБА_8 разом тримаючись руками за вказаний молоток почали перетягувати його кожен у свою сторону, в ході чого ОСОБА_5 не передбачивши можливості настання шкоди здоров'ю ОСОБА_8 , хоча повинен був і міг її передбачити діючи із більшою обачністю, відпустив рукоятку молотка, в результаті чого ОСОБА_8 отримав удар торцем металевої частини молотка в область носа, чим йому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді рани спинки носа і верхньої повіки лівого ока, синця повік лівого ока, крововиливу у конюктиву лівого ока, переломів кісток лицевого скелету - багатоуламковий носа та лівої половини верхньої щелепи з крововиливом у гайморову пазуху, які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав та суду показав, що 14 квітня 2014 року він приїхав на своєму автомобілі у село Великі Гаї разом із своїм братом ОСОБА_13 і вирішив заїхати на господарство за адресою АДРЕСА_2 , оскільки там лежали його речі. Приїхавши з братом на вказане господарство, він взяв тачку, яка належала йому та мав намір забрати її з подвір'я. Однак, дотягнувши її до середини подвір'я, він виявив, що вона несправна. Тоді він побачив, що з лівої сторони подвір'я лежить молот, він взяв його та вдарив декілька разів по колесі тачки. В цей час з хати вийшов ОСОБА_8 і у них почалася словесна перепалка. Тоді ОСОБА_8 руками зловив за молот, який він ( ОСОБА_5 ) тримав у руках і вони почали перетягувати цей молот один на свою сторону, другий на свою сторону. Враховуючи, що у нього ( ОСОБА_5 ) порушена діяльність опорно-рухового апарату, він оступився на зад і випустив молот з рук. В цей час ОСОБА_8 впав на землю, а коли піднявся, то він побачив, що у нього розбитий ніс. ОСОБА_8 повернувся і пішов в будинок, а він не бажав продовжувати конфлікт, тому забрав тачку і поїхав додому. Молот залишився на подвір'ї, на місці конфлікту. Інших свідків ніж його брат на місці конфлікту не було, в тому числі свідка ОСОБА_14 . Факт нанесення тілесних ушкодження потерпілому ОСОБА_8 визнає. Цивільний позов, заявлений потерпілим не визнає, оскільки суми шкоди належним чином не підтвердженні. Крім цього, він звернувся до суду із заявою про застосування до нього Закону України «Про амністію в 2014 році».
Крім власного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України доводиться показами потерпілого ОСОБА_8 , показами свідків, допитаних під час судового розгляду, іншими документами та висновками експертів, дослідженими під час судового розгляду.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 суду показав, що 14 квітня 2014 року, близько 14 години він приїхав до дому і займався хатніми справами. Приблизно через десять хвилин, на своєму автомобілі фольксваген червоного кольору, до нього приїхав в гості його кум - ОСОБА_14 . Вони сиділи та розмовляли на кухні. Під час цього він почув стукіт у вікно, яке знаходиться в коридорі. Оскільки до нього мав приїхати батько та привести запчастини для ремонту автомобіля, він подумав, що це він, тому вийшовши з будинку і побачив, що на його подвір'ї знаходиться ОСОБА_5 , а біля воріт стояв його автомобіль. Також був присутній ще його брат ОСОБА_13 . Погрузивши тачку в машину, ОСОБА_5 почав рухатися в його сторону. Під час цього, ОСОБА_5 підняв із землі молоток та вдарив його ( ОСОБА_8 ) ним в обличчя, від чого він впав на землю. ОСОБА_5 запитав його чи буде він писати заяву в міліцію та поспіхом пішов до машини. Коли їх автомобіль від'їжджав, із будинку вийшов ОСОБА_14 та допоміг йому піднятися. Він зайшов в будинок, вмив обличчя і викликав працівників міліції та зателефонував своєму батькові, який незадовго під'їхав до нього ( ОСОБА_8 ) і завіз його в травмпункт. Свідками конфлікту був брат ОСОБА_5 - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , який бачив конфлікт через вікно. В момент нанесення удару молотком ОСОБА_5 він ( ОСОБА_8 ) стояв лівою стороною до входу у веранду будинку, де він перебував до конфлікту.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показав, що в квітні 2014 року, близько 12 год. він приїхав на автомобілі червоного кольору, який залишив близько 15 метрів від входу на подвір'я до ОСОБА_8 . Вони з ОСОБА_8 перебували на кухні в будинку, в с. В.Гаї близько двох годин. ОСОБА_8 почув, що під'їхав автомобіль чи хтось постукав у вікно і вийшов на вулицю, оскільки до нього мав приїхати батько і привести запчастини для ремонту автомобіля, а він ( ОСОБА_14 ) деякий час залишався в будинку. В подальшому він вирішив вийти та привітатися з батьком ОСОБА_8 . Поки він взувався, то побачив через вікно, що на подвір'ї стоїть ОСОБА_5 і ОСОБА_8 один навпроти одного. ОСОБА_8 стояв до нього лівою стороною. ОСОБА_5 тримав в руках молоток і в один момент наніс ним удар в обличчя ОСОБА_8 , від якого той впав на землю. Коли він ( ОСОБА_14 ) вийшов на вулицю, то побачив, що автомобіль, який знаходився біля подвір'я, від'їжджає. Він допоміг піднятись і зайти в будинок ОСОБА_8 , після чого останній викликав працівників міліції та зателефонував своєму батькові, який повіз ОСОБА_8 в лікарню. Він також поїхав за ними. Шарпанини між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 не було.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду показав, що 14 квітня 2014 року він, разом з ОСОБА_5 приїхали в село Великі Гаї, щоб забрати свої речі, які там знаходилися. Близько 14 години, коли вони приїхали, ОСОБА_5 пішов на подвір'я, а він стояв біля машини. Через 5 хвилин він побачив, що ОСОБА_5 тягне з подвір'я тачку, в якій одне колесо не крутилося. Тоді ОСОБА_5 повернувся знову в двір та взяв молот і вдарив ним декілька разів по колесу тачки. В цей час з будинку вийшов ОСОБА_8 і запитав ОСОБА_5 , чому він забирає його речі, а саме молот. ОСОБА_5 сказав, що це не його молот, вони схопили молот і почали шарпатись між собою, намагаючись забрати його. В цей час ОСОБА_5 відпустив молот і ОСОБА_8 впав на землю, отримавши тілесні ушкодження. Вони ( ОСОБА_13 та ОСОБА_5 ) взяли тачку, завантажили її в автомобіль і поїхали. Інших осіб на подвір'ї чи інших транспортних засобів біля будинку ОСОБА_8 не було. Жодних умисних тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . ОСОБА_8 не наносив.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показав, що 14 квітня 2014 року, він знаходився у місті Тернополі. Йому зателефонував ОСОБА_8 і сказав, що приїжджав ОСОБА_5 і вдарив його молотком. Він подзвонив дружині. Вона сказала, що знаходиться поблизу районної міліції, тому приїде разом з ними. Він ( ОСОБА_11 ) поїхав додому. Приїхавши, він побачив на подвір'ї багато крові. ОСОБА_14 та ОСОБА_8 чекали на нього. Оскільки ОСОБА_8 погано себе почував, вони поїхали в лікарню, не дочекавшись працівників міліції. Однак на подвір'ї мав залишитися сусід - ОСОБА_15 і розповісти працівникам міліції, що сталось. На виїзді з ОСОБА_16 він побачив міліцейську машину після чого розвернувся, наздогнав їх та розповів про ситуацію, що сталась. Автомобіль фольксваген червоного кольору, на якому приїхав ОСОБА_14 стояв на поперечній вуличці. Під час допиту на досудовому розслідування повідомив, що ОСОБА_8 , в той час, коли він приїхав, знаходився на подвір'ї сам, оскільки він ( ОСОБА_11 ), був в шоковому стані від отриманих ОСОБА_8 травм.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду показав, що 14 квітня 2014 року, близько 14 години до нього прийшов сусід - ОСОБА_11 і сказав, що має приїхати міліція, попросив щоб він постояв біля воріт і почекав працівників міліції. Приблизно через 5 хвилин він прийшов до ОСОБА_11 , однак там нікого не було. Після того, як міліція приїхала він пішов до дому.
Оголошеним в судовому засіданні протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 14 квітня 2014 року, згідно якого 14 квітня 2014 року, близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_8 в АДРЕСА_2 наніс останньому один удар молотком в ділянку носа.
Оголошеним в судовому засіданні протоколом проведення слідчого експерименту від 16 травня 2014 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_8 відтворив обставини події, яка мала місце 14 квітня 2014 року в с. В.Гаї по вул. Шевченка, під час якої ОСОБА_5 наніс йому удар молотком в область носа, в результаті чого ОСОБА_8 був госпіталізований в лікарню.
Оголошеним в судовому засіданні протоколом проведення слідчого експерименту від 05 липня 2014 року, в ході якого свідок ОСОБА_14 відтворив обставини події, під час якої ОСОБА_8 14 квітня 2014 року отримав тілесні ушкодження.
Оголошеним в судовому засіданні протоколом проведення слідчого експерименту від 05 липня 2014 року, в ході якого обвинувачений ОСОБА_5 відтворив обставини події, яка мала місце 14 квітня 2014 року в с. В.Гаї по вул. Шевченка, 38, під час якої ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження.
Оголошеним в судовому засіданні протоколом проведення слідчого експерименту від 01 вересня 2014 року, в ході якого свідок ОСОБА_13 відтворив обставини події, яка мала місце 14 квітня 2014 року, під час якої ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження.
Оголошеним в судовому засіданні висновком експерта № 730 від 11 червня 2014 року, з якого вбачається, що при вступі гр-на ОСОБА_8 14 квітня 2014 року на стаціонарне лікування у нейрохірургічне відділення комунального закладу Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня», у нього було діагностовано травму голови у вигляді: рани спинки носа і верхньої повіки лівого ока, синця повік лівого ока, крововиливу у кон'юнктиву лівого ока, переломів кісток лицевого скелету - багатоуламковий носа та лівої половини верхньої щелепи з крововиливом у гайморову пазуху. Це підтверджується об'єктивними клінічними даними та результатами проведених опаратно-інструментальних досліджень (рентгенологічних досліджень та комп'ютерної томографії голови). Травма голови у ОСОБА_8 супроводжувалася неврологічною симптоматикою, яка за ступенем виразності проявів та відповідно до клінічної класифікації відповідає забою головного мозку легкого ступеня. При огляді гр-на ОСОБА_8 10 червня 2014 року було виявлено рубці над внутрішнім кінцем лівої брови, верхньої повіки лівого ока та спинки носа, а також щільне горбкувате потовщення на рівні носових кісток. Зазначені тілесні ушкодження зважаючи на їх вид, описання ран як «забійні», морфологічні властивості рубців в місці їх загоєння, спричинені в результаті травматичного впливу тупого (-их) предмету (-ів), незадовго до звернення ОСОБА_8 за медичною допомогою, не виключено у зазначений у постанові період події - 14 квітня 2014 року. При вивченні наданих рентгенограм і комп'ютерної томограми голови не знайдено переконливих ознак, які би підтверджували зазначений у діагнозі медичної карти перелом основи черепа в ділянці передньої черепної ямки, а відтак це унеможливлює прийняти його до уваги при встановлені виду і ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. Таким чином, згідно з п.п. 2.1.2 і 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (МОЗ України, Київ, 1995), заподіяні ОСОБА_8 тілесні ушкодження не були небезпечними для життя в момент їх спричинення та не призвели до загрозливих життю явищ, однак викликають тривалий (понад 21 добу) розлад здоров'я і за ціюю ознакою кваліфікуються як середньої тяжкості. Спричинення вищезазначених травматичних змін у ОСОБА_8 за обставин, наведених у протоколах його додаткового допиту та проведення слідчого експерименту від 16 травня 2014 року - при травмуванні торцем металевої частини молотка носа і лівої половини обличчя, не виключається Виявленні ушкодження не властиві для утворення при падінні на площині.
Оголошеним в судовому засіданні висновком експерта № 1017 від 16 липня 2014 року, з якого вбачається, що у наданих протоколах допиту свідка ОСОБА_14 від 21 травня 2014 року, проведення слідчого експерименту від 05 липня 2014 року за його участю, протоколі проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 від 05 липня 2014 року та додатковому поясненні ОСОБА_5 від 02 червня 2014 року наведений один і той самий механізм нанесення ушкоджень гр-ну ОСОБА_8 - удар торцем металевої частини молотка в обличчя, про що йшлося у п.п. 4. 7. підсумків висновку експерта № 730. Судово-медична експертиза не визначає подій чи обставин, за яких потерпіла особа була травмована - для цього немає переконливих судово-медичних даних.
Оголошеним в судовому засіданні протоколом проведення слідчого експерименту від 10 жовтня 2014 року, за участю потерпілого ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно якого обвинувачений ОСОБА_5 відтворив обставини події, яка мала місце 14 квітня 2014 року в с. В.Гаї по вул. Шевченка, 38, під час якої ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження.
Оголошеним в судовому засіданні висновком комісійної судово-медичної експертизи № 068 від 12 травня 2015 року, відповідно до якого, згідно із даними медичної карти № 02/04041 стаціонарного хворого нейрохірургічного відділення Тернопільської університетської лікарні на ім'я гр-на ОСОБА_8 , внаслідок його клінічного обстеження, апаратно-інструментальних досліджень та судово-медичного огляду 10 червня 2014 року у нього були виявлені та описані лікарями такі тілесні ушкодження механічного походження: три невеликі рани (зважаючи на розміри рубців після їхнього загоєння - від 0,6x0,2 см до 2x0,6 см) спинки носа, надбрівної ділянки та верхньої повіки лівого ока без зазначення їх форми, розмірів, властивостей країв, кінців, навколишніх ділянок шкіри, відшарувань тощо; гематоми (кровняки або синці) повік лівого ока (їх розміри, форма, колір, межі тощо не зазначені); субкон'юнктивальний крововилив у це око; відкритий уламковий перелом кісток спинки носа; перелом кісток передньої стінки лівої верхньощелепної пазухи з крововиливом у її порожнину (гематосинусит); закрита черепно-мозкова травма у виді забиття головного мозку легкого ступеня (відповідно до клінічних проявів ураження).
Зазначені лікарями нейрохірургічного відділення ТУЛ діагнози: «Перелом кісток основи черепа в ділянці передньої черепної ямки; пневмоцефалія» не могли бути встановлені без комп'ютерно-томографічного дослідження голови потерпілого, результати якого від 14 квітня 2014 року складені за ходом безпосереднього проведення процедури (нативно). При ретельному вивченні сканів головного мозку ОСОБА_8 безумовно доказових ознак вищезазначених травматичних змін не виявлено. Клінічна неврологічна картина перебігу ушкоджень у потерпілого не відповідає діагнозу щодо перелому кісток основи черепа. Тому, згідно із п. 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, 1995), вказані вище діагнози не можуть бути враховані при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, адже вони не підтверджуються об'єктивними відомостями. За даними травмпункту ТМКЛШД та первинного обстеження гр-на ОСОБА_8 у ТУЛ тілесні ушкодження у нього виникли незадовго до його госпіталізації 14 квітня 2014 року. За походженням усі тілесні ушкодження у потерпілого, зважаючи на їх морфологічні назви та неповні характеристики, утворилися від впливу тупих предметів, групові та індивідуальні властивості яких визначити не можна через відсутність в описанні ушкоджень ототожнюючих ознак цих предметів.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження № 12014210180000243 потерпілий ОСОБА_8 та підозрюваний ОСОБА_5 неоднаково оповідали та відтворювали обставини, за яких ОСОБА_8 14 квітня 2014 року отримав черепно-лицьовутравму. У протоколі проведення слідчого експерименту від 10 жовтня 2014 року (а.с. 198 - 203) зазначено, що він здійснювався за участю обох учасників конфлікту. Але у цьому протоколі зафіксовані лише дані, про які сповіщав підозрюваний ОСОБА_5 , а показань потерпілого ОСОБА_8 немає, заперечень чи зауважень від нього не поступало. Відомостей про знаряддя травми, яке не досліджувалось, у матеріалах кримінального провадження не виявлено, а тому не відомі його вага, розміри, форма, складові частини інші особливості тощо. Зрештою, медико-морфологічних даних, якими можна обґрунтувати можливість чи неможливість отримання ОСОБА_8 черепно-лицьової травми 14 квітня 2014 року за тих обставин, які викладені у констатуючій частині ухвали суду від 31 січня 2015 року, немає. Усі тілесні ушкодження у ОСОБА_8 у сукупності (за наявності закритої черепно-мозкової травми з ураженням головного мозку вони окремо не оцінюються) належать до середнього ступеня тяжкості, адже вони не були небезпечними для життя у момент їх заподіяння чи протягом клінічного перебігу травматичного процесу, але викликали тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я (п.п 2.1.2 та 2.2.2 вищезазначених «Правил»).
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_17 показав, щовисновки експерта №730 від 11 червня 2014 року, №1017 від 16 липня 2014 року у даному кримінальному провадженні складені ним особисто після огляду потерпілого ОСОБА_8 та після дослідження документів на його ім'я. Виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження описані у вказаних висновках експерта. При встановленні виду і ступеню тяжкості тілесних ушкоджень не прийнято до уваги зазначений у медичній картці ОСОБА_8 діагноз - перелом основи черепа в ділянці передньої черепної ямки, оскільки при вивченні наданих рентгенограм і комп'ютерної томограми голови, яке відбувалося із залученням спеціалістів вузького профілю, не знайдено переконливих ознак, які б підтверджували зазначений діагноз, а робити припущення при складанні висновків не допускається.
Доводи потерпілого та його представника з приводу того, що обвинувачений ОСОБА_5 умисно наніс потерпілому ОСОБА_8 удар молотком в область голови, на які також вказав свідок ОСОБА_14 , суд оцінює критично та до уваги не бере, оскільки вони спростовуються іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Так, покази потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_14 не узгоджуються між собою з приводу часу, коли вказаний свідок приїхав до будинку потерпілого в с. В.Гаї Тернопільського району. Покази свідка ОСОБА_14 не узгоджуються з показами інших осіб, допитаних в судовому засіданні, які вказали, що жодних автомобілів, окрім транспортного засобу обвинуваченого ОСОБА_5 , біля подвір'я ОСОБА_8 не було, хоча ОСОБА_14 стверджує, що свій автомобіль він залишив близько 15 метрів від входу на подвір'я до ОСОБА_8 . Вказані розбіжності у показах потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_14 наштовхують суд на сумніви у їх правдивості.
Натомість, покази свідка ОСОБА_13 та обвинуваченого ОСОБА_5 є узгодженими між собою та підтверджуються протоколами слідчих дій, дослідженими під час судового розгляду.
Враховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, а також, беручи до уваги, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, суд відкидає доводи потерпілого ОСОБА_8 , його представника та свідка ОСОБА_14 та вирішує справу на підставі інших, досліджених під час судового розгляду доказів.
Таким чином, суд всебічно, повно і неупереджено дослідивши всі обставини кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до переконання про доведеність вини обвинувачено ОСОБА_5 у вчиненні злочину та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ст. 128 КК України, а саме - необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, зокрема те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, є інвалідом третьої групи, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, конкретні обставини справи, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а саме: визнання ним своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які б обтяжували покарання, суд не вбачає.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді обмеження волі, однак, як вбачається із заяви обвинуваченого ОСОБА_5 , він просить застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році».
Відповідно до п. в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими, відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими, відповідно до ст. 12 КК України, підлягають особи, не позбавленні батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
Згідно ст. 12 КК України, злочин, передбачений ст. 128 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
Як вбачається із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , в Книзі реєстрації народжень 03 лютого 2006 року зроблено актовий запис № 212 про народження ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якого вказаний ОСОБА_5 .
Як вбачається із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , в Книзі реєстрації народжень 18 жовтня 2002 року зроблено актовий запис № 1798 про народження ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якої вказаний ОСОБА_5 .
Згідно листа служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради № 1594/04-24 від 11 вересня 2014 року орган опіки та піклування Тернопільської міської ради не надавав висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В коло осіб, до яких не застосовується амністія відповідно до ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» обвинувачений ОСОБА_5 не входить.
У зв'язку із наведеним, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, однак вважає за можливе застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2014 році» та звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання.
В кримінальному провадженні № 12014210180000243 від 14 квітня 2014 року потерпілим ОСОБА_8 заявлено цивільний позов до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, який слід залишити без розгляду, оскільки він не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України. Роз'яснити позивачу, що він має право пред'явити позов в порядку цивільного судочинства.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.
Звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного судом за даним вироком покарання на підставі п. в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 до ОСОБА_5 - залишити без розгляду. Роз'яснити позивачу, що він має право пред'явити позов в порядку цивільного судочинства.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддя ОСОБА_1