25.09.2015 Справа №2-8872/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої Герчаківської О.Я.,
з участю секретарів Мандзія В.П., Зубко О.Я.,
заявника ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 лютого 2012 року в справі та позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення боргу, згідно розписки, -
встановив:
02 червня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 лютого 2012 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що існують обставини, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі раніше. Заявник вказує, що 01 лютого 2012 року Тернопільським міськрайонним судом було прийнято рішення про солідарне стягнення в користь позивача ОСОБА_4 боргу за розпискою від 17 грудня 2009 року із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Як слідує із мотивувальної частини рішення, розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_3, оскільки на той час вона перебувала за межами України. В період з часу прийняття рішення і до травня 2014 року заявник не спілкувалась із ОСОБА_3 через існування між ними неприязних стосунків. В травні 2014 року ОСОБА_3 дізналася про відкриття виконавчого провадження щодо неї відносно повернення боргу ОСОБА_4, після чого вони з'ясували всі суперечності і тоді ж заявник дізналася, що в ОСОБА_3 на частину коштів, які вони повертали позивачу ОСОБА_4, існують її власноручні розписки, про які їй не було нічого відомо. Борг позивачу був повністю повернутий відповідачами і навіть у розмірі, більшому, ніж це передбачалося розпискою від 01 грудня 2009 року, з урахуванням того, що він повертався частинами і пізніше встановленого строку. Проте на момент розгляду справи у заявника не було належних доказів, які б підтверджували повернення боргу. Її клопотання про допит свідків суд відхилив, а про існування розписок, які підтверджують отримання ОСОБА_4 від ОСОБА_3 коштів в рахунок боргу їй нічого не було відомо. На підставі викладеного заявник просить суд скасувати рішення суду від 01 лютого 2012 року по справі №2-8872/12 у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 лютого 2012 року по справі №2-8872/2011з підстав, викладених у заяві. Просила суд її задоволити.
Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 в судовому засіданні відносно задоволення поданої заяви заперечила, зазначивши, що борг за розпискою відповідачі не повернули.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 лютого 2012 року по справі №2-8872/2011.Просила суд її задоволити.
Заслухавши пояснення заявника, представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 лютого 2012 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення боргу згідно розписки слід задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно з ч.3 ст.60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі (ст.179 ЦПК України).
Відповідно ч.1, п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Також в ст.361 ЦПК України встановлений вичерпний перелік підстав для перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили. Такими підставами є: 1. істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2. встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення, що підлягає перегляду; 3. встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Таким чином, підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не могли буті відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
В правових позиціях, які викладені в пунктах 3, 4, 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами» встановлено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК України).
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 лютого 2012 року, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_4 задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 5 500 дол/ США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 43 902,65 грн., боргу за розпискою від 17 грудня 2009 року, та 439,02 грн. сплаченого при подачі позову судового збору.
До заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявником ОСОБА_1 додані розписки, датовані 17 червня 2010 року, 05 серпня 2010 року та 21 жовтня 2010 року. Як вбачається із розписки від 17 червня 2010 року, ОСОБА_4 у вказану дату отримала від ОСОБА_3 кошти в сумі 700 дол. США в рахунок погашення боргу від 17 грудня 2009 року, в чому і розписалась. Згідно розписки від 05 серпня 2010 року, ОСОБА_4 цього числа отримала від ОСОБА_3 кошти в сумі 1000 дол. США в рахунок погашення боргу від 17 грудня 2009 року, в чому і розписалась. Як слідує із розписки від 21 жовтня 2010 року, ОСОБА_4 у цей день отримала від ОСОБА_3 кошти в сумі 900 дол. США в рахунок погашення боргу від 17 грудня 2009 року, в чому і розписалась.
На час розгляду Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області справи №2-8872/2011 та винесення рішення 01 лютого 2012 року не були і не могли бути відомі обставини, що мали істотне значення для розгляду цієї справи, які могли вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні а саме те, що ОСОБА_3 було передано ОСОБА_4 кошти в загальній сумі 2600 дол. США в рахунок погашення боргу за розпискою від 17 грудня 2009 року. Відповідач ОСОБА_3 не була присутня в судових засіданнях під час розгляду справи судом першої та винесення ним рішення, про дату і час слухання справи остання повідомлялася через оголошення у пресі, а тому не могла надати суду розписок, які підтверджують часткове повернення боргу. Дані розписки ОСОБА_1 вважала втраченими, про їх існування вона дізналася в травні 2014 року, після повернення ОСОБА_3 в Україну, а тому і звернулася до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Таким чином, з урахуванням того, що про існування доказів на підтвердження часткового повернення відповідачем ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 17 грудня 2015 року на суми, які зазначені в приєднаних до справи оригіналах розписок, що разом становлять розмір 2600 дол. США, не були відомі ОСОБА_1 на час розгляду справи №2-8872/12 в суді першої інстанції, суд вважає, що вказані заявником обставини можуть вважатися нововиявленими.
При цьому суд звертає увагу, що на підтвердження доводів позивача про те, що вже вказані розписки є підробленим, в даній справі призначалася комплексна почеркознавча та технічна експертиза документів, про що 28 січня 2015 року судом постановлена ухвала. Вказана експертиза не була проведена у зв'язку з недостатністю наданих експерту матеріалів та неоплатою її вартості, а тому суд вважає, що надані розписки є належними і допустимими доказами часткового повернення ОСОБА_4 боргу за договором позики від 17 грудня 2009 року.
Зважаючи на вищевикладене, за винятком суми, яка була сплачена ОСОБА_3 позивачу, до стягнення із відповідачів підлягає сума в розмірі 2900 дол. США (5500 дол. США - 2600 дол. США).
В силу ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Частиною другою ст.1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві кошти у такій самій сумі, що були йому передані позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому ОСОБА_5 не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Верховним Судом України в постанові від 24 вересня 2014 року у справі за № 6-145цс14, висловлено правову позицію, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України. У ній, зокрема, зазначено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Станом на день винесення судом рішення Національним Банком України встановлено такий еквівалент валют: 100 доларів США еквівалентно 2146.4469 грн.
За вказаних обставин, проаналізувавши матеріали справи та надані розписки в їх сукупності, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 лютого 2012 року в справі №2-8872/2011 слід задовольнити, скасувати дане рішення та постановити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково, стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 2900 дол. США, що еквівалентно 62 246,96 грн., боргу за розпискою від 17 грудня 2009 року та 439,02 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 213-215, 361-366 ЦПК України,суд, -
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 лютого 2012 року в справі та позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення боргу, згідно розписки - задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 лютого 2012 року №2-8872/2011 - скасувати за нововиявленими обставинами та постановити нове.
Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 2900 дол. США, що еквівалентно 62 246 (шістдесят дві тисячі) грн. 96 коп., боргу за розпискою від 17 грудня 2009 року, та 439 (чотириста тридцять дев'ять) грн. 02 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча О.Герчаківська