16.09.2015 Справа №607/13929/15-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої Герчаківської О.Я.,
з участю секретаря Субчак Г.Я.,
представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, -
ОСОБА_3 звернулася в суд із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що під час спільного шлюбу у них з відповідачем народилися діти - дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Оскільки відповідач залишив сім'ю, проживав і проживає окремо та самоусунувся від виконання батьківського обов'язку щодо утримання дітей, позивач звернулась до суду із позовом про стягнення аліментів. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 7 травня 2013 року стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 600,00 грн. щомісячно, починаючи з 04.04.2013 року і до досягнення старшою дитиною повноліття. Враховуючи те, що старша дитина - ОСОБА_4 є повнолітньою, позивач просить суд збільшити розмір аліментів з відповідача, які стягувати на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, із 300 грн. до 800 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на мотиви, вказані у позовній заяві, та просив їх задовольнити в повному обсязі. Додатково пояснив, що з моменту прийняття судом рішення про стягнення аліментів від 07 травня 2013 року по даний час сімейний та матеріальний стан позивача не змінився, таких відомостей він суду надати не може.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити у його задоволенні.
Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, вважає, що заявлені позовні вимоги до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено та сторонами визнано те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 січня 2013 року розірвано (справа №1915/16545/2012).
Від даного шлюбу в сторін народилися діти - дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 травня 2013 року (справа №607/6096/13-ц) позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 600,00 грн. щомісячно, починаючи з 04.04.2013 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
В силу ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги: стан здоров'я і матеріальне положення дитини; стан здоров'я і матеріальне положення платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина; інші обставини, які мають значення.
Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України).
Частина перша ст.192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається із довідки про доходи №01 від 16 вересня 2015 року, наданої Тернопільською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №13 Тернопільської міської ради Тернопільської області, ОСОБА_2 працює у Тернопільській ЗОШ №13 ТМР та займає посаду двірника. Загальна сума його доходу за період з 01.01.2015 року по 31.08.2015 року, за винятком аліментів, становить 13 937 грн. 10 коп.
Таким чином, матеріальний стан відповідача з часу постановлення судом рішення про стягнення аліментів не змінився, як і сімейний стан, що останній підтвердив в судовому засіданні.
В свою чергу позивачем не надано та в судовому засіданні не встановлено підстав для зміни розміру аліментів: не здобуто доказів того, що сімейний або матеріальний стан ОСОБА_3 змінився, погіршилось її здоров'я чи існують інші обставини, які вказують на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
В силу принципу безпосередності судового розгляду (ст.160 ЦПК України) рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.
З урахування вказаних обставин, зваживши на те, що позивач не надала належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог, не вказала підстав для зміни розміру аліментів, визначених за рішенням суду, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Керуючись ст.ст.10, 61, 88, 169, 209, 213-215, 217, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_3 в користь держави судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 (двадцять) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча О.Герчаківська