Справа № 523/9376/14-ц
"23" вересня 2015 р.
Суворовський районний суд міста Одеси, в складі:
головуючого судді Малиновського О.М.,
при секретарі Шевчук М.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, у місті Одеса, цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Громадської організації «Причал №193 «Ярморочна» про визнання права користування, усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, визнання недійсними рішення загальних зборів, та зустрічні позовні вимоги Громадської організації «Причал №193 «Ярморочна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернулися до суду з позовними вимогами в яких зазначили, що 28.09.2013р. загальними зборами Громадської організації «Причал №193 «Ярморочна» (далі за тестом ГО «Причал №193») було вирішено питання про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з боксу № 6, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100. Позивачі вважають, що таке рішення було прийнято незаконно, а загальні збори повинні вважаться недійсними оскільки на них були присутні менш 51% членів організації, а саме на зборах були присутні 40 чоловік, що є меншим ніж 40% членів організації. Позивачі зазначають, що вони є членами сім'ї ОСОБА_3, який був членом громадської організації «Причал №193», ще задовго до її утворення, а після його смерті вони, як члени даної організації продовжили користуватися належним їх родині боксом. На даний час між ними та відповідачем виникають конфлікти з приводу користування боксом. В зв'язку з чим, позивачі просять визнати за ними право володіння нежитловим приміщенням боксом №6, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100, заборонивши відповідачам перешкоджати їм користуватися вказаним боксом, а також просять визнати недійсними загальні збори від 28.09.2013р. скасувавши прийняти на ньому рішення.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 пред'явлені позовні вимоги підтримали, просять задовольнити.
ГО «Причал №193» в особі представника пред'явлені позовні вимоги не визнали в повному обсязі та пред'явили зустрічний позов в якому посилаючись на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є членами громадської організації та без відповідних правових підстав користуються майном організації, просять усунути перешкоди з боку відповідачів у користуванні майном організації, зобов'язавши їх звільнити нежитлове приміщення-бокс №6.
В судовому засіданні представник ГО «Причал №193» ОСОБА_5пред'явлений організацією зустрічний позов підтримав, просить задовольнити.
Первісні позивачі зустрічний позов не визнали в повному обсязі з підстав визначених у своїх позовних вимогах.
Суд, заслухавши сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини прийшов до наступного висновку.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, як працівнику Одеського судноремонтного заводі імені 50-річчя Радянської України було надано у довгострокове користування бокс №6з місцем під стоянку човна, який знаходиться на території Причалу №193 «Ярморочна». ОСОБА_3 постійно користувався вказаним боксом, та проводив оплату за надані послуги, що підтверджується представленими квитанціями про внески за його користування, а також представленим списком риболовів причалу №193 спортивно-човнової станції Одеського судноремонтного заводу «Україна», в якому під №6 значиться ОСОБА_3 (пенсіонер), прийнятий до організації, згідно спільного рішення адміністрації і профкому - протокол №95 від 20.03.1985р. (а.с.11,12).
Право користування боксом виключно працюючими робітниками заводу, робітниками звільнених з роботи у зв'язку з виходом на пенсію, та їх сім'ями було закріплено п.п. 1.4.2.2.,2.3. Положення «Про спортивно-човнову станцію Одеського судноремонтного заводу «Україна», в редакції 2002р. (а.с.124-125).
ГО «Причал №193» буластворена її засновниками - членами причалу №193 «Ярморочна» на загальних зборах 01.09.2006р., на яких був затверджений Статут громадської організації (а.с.15-17). ОСОБА_3 (енергетик СРЗ) був внесений до списків членів ГО «Причал №193», як член громадської організації під №6.Пунктом 5.1. вказаного Статуту, було визначено, що членами Організації можуть бути працівники судноремонтного заводу «Україна» і працівники, що звільнилися на пенсію та члени їх родини, які досягли 18 років, визнають Статут Організації, правила внутрішнього розпорядку та рішення загальних зборів або Правління.
ОСОБА_3 помер 06.03.2007р., про що у Першому відділі РАЦС Приморського районного управління юстиції м. Одеси було складено а/з №2211 від 07.03.2007р.
З представлених суду документів вбачається, що після смерті ОСОБА_3, його дружина - ОСОБА_1 була прийнята членом громадської організації. Дана обставина підтверджується наступними доказами:
представленою та оглянутою судом в оригіналі книгою обліку власників боксів Причалу № 193, яка прошита та пронумерована станом на 31.01.2008р., в якій під номер 6 записана ОСОБА_1 (а.с.217-218);
копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів за 2008-2010 роки та квитанцією за 2013р. про проведення ОСОБА_1 оплати на користь громадської організації за користування боксом №6;
списком членів громадської організації «Причал №193» «Ярморочна», в якому також під номер 6 записана ОСОБА_1, як член громадської організації (а.с.222-225). Слід зазначити, що вказаний список членів організації був представлений членами громадської організації, в тому числі директором організації ОСОБА_6, при розгляді Приморським районним судом м. Одеси в 2014р. цивільної справи (справа №522/2105/14-ц), за їх позовом до ГО «Причал №193» про визнання недійсними рішень загальних зборів. Саме на вказаний список членів громадської організації посилалися позивачі обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсними загальні збори.
Той факт, що ОСОБА_1 є членом громадської організації прослідковується у протоколі загальних зборів ГО «Причал №193» від 28.09.2013р., в якому вирішувалося питання про виселення ОСОБА_1 з боксу в зв'язку з наявною заборгованості по оплаті за його користування, а не в зв'язку з тим, що вона не є членом громадської організації.
Отже, встановлення вказаних вище обставин вказує на те, що ОСОБА_1, яка була дружиною ОСОБА_3, після його смерті була включена членом громадської організації та на даний час є законним користувачем нежитлового приміщення - боксу №6, який знаходиться на території ГО «Причал №193». Сам по собі факт відсутність у ОСОБА_1 рішення про включення її членом громадської організації не може спростовувати зазначені вище докази про її членство, а як наслідок виключати її законне право на користування боксом №6.
Дані факти спростовують доводи викладені у зустрічному позові ГО «Причал №193» про те що ОСОБА_1 користується без відповідних правових підстав зазначеним боксом.
В той же час ОСОБА_2 не довів жодним належним та допустимим доказом, що він після смерті свого батька - ОСОБА_3 був прийнятий членом громадської організації. Відтак пред'явлені ним позовні вимоги щодо визнання за ним права користування боксом, зобов'язання не перешкоджати у його користуванні та визнання недійсними загальні збори та прийняти на ньому рішення не підлягають задоволенню в повному обсязі, в зв'язку з відсутністю порушення з боку ГО «Причал №193» його суб'єктивних прав. Разом з тим, слід звернути увагу, що право користування ОСОБА_2 спірним боксом №6 визначає його мати - ОСОБА_1, яка є членом громадської організації, право користування якої регулюється Статутом організації. Відтак, неможливо вважати неправомірне користування вказаним боксом ОСОБА_2, як членом сім'ї члена громадської організації.
Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу. Глава 29 ЦК України регламентує захист прав власності, зокрема ст. 391 передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зважаючи на викладене, приймаючі до уваги порушення прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 пов'язаних з її користуванням боксом №6, суд вважає, що пред'явлені нею вимоги в частині визнання за нею права користування боксом та зобов'язання ГО «Причал №193» не перешкоджати їй у користуванні боксом, є обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд не приймає до уваги та критично відноситься до представленої з боку представника ГО «Причал №193» книги обліку членів громадської організації, так як дана книга була розпочата в жовтні 2012р., проте прошита, пронумерована та скріплена печаткою, яка була виготовлена громадською організацією в кінці 2013р. Тобто, дана книга з часу її заведення до часу скріплення печаткою могла бути переписана, до неї могли бути внесені зміни на користь ГО «Причал №193». Представлений список членів громадської організації, складений станом на 25.09.2014р., в якому відсутня ОСОБА_1 як її член, суд до уваги не приймає, так як відносно ОСОБА_1, яка є членом громадської організації, у встановленому Статутом порядку не вирішувалося питання про її виключення (пункти 5.5., 5.6. Статуту).
Задоволення первісних позовних вимог виключає можливість задоволення зустріч ного позову в повному обсязі. Відтак, зустрічні вимоги є безпідставні та в їх задоволенні слід відмовити.
Щодо заявлених вимог ОСОБА_1 про визнання загальних зборів недійсними та рішення від 28.09.2013р. то такі вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно рішення загальних зборів ГО «Причал №193» від 28.09.2013р., оформленого в протокольній формі було вирішено питання про виселення ОСОБА_1 з боксу №6 в зв'язку з заборгованістю по оплаті. З протоколу вбачається, що при проведенні загальних зборів були присутні 85 зареєстрованих осіб, 17 присутніх проте не зареєстрованих, вільно присутніх осіб - 4.
ОСОБА_1 не доведена та з цього приводу не надано належних доказів, що на загальних зборах, проведених громадською організацією 28.09.2013р., приймала участь менш 51% членів організації. Представлений позивачем відеозапис, який був відтворений в судовому засіданні, проведення загальних зборів не може спростовувати чи доводити кількісній склад осіб, які приймали участь в його проведенні.
Разом з тим, питання щодо виселення ОСОБА_1 з боксу було прийнято загальними зборами за межами їх компетенції та суперечить чинному законодавству, оскільки таким рішенням ГО «Причал №193» фактично привласнила функції суду, що є незаконним. Відтак, таке рішення не може вважатися законним та повинно бути визнано недійсним.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути понесені судові витрати, які складаються з сплаченого судового збору в розмірі 243,60 гривень.
Керуючисьст.ст.10,11,57,61,64,88, 209,212,214,215,218ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право користування нежитловим приміщенням - боксом №6, розташованого на території Причалу №193 за адресою: м. Одеса , вул. Чорноморського козацтва, 100.
Зобов'язати Громадську організацію «Причал №193 «Ярморочна» не перешкоджати ОСОБА_1 у користуванні нежитловим приміщенням - боксом №6, розташованого на території Причалу №193 за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100.
Визнати недійсним рішення від 28.09.2013р. загальних зборів Громадської організації «Причал №193 «Ярморочна», оформлене протоколом, в частині виселення ОСОБА_1 з боксу №6 розташованого на території Причалу №193 за адресою: м. Одеса , вул. Чорноморського козацтва, 100.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про визнання загальних зборів недійсними - відмовити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2- відмовити в повному обсязі.
Стягнути з Громадської організації «Причал №193 «Ярморочна» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 243,60 гривень.
В задоволені зустрічних позовних вимог Громадської організації «Причал №193 «Ярморочна» доБаськової ОСОБА_7, ОСОБА_2 - про усунення перешкод, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дняоголошення рішення суду.
Суддя -