Справа № 752/6829/15-ц
Провадження по справі № 2-з/752/164/15
01.09.2015 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., за участі секретаря Титоренка А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представика позивача про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
в провадженні Голосіївського районного суду міста Києва знаходиться вищевказана цивільна справа.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_3 користуватись (в тому числі, але не виключно : входити, жити, робити ремонт, здавати в оренду,) квартирою за адресою: АДРЕСА_1, до оформлення ОСОБА_3 права на спадщину на квартиру за адресою : АДРЕСА_1, у приватного нотаріуса ОСОБА_4.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином, що не перешкоджає розгляду даної заяви.
Інші особи в судове засідання не викликались на підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб які беруть участь у справі може вжити заходів забезпечення позову, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.06.2006 року, вбачається, що забезпечення позову це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.06.2006 року передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З прохальної части позовної заяви вбачається, що позивач просить суд зобов'язати ОСОБА_5 вчинити певні дії, тобто позов має немайновий характер, однак, в прохальній частині заяви йде мова про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 користуватись квартирою, тобто стосується нерухомого майна. Виходячи з положень ст. 152 ЦПК України співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення кореспондував предмету позову.
Зважаючи на те, що позивачем було заявлено позовні вимоги про зобов'язання вчинити певні дії, а тому суд вважає, що обраний вид забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 користуватись квартирою не є співмірним із заявленими позивачем вимогами. Внаслідок чого, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову не може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 151,152,153 ЦПК України, суд, -
постановив:
В задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя