ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
14 січня 2013 року № 2а-1262/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет» у адміністративній справі
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»
до
Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва
про
визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.01.2012р. №0000042330
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2012 року у справі №2а-1262/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.01.2012р. №0000042330, позовні вимоги задоволено повністю.
Додатковою постановою від 18 квітня 2012 року у справі №2а-1262/12/2670 було задоволено заяву позивача щодо вирішення питання про судові витрати та постановлено відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет» 461 (чотириста шістдесят) грн. 00 коп.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва - залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2012 року - без змін.
За заявою стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет» був виданий виконавчий лист на виконання Додаткової постанови від 07 листопада 2012р.
09 січня 2013 року через відділ документального обігу та контролю суду від ТОВ «Бімаркет» надійшла заява, в якій позивач, посилаючись на норми ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України просить суд: - зобов'язати Головне управління Державного казначейства України в м.Києва подати до суду звіт про виконання додаткової постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2012року та виконавчого листа від 07 листопада 2012 року; - за наслідками розгляду звіту Головного управління Державного казначейства України в м.Києві про накладання постанови суду, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат; винести окрему ухвалу про розгляд питання про притягнення начальника Головного управління Державного казначейства України в м. Києві до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України; здійснити судовий контроль за виконанням додаткової постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2012року.
Розглянувши в порядку письмового провадження вищевказану заяву, суд вважає, що дана заява позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідності до частини 5 статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах, його форми на порядок провадження, врегульовано, зокрема, ст. 267 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частинами 2, 4, 5, 6, 7, 8 наведеної статті врегульовано порядок, строки та відповідальність за неподання зазначеного звіту, зокрема накладення штрафів.
Згідно ч. 9 ст. 267 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Також, ч. 9, ч. 10,11 вказаної статті передбачено вимоги до такої заяви, наслідки недотримання вимог, а також порядок її розгляду та повноваження суду при вирішенні порушених в заяві питань.
Відповідно до ч. 12 ст. 267 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 181 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», обов'язок здійснення контролю за виконанням судового рішення покладено також на органи державної виконавчої служби України.
Зокрема, ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», до обов'язків державних виконавців віднесено здійснення необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Положеннями статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про виконавче провадження», контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу. Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом.
Статтею 85 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.
Позивачем жодних відомостей про пред'явлення виконавчого листа та оскарження дій та рішень виконавчої служби надано не було.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяв.
Керуючись статтями 160, 165, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет» про здійснення судового контролю за виконанням додаткової постанови від 18 квітня 2012 року у справі №2а-1262/12/2670 та накладення штрафу відмовити.
Ухвала набирає сили у відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187, Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Каракашьян С.К.