08 жовтня 2015 року м. Чернігів Справа № 825/3428/15-а
Суддя Чернігівського окружного аміністративного суду Соломко І.І., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області в особі голови КДКА ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -,-
08.10.2015 до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1, в якому позивач просить визнати протиправним рішення дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області від 13.02.2015, 13.03.2015, 17.04.2015, 17.07.2015 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на два місяці та припинення права на заняття адвокатською діяльністю та зобов'язати КДКА Чернігівської області внести зміни до Єдиного державного реєстру адвокатів України, шляхом ліквідування напису про зупинення права позивача на заняття адвокатською діяльністю строком на два місяці та припинення такого права.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За приписами п. 1 ч. 1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В свою чергу, у відповідності до ч. 2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Водночас, згідно з положеннями частин 1, 2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Публічна служба, за визначенням п. 15 ч. 1 ст.3 КАС України - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Статтею 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Адвокатське самоврядування, відповідно до визначення цього терміну статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", це гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області не є суб'єктами владних повноважень, не здійснюють владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а адвокатська діяльність не є публічною службою у розумінні п.15 ч. 1 ст. 3 КАС України.
Таким чином, оскільки позивач не є особою, що проходить публічну службу, чи має намір проходити таку службу, а відповідач не є суб'єктом владних повноважень у розумінні положень КАС України, то справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 19.05.2015 (справа № К/800/14689/13), від 26.05.2015 (справа № К/800/57695/14), від 08.07.2015 (справа №К/800/40415/13), від 18.08.2015 (справа №К/9991/69127/12), від 23.09.2015 (справа №К/9991/57169/11).
Відповідно до ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Даний позов може бути поданий позивачем до Новозаводського районного суду міста Чернігова в порядку цивільного судочинства.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись ст. 109 КАС України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області в особі голови КДКА ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами повернути позивачу.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Чернігівський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Суддя І.І. Соломко