Постанова від 01.10.2015 по справі 815/2826/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 р.м. ОдесаСправа № 815/2826/15

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача - Косцової І.П.

суддів - Градовського Ю.М.

- Лук'янчук О.В.

За участю: секретаря - Разінкіної Л.В.

представника апелянта - не з'явився

представника відповідача - Кравченко В.В. (довіреність від 25.05.2015 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красноокнянському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 9 липня 2015 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Красноокнянському районі Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Довжанка» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Красноокнянському районі Одеської області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Довжанка» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 56 776,34 грн., яка утворилась у підприємства за липень-грудень 2014 року.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, проте всупереч вимог законодавства про пенсійне страхування не сплачує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам підприємства, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 56 776 грн. 34 коп.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 9 липня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Красноокнянському районі Одеської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з'ясовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта Довжанка» є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та з 19.03.1999 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Красноокнянському районі Одеської області.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом економічної діяльності ТОВ є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю.

На підприємстві виконуються роботи з особливо шкідливими та важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 16 січня 2003 року №36.

На підставі заяв про призначення пенсії та довідок, які уточнюють особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, колишнім працівникам ТОВ «Шахта Довжанка», а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, УПФУ призначені та виплачуються пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з липня 2014 року по грудень 2014 року пенсіонерам ТОВ виплачено пільгові пенсії за Списком №1 на загальну суму у розмірі 56776,34 грн.

Ці розрахунки надсилались Управлінням на адресу відповідача, які ним були отримані, однак станом на 13.05.2015 ТОВ не відшкодовує суми вказаних витрат, що стало підставою звернення позивача до суду із зазначеним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що суми пільгових пенсій, виплачених колишнім працівникам та заявлених до стягнення з підприємства за цим позовом в силу Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету України.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції грунтуются на неповному з'ясуванні обставин справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Згідно із ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. А саме, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (36-2003-п), крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналогічний порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій встановлює п. 6.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1.

Таким чином, підприємства зобов'язані відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Водночас, відповідно до абз. 6 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України (36-2003-п) здійснюється з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказана норма Закону виключає обов'язок підприємства відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, оскільки ці витрати покриваються за рахунок Держави до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

Крім цього, суд першої інстанції вірно встановив, що за висновками атестації робочих місць показники виробних факторів на робочих місцях на ТОВ «Шахта Довжанка» відповідають критеріям Списку №1 розділу І «Гірничі роботи» підрозділу «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень».

Отже, оскільки колишні працівники ТОВ, яким призначені пенсії на пільгових умовах за Списком №1, були зайняті на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, фактичні витрати на виплату та доставку їм пенсій на пільгових умовах, не підлягають відшкодуванню за рахунок підприємства, а в силу абз. 6 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до досягнення пенсійного віку працівників, передбаченого ст. 26 цього Закону, покриваються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Водночас, дійшовши обгрунтованого висновку про відсутність у підприємства обов'язку відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, суд першої інстанції помилково не звернув уваги на ту обставину, що колишній працівник ТОВ ОСОБА_11 станом на серпень 2014 року досяг пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», отже з вересня 2014 року у ТОВ виник обов'язок покриття витрат на виплату та доставку пенсії, виплаченої Управлінням вказаному працівнику.

Згідно наявної в матеріалах справи Довідки від 11.05.2015 року №535/05-15 Управлінням за період вересень-грудень 2014 року виплачено ОСОБА_11 пенсію у сумі 5 360,07 грн.

Таким чином, з урахуванням наведених норм законодавства, колегія суддів вважає, що ТОВ «Шахта Довжанка» повинно відшкодувати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у цій сумі.

Оскільки суми, визначені Управлінням у розрахунках витрат з виплати та доставки пенсій колишньому працівнику ТОВ, залишаються не сплаченими, ці розрахунки та протоколи про призначення колишньому працівнику пенсії підприємством не оскаржені, в судовому порядку не скасовані, колегія суддів вважає, що позов Управління про стягнення з підприємства заборгованості з витрат на виплату та доставку пенсії за період вересень-грудень 2014 року у розмірі 5 360,07 грн. є обгрунтованим та в цій частині підлягає задоволенню.

Оскільки судом першої інстанції надано вірну правову оцінку нормам законодавства, проте не повною мірою встановлені всі обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красноокнянському районі Одеської області - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 9 липня 2015 року - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Красноокнянському районі Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Довжанка» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стянути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Довжанка» (код ЄДРПОУ 30129963) на користь Пенсійного фонду України в особі Управління Пенсійного фонду України в Красноокнянському районі Одеської області (р/р 2560730114001 в філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 328845, код 22508851) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 5 360 (п'ять тисяч триста шістдесят) грн. 07 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Ю.М. Градовський

О.В. Лук'янчук

Попередній документ
52125390
Наступний документ
52125392
Інформація про рішення:
№ рішення: 52125391
№ справи: 815/2826/15
Дата рішення: 01.10.2015
Дата публікації: 15.10.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: