05 жовтня 2015 р. Справа № 876/6506/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.
при секретарі судового засідання: Керод Х.І.
з участю третьої особи: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Старосамбірського районного суду Львівської області від 25 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Стрілковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Стрілковицької сільської ради Самбірського району Львівської області,-
27.01.2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, з врахуванням уточнюючої заяви, про визнання протиправним та скасування рішення Стрілковицької сільської ради №21 від 29 січня 2015 року «Про внесення змін до рішення сесії Стрілковицької сільської ради від 06 серпня 2014 року №13 «Про встановлення меж земельної ділянки між сусідами, жителями с.Дубрівка ОСОБА_3 і ОСОБА_1 по АДРЕСА_1» та про визнання протиправним та скасування рішення Стрілковицької сільської ради від 06 серпня 2014 року №13 «Про встановлення меж земельної ділянки між сусідами, жителями с.Дубрівка ОСОБА_3 і ОСОБА_4 по АДРЕСА_1».
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуваними рішеннями Стрілковицька сільська рада встановила межу між її земельною ділянкою та ділянкою ОСОБА_1, позбавивши її частини земельної ділянки розміром 30 кв. м.
Постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 25 травня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов.
В апеляційній скарзі покликається на те, що ширина ділянки ОСОБА_1 повинна мати ширину 11 м., як на початку так і на кінці ділянки згідно плану с.Дубрівки.
У ході апеляційного розгляду третя особа ОСОБА_1 надала пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.
Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.1 Закону України «Про землеустрій» межування земель - комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних одиниць, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка.
Оскільки земельні ділянки, якими користується ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у власності територіальної громади, сільська рада вправі була як представник власника встановлювати межі цих земельних ділянок на свій розсуд.
Більше того, оспорюваним рішенням № 21 від 29.01.2015р. Стрілковицька сільська рада внесла зміни до рішення сільської ради від 06.08.2014р. № 13 та з північної сторони житлового будинку ОСОБА_5 залишила земельну ділянку для обслуговування житлового будинку шириною 19.40 м за старими межовими знаками так, як встановлена її огорожа, тобто встановила межу по фактичному використанню земельної ділянки ОСОБА_2
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Згідно ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Частиною 1 ст.195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить вирішення земельних спорів.
Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно ч.3 ст.158 Земельного кодексу України, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що позивач, ОСОБА_2, та третя особа, ОСОБА_1 є суміжними землекористувачами.
З метою врегулювання спору між позивачем та сусідом ОСОБА_1 щодо використання земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_2 11.07.2013 року звернулася до відповідача із заявою про створення комісії сільської ради і виїхати на місце розташування даної земельної ділянки для обстеження її та прилеглої ділянки ОСОБА_1 з метою складення відповідних документів (акт, абрис) земельних ділянок із зазначенням усіх розмірів та конфігурації земельних ділянок (а.с.18).
Цього ж дня ОСОБА_2 було подано заяву в Самбірську районну раду Львівської області, в якій вона просила створити комісію за участю представника архітектури і виїхати на місце розташування земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні, для встановлення меж земельних ділянок між нею та суміжним землекористувачем ОСОБА_1 з метою складення відповідних документів (а.с.23).
Позивач також зверталася у Самбірську районну раду Львівської області із заявою про самовільне будівництво її сусідом господарських будівель з недотриманням будівельних норм, за результатами розгляду якої Самбірська районна рада виявила самовільне будівництво господарських будівель з недотриманням правил будівельних норм і рекомендувала Стрілковицькій сільській раді скерувати гр.ОСОБА_1 припис про заборону самовільного будівництва господарських будівель, що порушують державні будівельні норми України, а гр.ОСОБА_6 та ОСОБА_1 звернутися в сільську раду для отримання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, що дасть можливість винести межові знаки в натурі та припинити спір між сусідами за межі земельних ділянок (а.с.17).
Згідно акту від 30.04.2014 року комісії із представників Стрілковицької сільської ради Самбірського району Львівської області встановлено, що земельні ділянки між вищезгаданими суміжними землекористувачами не приватизовані. Також встановлено, що ОСОБА_1 на даний час користується земельною ділянкою в 11 м та 12.6 м довжиною 115м. В сторону позивача ОСОБА_1 побудоване підсобне приміщення з блоку і яке виступає за межі ділянки в сторону сусіда на 1.6 м.. В тому місці, де знаходиться підсобне приміщення ОСОБА_1 є приблизно 3 м земельної ділянки, яка є нейтральною. Впритул до ділянки ОСОБА_2 також вибито фундамент під будівництво літньої кухні. Крім рішення сільської ради у ОСОБА_1 немає жодних документів для ведення будівництва. Сесією сільської ради було дано рішення на приватизацію земельних ділянок як ОСОБА_2, так ОСОБА_1, але на даний час не досягнуто жодної згоди між сусідами для встановлення межових знаків (а.с.20).
Рішенням №13 від 06.08.2014 року Стрілковицька сільська рада Самбірського району Львівської області «Про встановлення меж земельної ділянки між сусідами, жителями с. Дубрівка ОСОБА_2 і ОСОБА_1 по АДРЕСА_1» вирішила:
1. встановити межу земельної ділянки ОСОБА_6 з північної сторони відповідно до будівельного паспорту розміром 0.10 га (20х50м).
2. на решті земельної ділянки встановити межу 1 м від будівлі ОСОБА_1 в сторону ОСОБА_2
3. гноєсховище ОСОБА_1 перенести нижче нового житлового будинку.
4. контроль за виконанням даного рішення покласти на постійно комісію з питань дотримання законності, земельних питань (а.с.4).
Рішенням №21 від 29.01.2015 року Стрілковицька сільська рада Самбірського району Львівської області вирішила внести зміни до рішення сесії сільської ради № 13 від 06.08.2014 року:
1.1 із північної сторони житлового будинку ОСОБА_2 залишити земельну ділянку для обслуговування житлового будинку шириною 19.40 м. за старими межовими знаками так, як встановлена її огорожа.
1.2 від самовільної забудови ОСОБА_1 встановити межу на віддалі 1 м в сторону ОСОБА_2
2. гноєсховище ОСОБА_1 перенести нижче нового житлового будинку.
3. контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань дотримання законності, земельних питань.
В суді першої інстанції встановлено та колегією суддів не заперечується, що суміжні земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не приватизовані.
Згідно пояснень у судовому засіданні, в суді першої інстанції, ОСОБА_7, яка перебувала у складі земельної комісії, що виїжджала для проведення обмірів земельної ділянки позивачки та ОСОБА_1, обидві сторони були присутні при проведенні обмірів, межу дійсно посунули, збільшивши фактично кожній стороні земельну ділянку, тому усі з цим погодилися, між земельними ділянками конфліктуючих сторін була нейтральна земля, якою ніхто не користувався, саме за рахунок цієї землі і посунули межі. Коли у сільській раді довідалися про надходження позову і незгоду ОСОБА_2 на такі межі, вирішили внести зміни і залишити межі по старій огорожі, тобто по фактичному користуванні.
Керуючись вищенаведеним колегія суддів вважає, що суд правомірно відмовив в задоволенні позову, оскільки оскаржувані рішення прийняти у відповідності, в порядку та в межах повноважень Стрілковицької сільської ради Самбірського району Львівської області.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.
За таких обставин справи колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Старосамбірського районного суду Львівської області від 25 травня 2015 року у справі №452/288/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді О.І.Довга
І.І.Запотічний