01 жовтня 2015 року м. Львів Справа № 876/8866/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А.І.,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
з участю секретаря - Андрушківа І.Я.,
представника позивача - Олексина О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року по справі № 2а-3776/12/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» (далі - ТзОВ «Карпатнафтохім») звернулося до суду з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Калуська ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 14 листопада 2012 року № 0000241504/0.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року вказаний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, Калуська ОДПІ подала апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що факти порушень позивачем вимог податкового законодавства, які послужили підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, мали місце та чітко зафіксовані в акті перевірки від 25 жовтня 2012 року № 2228/15-4/33129683, а тому висновок суду першої інстанції про протиправність цього податкового повідомлення-рішення та відповідно про наявність підстав для його скасування є помилковим.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідача належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі акта перевірки від 25 жовтня 2012 року № 2228/15-4/33129683, складеного за результатами документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТзОВ «Карпатнафтохім» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2012 року, Калуською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2012 року № 0000241504/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) податку на додану вартість на суму 3582185,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1791093,00 грн.
Підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування та застосування штрафних (фінансових) санкцій слугував висновок відповідача про порушення позивачем вимог пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, а саме завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, напрям відшкодування - на рахунок платника у банку, за травень 2012 року в розмірі 3582185,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем правил формування (обчислення) від'ємного значення податку на додану вартість за травень 2012 року, а відтак, заявлені позивачем суми податку на додану вартість в розмірі 3582185,00 грн. фактично сплачені ним у березні 2012 року підлягають бюджетному відшкодуванню.
Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Отже, бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку на додану вартість фактично сплаченого отримувачем товарів та послуг у будь-якому попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів за умови виникнення у такого платника права на податковий кредит.
Крім цього, згідно з підпунктом «а» пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до поданої позивачем до Калуської ОДПІ податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року, додатків та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок відображена в рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, в розмірі 91802830,00 грн., з яких за лютий 2012 року - 15923,00 грн., за березень 2012 року - 587374,00 грн., за квітень 2012 року - 88199533,00 грн.
Сума від'ємного значення податку на додану вартість, щодо якої позивачем заявлено бюджетне відшкодування за травень 2012 року, в розмірі 3582185,00 грн. позивачем включена до складу сум, що відносяться до податкового кредиту з податку на додану вартість наступного податкового періоду в квітні 2012 року (звітний період у якому виникло право на від'ємне значення - березень 2012 року на суму 3587374,00 грн.). Однак, рішення про здійснення бюджетного відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість ним не приймалося, заяв про здійснення такого відшкодування відповідачу не подавалося.
За результатами перевірки правомірності нарахування позивачем від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2012 року податковим органом встановлено заниження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 3582185,00 грн., у зв'язку з чим винесено податкове повідомлення-рішення від 13 серпня 2012 року № 0000141504/0 про збільшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2012 року в розмірі 3587374,00 грн.
Таким чином, прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення послужило підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2012 року оскаржуваним в даній справі податковим повідомленням-рішенням.
Слід зазначити, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року по справі № 2а-2741/12/0970 (апеляційне провадження № 876/1608/13), що набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Калуської ОДПІ від 13 серпня 2012 року № 0000141504/0.
Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на викладене, позивачем правомірно сформовано від'ємне значення податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, за травень 2012 року, а відтак, висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є вірним.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року по справі № 2а-3776/12/0970 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: А.І. Рибачук
Судді В.М. Багрій
Д.М. Старунський
Повний текст ухвали виготовлено 05 жовтня 2015 року.