30 вересня 2015 року Справа № 876/8449/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Мікули О.І., Старунського Д.М.
з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства «Жовківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014р. по справі за позовом Комунального підприємства «Жовківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до Державної екологічної інспекції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» про визнання протиправними дій,-
24.04.2014р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо нарахування
збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільного документа - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) для
видобування прісної води КП «Жовківське ВУВКГ» з власного підземного водозабору «Мокротин» розташованого на території Мокротинської сільської ради, Жовківського району, на підставі Акта №1965/04/1636 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з небезпечними речовинами від 24.09.2013 року -14.10.2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що КП «Жовківське ВУВКГ» здійснює спеціальне водокористування у частині забору води із артезіанських свердловин водозабір «Мокротин» - для забезпечення господарсько-питних потреб водокористувачів у м.Жовква на підставі дозволу на спецводокористування, який видано Держуправлінням ОНПС у Львівській області за №Укр.561-11/Льв. 16.08.2011 року з терміном дії до 01.01.2014 року. Таким чином, спецводокористування відбувалося на законних підставах, таке право виникло у позивача на підставі дозволу на спеціальне водокористування №Укр.5486-ХРС від 29.12.2008 року зі строком дії до 01.01.2012 року, у зв'язку із чим відповідачем неправомірно винесено претензію №1072 від 20.11.2013 року вих. №09-9971 на суму 12860100 грн. та складено розрахунок розміру відшкодування збитків.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач оскаржив дану постанову, з підстав неповного з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального права.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом не враховано, що відповідачем нараховано збитки за порушення позивачем ст.ст.16,19, 21, 23 Кодексу України «Про надра».
Судом встановлено, що вини позивача у відсутності спеціального дозволу на користування надрами немає, оскільки видобування прісної води є насамперед забезпеченням господарсько-питних потреб населення та підприємств. Позивач неодноразово звертався до різних інстанцій для врегулювання даної ситуації, зокрема, лист від 17.03.2009 року №01/81а скерований МКП «Львівводоканал» з проханням погодити видобуток підземних вод на водозаборі «Мокротин», лист від 20.03.2012 року №01/73 про укладення угоди на спільне користування надрами (водою), проте, на момент звернення до суду результату не дали.
Вважає, що судом не враховано, що КП «Жовківське ВУВКГ» (на час створення Нестеровське ВУВКГ) створене згідно наказу Львівського обласного комунального управління №208 на базі водопровідно-каналізаційної дільниці Нестеровського районного комбінату комунальних підприємств і рішення Львівського облвиконкому для забезпечення водопостачання міста Жовква (раніше Нестеров) сіл ОСОБА_1, Стара Скварява, Сопошин питною водою.
Львівське міське управління водопровідно-каналізаційного господарства актом від 07.12.1987 року передало частину Мокротинського водозабору з видобутком підземних вод в кількості до 5.0 тис. м3/добу Львівському обласному УВКГ для водопостачання м.Нестерова Нестеровським ВУВКГ. Мокротинський водозабір розвіданий у 1962-1963 роках Київським геологорозвідувальним трестом Головгеології УРСР. Запаси підземних вод Мокротинського водозабору в кількості 24,1 тис. м3/добу затверджені ДКЗ СРКР 22.06.1964 року.
Підготувавши пакет документів для отримання ліцензії на користування надрами КП
«Жовківське ВУВКГ» виявилось, що ліцензію на весь Мокротинський водозабір отримав ЛКП «Львівводоканал» згідно дозволу Жовківської районної ради, яка своїм рішенням №14 27 сесії IV демократичного скликання від 21 квітня 2005 року погодила надання надр Мокротинського водозабору для видобування прісних вод Львівському міському комунальному підприємству «Львіводоканал», не вирішивши питання забезпечення питною водою м.Жовква і сіл ОСОБА_1, Стара Скварява, Сопошин із вказаного родовища.
КП «Жовківське ВУВКГ» звернулось з листами до голови Львівської обласної ради, до голови Жовківської районної ради та Жовківської міської ради з проханням допомогти вирішити питання узаконення водозабезпечення м.Жовква і сіл ОСОБА_1, Стара Скварява, Сопошин шляхом укладання угоди з ЛМКП «Львівводоканал» про спільне користування надрами Мокротинського водозабору на перших порах, а в подальшому у відповідних інстанціях поділу Мокротинського водозабору з утворенням Мокротинського водозабору для м.Жовква з правом оформлення спеціального дозволу на користування надрами шляхом виділення з Мокротинського водозабору м.Львова.
Вважає, що суд не врахував, що заборгованість позивача по сплаті податків за геологорозвідувальні роботи, користування надрами, спеціальне водокористування відсутня.
Також судом не враховано, що державна екологічна інспекція в Львівській обл. розглянувши листа позивача стосовно водопостачання м.Жовкви з Мокротинського водозабору листом №06/02-1358 від 05.05.2010р. повідомила, що свердловина 6-Мокротин включена у спеціальний дозвіл на користування надрами за №4236 від 22.02.2007 р., виданий МКП «Львівводоканал» на видобування прісних підземних вод, експлуатацію Мокротинського водозабору здійснює єдиний надрокористувач. Якщо МКП «Львівводоканал» внесе зміни у спеціальний дозвіл на користування надрами і передасть свердловину на баланс КП «Жовківське ВУВКГ», останнє отримує власний дозвіл на користування надрами, на підставі якого здійснює
експлуатацію прісних підземних вод.
Вина позивача у неотриманні спеціального дозволу на користування надрами відсутня, оскільки він вчасно вжив необхідних заходів для його отримання, а згідно Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України віл 21.07.2005 р. №630, позивач не міг зупинити здійснення водопостачання населенню міста Жовква і прилеглих сіл, оскільки державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах гарантованого першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб (ч.1 ст.6 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання").
Розрахунок розміру відшкодування збитків не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні ч.1 ст.17 КАС України, що в свою чергу не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб.
Пунктом 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача та третьої особи, які просять задоволити апеляційну скаргу, представника відповідача, який просить залишити без змін рішення суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу на проведення перевірки від 23.09.2013 року №641-і/п та направлення на проведення перевірки від 24.09.2013 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, період здійснення якої з 24.09.2013 року до 14.10.2013 року, про що складено акт №1965/04/1636 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, в якому зафіксовані порушення вчинені позивачем за період з 08.08.2011 року по 24.09.2013 року, що полягають у здійсненні самовільного забору підземних прісних вод для виробничих потреб (об'ємом 900000 м.куб) із свердловин, які знаходяться в межах Мокротинської сільської ради, без спеціального дозволу на користування надрами, що в своє чергу є порушенням ст.ст. 16,19, 21, 23 Кодексу України про Надра.
Згідно вказаного акту працівниками інспекції винесено претензію про відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства №1072 від 20.11.2013 року №09-9971 про відшкодування збитків у сумі 12860100 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства №1072 додатком до якої є розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільного документа - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) для видобування прісної підземної води КП «Жовківське ВУВКГ» з власного підземного водозабору «Мокротин» розташованого на території Мокротинської сільської ради Жовківського району.
Контролюючий орган на підставі Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за №389 від 20.07.2009 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за №767/16783 із змінами, внесеними згідно наказу Міністерства екології та природних ресурсів за №320 від 15.06.2012 року, за результатами перевірки склав розрахунок розміру відшкодування збитків. Зокрема, відповідно до п. 9.2 даної методики, фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на підставі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що Державна екологічна інспекція у Львівській області діяла правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України, відповідно при виявленні факту порушення, в даному випадку самовільного використанні водних ресурсів - склала та оформила розрахунок розміру збитків, заподіяних державі, внаслідок самовільного використання водних ресурсів у відповідності до положень Методики розрахунку розміру відшкодування збитків.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що предметом оскарження є лише дії посадових осіб ДЕІ у Львівській області щодо самої процедури проведення перевірки та нарахування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів.
Розрахунок розміру відшкодування збитків не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні ч.1 ст.17 КАС України, що в свою чергу не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб.
П.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, оскаржувати в установленому порядку неправомірні дії органів держаного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.
В даній справі, дії відповідача при проведенні перевірки носили чітко регламентований характер, згідно вимог законодавства.
Оскільки позивачем не було належним чином оформлено дозвіл на використання водних ресурсів, тобто відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води), а тому дії відповідача є правомірними.
Посилання позивача на те, що даний дозвіл було погоджено всіма інстанціями, тривале використання такого з мовчазної згоди, як відсутність самовільного використання, не заслуговує на увагу колегії суддів.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Жовківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014р. по справі №813/3164/14- без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: О.І.Мікула
ОСОБА_2
Повний текст виготовлено 05.10.2015р.