28 вересня 2015 року Справа № 876/1769/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Кузьмич С.М.
судді Запотічний І.І.
секретар судового засідання Гнатик А.З.
за участю представників сторін:
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2014 року у справі № 813/7144/13-а за позовом ТзОВ «ЄВРО ВІК» до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ВІК» (позивач) звернулось з позовною заявою до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області: №0001642200 від 04.09.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання ТзОВ «ЄВРО ВІК» з податку на прибуток на 298762,50 грн.; №0001652200 від 04.09.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТзОВ «ЄВРО ВІК» з податку на додану вартість на 284932,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та відсутність підстав для їх винесення в силу того, що позивач не порушував вимог податкового законодавства України під час здійснення та оформлення господарських операцій з купівлі-продажу у ТзОВ «Даноша» товарних свиней в грудні 2012 року, на безтоварність яких безпідставно вказує відповідач.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення винесені ОСОБА_3 об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області №0001642200, №0001652200 від 04.09.2013 року.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права скаржник просить таку скасувати, та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на наступне.
Калуською ОДПІ направлено лист в Державне підприємство «Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин» про надання інформації щодо руху тварин, які були відвантажені (переміщені) ТзОВ «Даноша». Згідно отриманого листа від 17.05.2013 року № 5489-ЮР від ДП «Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин» встановлено розбіжності між відповідною кількістю свиней, відображених ТзОВ «ЄВРО ВІК» в бухгалтерському та податковому обліку за грудень 2012 року, як придбаних в ТзОВ «Даноша» та даних звітів про рух поголів'я свиней за грудень 2012 року по ланці постачання (вибуття від ТзОВ «Даноша» прибуття на ТзОВ «ЄВРО ВІК»), наданих Агенством з ідентифікації і реєстрації тварин.
Отже перевіркою, на підставі даних представлених Агенством з ідентифікації і реєстрації тварин, встановлено, що ТзОВ «Даноша» не підтверджено відповідної кількості свиней, яку ТзОВ «ЄВРО ВІК» відображено в бухгалтерських документах та податковій звітності за 2012 року Таким чином, ТзОВ «ЄВРО ВІК» завищило задекларовані показники у рядку № 05.1 «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» по сировині, яку фактично не отримувало від ТзОВ «Даноша», на загальну суму 948452,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2012 року в сумі 948452,00 грн., що свідчить про законність винесення податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.09.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 298762,50 грн. Відповідач вказує, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання в господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених документів, відтак на думку представника відповідача в порушення п.198.1, п.198.3 ПК України позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 189955,00 грн. за грудень 2012 року, що свідчить про правомірність винесення податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 04.09.2013 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 284932,50 грн.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить у задоволені такої відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача ОСОБА_3 об'єднана державна податкова інспекцію Головного управління Міндоходів у Львівській області - ОСОБА_3 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
14.08.2013 року відповідачем здійснено планову виїзну перевірку ТзОВ «ЄВРО ВІК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року валютного та іншого законодавства.
За результатами перевірки складено акт від 14.08.2013 року №12/22-00/31362366.
Проведеною перевіркою встановлені наступні порушення зі сторони позивача: п.п.14.1.27, п.п.14.1.228 п.14.1 ст.14, п.138.2, п.138.8, ст.138, п.п.138.10.2, п.п.138.10.3 п.138.10, п.п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТзОВ «ЄВРО ВІК» занижено податок на прибуток у сумі 311295,00 грн., що призвело до заниження загальної суми нарахованого до сплати податку на прибуток за 2012 рік та заниження показників відображених у рядку 34 Декларації на прибуток за звітний (податковий) рік, що підлягатиме сплаті щомісяця у березні - грудні 2013 року та січні - лютому 2014 року на суму 25941,00 грн.; п.198.1, 198.3 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 189955,00 грн.
На підставі вказаного Акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.00.2013 року: №0001642200, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТзОВ «ЄВРО ВІК» з податку на прибуток на 466942,50 грн.; № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 284932,50 грн.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено сторонами, підставою винесення оскаржуваних повідомлень-рішень є розбіжності між відповідною кількістю свиней, придбаних позивачем в ТзОВ «Даноша», що відображені ТзОВ «ЄВРО ВІК» в бухгалтерському та податковому обліку за грудень 2012 року та даних звітів про рух поголів'я свиней за грудень 2012 року по ланці постачання наданих Агенством з ідентифікації і реєстрації тварин 17.05.2013 р. листом № 5489-ЮР.
З врахуванням зазначеного податковий орган вказує на безтоварність операцій купівлі-продажу товарних свиней, здійснених між ТзОВ «ЄВРО ВІК» та ТзОВ «Даноша» у грудні 2012 року. Податковий орган дійшов до висновку, що ТзОВ «ЄВРО ВІК» завищило задекларовані показники у рядку № 05.1 податкових декларацій з податку на прибуток підприємства «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» по сировині, яку фактично не отримувало від ТзОВ «Даноша», на загальну суму 948452,00 грн., що є порушенням п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.228 п.14.1 ст.14, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, а також завищило податковий кредит на загальну суму 189955,00 грн. за грудень 2012 року по цих операціях всупереч п.198.1, п.198.3 Податкового кодексу України.
Згідно з п.п. 14.1.228 п.14.1ст.14 ПК України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг - це витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням розділу ІІІ Податкового кодексу.
Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п.198.1 ст.198 ПК України виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу положень п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Частина 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.
Основним видом діяльності ТзОВ «ЄВРО ВІК» є виробництво м'яса, виробництво м'ясних продуктів, оптова торгівля живими тваринами, м'ясом, м'ясопродуктами, а основним видом діяльності ТзОВ «Даноша» являється розведення свиней. ТзОВ «Даноша» було одним із основних постачальників позивача по м'ясу в живій вазі. Господарські відносини між ними оформлені Договором купівлі-продажу живих свиней № 338 від 16.02.2012 року. Всі спірні операції по поставці товару супроводжувались належним чином оформленими податковими, видатковими, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, ветеринарними свідоцтвами, а також реєстраційними свідоцтвами свиней, жодних зауважень до яких зі сторони третіх осіб немає.
Відповідно до п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Згідно з п.1.5 Положення про ідентифікацію та реєстрацію свиней, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України 31.12.2004 р. реєстраційне свідоцтво свиней - це документ установленої форми, виданий адміністратором Реєстру тварин для племінних тварин основного стада (основні кнури та свиноматки). Містить дані стосовно тварин, її переміщення, власників/утримувачів, місцезнаходження, реєстрації у Реєстрі тварин, стану здоров'я і є супровідним документом при будь-якому переміщенні цих тварин.
Як підтверджено видатковими накладними по спірних операціях позивач придбав у ТзОВ «Даноша» свиней на суму 948452,00 грн., за що останнім отримано грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученнями та Актом звірки взаєморозрахунків, що містяться в матеріалах справи.
Доводи податкового органу щодо розбіжності між відповідною кількістю свиней, придбаних позивачем в ТзОВ «Даноша», та даних звітів про рух поголів'я свиней за грудень 2012 року по ланці постачання колегією суддів до уваги не беруться, оскільки формальні неточності в первинних документах не можуть свідчити про відсутність реального здійснення господарських операцій.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин» від 04.06.2009 року № 1445-VI, державний нагляд і контроль за дотриманням вимог щодо ідентифікації тварин здійснюються у межах повноважень центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, Міністерством внутрішніх справ України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Державний нагляд і контроль за дотриманням вимог щодо ідентифікації та реєстрації тварин здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини. Тобто, до повноважень податкового органу не відносяться питання здійснення контролю за ідентифікацією та реєстрацією тварин.
Водночас, фактичне виконання господарських зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними документами, укладений договір відповідає економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача.
Зазначене повністю спростовує доводи відповідача, що укладений між позивачем і контрагентом правочин не мали реального характеру.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та не підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Керуючись ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2014 року у справі № 813/7144/13-а без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Довга О.І.
Судді Запотічний І.І.
ОСОБА_4