23 вересня 2015 року м. Львів № 876/6569/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Гулида Р.М., Шавеля Р.М.
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 28.05.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання протиправною відмови та зобов'язання до вчинення дій,-
15.05.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання врахувати період роботи з 10.04.1981 року по 30.09.1985 рік, з 01.10.1985 року по 12.08.1987 рік, з 29.01.1991 року по 01.12.1994 рік, з 01.12.1994 року по 31.08.1997 рік., з 01.09.1997 року по 30.04.1998 рік., з 04.05.1998 року по 25.03.1999 рік, з 26.03.1999 року по 31.12.2001 рік, з 01.01.2002 року по 09.07.2002 рік, з 12.10.2006 року по 02.04.2007 рік., з 02.04.2007 року по 23.04.2008 рік, з 19.05.2008 року по 11.12.2010 рік, з 31.01.2011 по 12.01.2012 рік, з 17.02.2012 року по 31.01.2014 рік, як трудовий стаж у районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за рік і шість місяців та виплатити йому недоотримані кошти, починаючи з часу призначення пенсії з 13.02.2014 року.
Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 28.05.2015 року адміністративний позов за період з 13.02.2014 року по 14.11.2014 року - залишено без розгляду.
Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 28.05.2015 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправною відмову пенсійного органу в перерахунку пенсії позивачу з врахуванням пільгового стажу.
Крім того, суд зобов'язав відповідача провести перерахунок пенсії позивачу, зарахувавши в пільговому обчисленні період роботи з 10.04.1981 року по 30.09.1985 рік, з 01.10.1985 року по 12.08.1987 рік, з 29.01.1991 року по 01.12.1994 рік, з 01.12.1994 року по 31.08.1997 рік., з 01.09.1997 року по 30.04.1998 рік., з 04.05.1998 року по 25.03.1999 рік, з 26.03.1999 року по 31.12.2001 рік, з 01.01.2002 року по 09.07.2002 рік, з 12.10.2006 року по 02.04.2007 рік., з 02.04.2007 року по 23.04.2008 рік, з 19.05.2008 року по 11.12.2010 рік, з 31.01.2011 по 12.01.2012 рік, з 17.02.2012 року по 31.01.2014 рік, як трудовий стаж, зароблений в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців.
Суд, зобов'язав пенсійний орган зробити перерахунок пенсії, що виплачується позивачу з врахуванням пільгового стажу з 15 листопада 2014 року.
Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права
Апелянт, просить суд, постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 28.05.2015 року скасувати та прийняти нову якою в позові відмовити.
Особи які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Як видно із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області та з 13.02.2014 року отримує пенсію за віком при загальному стажі 32 роки 08 місяців 02 дні.
07.05.2015 року позивач подав письмову заяву до пенсійного органу в якій просив зарахувати як пільговий трудовий стаж період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевості прирівняних до районів Крайньої Півночі з 10.04.1981 року по 30.09.1985 рік, з 01.10.1985 року по 12.08.1987 рік, з 29.01.1991 року по 01.12.1994 рік, з 01.12.1994 року по 31.08.1997 рік., з 01.09.1997 року по 30.04.1998 рік., з 04.05.1998 року по 25.03.1999 рік, з 26.03.1999 року по 31.12.2001 рік, з 01.01.2002 року по 09.07.2002 рік, з 12.10.2006 року по 02.04.2007 рік., з 02.04.2007 року по 23.04.2008 рік, з 19.05.2008 року по 11.12.2010 рік, з 31.01.2011 по 12.01.2012 рік, з 17.02.2012 року по 31.01.2014 рік.
Листом від 12.05.2015 року № 2478/03 пенсійний орган відмовив позивачу у зарахуванні спірного періоду роботу у районах Крайньої Півночі та місцевості прирівняних до районів Крайньої Півночі як трудовий стаж оскільки, відсутні письмові строкові договори про роботу у вказаній місцевості.
Із записів в трудовій книжці та довідки від 31.01.2014 р. № 10-127 яка видана Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» позивач працював в Івано-Франківському управлінні бурових робіт на посаді токаря Івано-Франківського УБР під час виконання підприємством робіт в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в період з 10.04.1981 року по 30.09.1985 рік вахтово-експедиційним методом в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі (Ханти-Мансійський автономний округ Тюменської області), з 01.10.1985 року по 12.08.1987 рік вахтово-експедиційним методом в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі (Ямало-Нанецький автономний округ Тюменської області), 29.01.1991 року по 01.12.1994 рік вахтово-експедиційним методом в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі (Ямало-Нанецький автономний округ Тюменської області). Також позивач працював в ООО «Интегра-Бурение» у період з 02.04.2007 року по 30.07.2004 рік, з 01.08.2007 року по 23.04.2008 рік, з 19.05.2008 року по 11.12.2010 рік, з 31.01.2011 року по 12.01.2012 рік, з 17.02.2012 року по 31.01.2014 року.
Згідно постанови ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 10.11.1967 р. №1029 Ханти-Мансійський округ відноситься до місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі, Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області відноситься до районів Крайньої Півночі.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Це ж положення також міститься у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Відповідно до п. 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови ОСОБА_2 Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР» від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 26 вересня 1967 року (v1908400-67) «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
За приписами наведеної норми (в редакції Закону N 32-V від 26.07.2006) пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
В п.7 Інструкції про порядок надання пільг особам, що працюють в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої Постановою Державного ОСОБА_2 Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28, видно, що трудові договори на визначений термін, тобто письмові договори, укладаються тільки тими підприємствами і організаціями, які розміщені в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до таких районів.
Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Згідно п. 3 постанови ОСОБА_2 Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960р. №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Отже, враховуючи відомості трудової книжки та довідку, що підтверджує отримування пільг під час роботи позивача в районі Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявності правових підстав для зарахування до пільгового трудового стажу спірних періодів.
Висновки апеляційного суду узгоджуються з позицією яка викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.09.2015 р. в справі № 338/522/15 та від 23.09.2015 в справі К/800/40835/15.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що пенсійний орган протиправно відмовив позивачу у зарахуванні спірного періоду роботи у районі Крайньої Півночі та в місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі оскільки, позивачем надано усі необхідні документи необхідні для зарахування спірного періоду.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 28.05.2015 року у справі за № 338/727/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Н.В. Бруновська
Судді: Р.М. Гулид
ОСОБА_3