01 жовтня 2015 р. Справа № 876/7129/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.
за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області на ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 24.06.2015 р. про роз'яснення судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області про стягнення та перерахунок соціальних виплат,-
встановив:
23.04.2014 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача - управління Пенсійного фонду України у Старосамбірському районі Львівської області про стягнення та перерахунок соціальних виплат.
Постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 23.05.2014 року адміністративний позов задоволено.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Старосамбірському районі Львівської області здійснити перерахунок надбавки до пенсії і проводити відповідні виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як члену сім'ї реабілітованого громадянина в розмірі, передбаченому п."г"ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 23.10.2013 року з урахуванням уже здійснених виплат.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 року у справі № 876/5753/14 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Старосамбірському районі Львівської області залишено без задоволення, а постанову Старосамбірського районного суду Львівської області від 23.05.2014 року у справі № 455/575/14-а залишено без змін.
29.05.2015 року управління Пенсійного фонду України у Старосамбірському районі Львівської області в порядку ст.170 КАС України звернулось до Старосамбірського районного суду Львівської області із заявою про роз'яснення судового рішення - постанови від 23.05.2014 року у справі № 455/575/14-а, в якій просить суд роз'яснити : за який період часу необхідно здійснити перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1, як члену сім'ї реабілітованого громадянина, так як в постанові зазначено лише початок періоду - починаючи з 23.10.2013 року, і не зазначено кінець періоду, тобто, доки потрібно провести нарахування та виплату підвищення до пенсії, а також яким чином слід вирахувати мінімальну пенсію за віком для підвищення пенсії згідно зі ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки відсутність механізму вирахування останньої унеможливлює виконання управлінням виконавчого листа від 28.04.2015 року № 455/575/14-а в повному обсязі, а саме виплату нарахованих сум.
Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 24.06.2015 року заяву управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області про роз'яснення судового рішення - задоволено. Роз'яснено, що нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) як члену сім'ї реабілітованого громадянина в розмірі, передбаченому п."г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно постанови Старосамбірського районного суду Львівської області від 23.05.2014 року у справі №455/575/14-а слід проводити, починаючи з 23.10.2013 року з урахуванням уже здійснених виплат і до моменту припинення виплати йому пенсії у випадках, встановлених Законами України, і при цьому при визначенні розміру такого підвищення слід виходити із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Задовольняючи подану відповідачем заяву про роз'яснення судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що не зазначення у постанові суду від 23.05.2014 року кінцевого терміну виплати підвищення до пенсії обґрунтовується тим, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати. Таким чином вказане в постанові суду підвищення до пенсії повинно нараховуватися управлінням Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області поряд із нарахуванням пенсії аж до припинення її виплати у випадках, встановлених Законом.
Стосовно відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком для підвищення пенсії згідно зі ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що унеможливлює виконання управлінням виконавчого листа від 28.04.2015 року № 455/575/14-а в повному обсязі, а саме виплату нарахованих сум, суд першої інстанції зазначив, що у відповідності до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Положення ч.3 ст.28 цього Закону, на думку суду, не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших видів пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав наведених у апеляційній скарзі (аналогічних тим, що були викладені у заяві про роз'яснення судового рішення). Просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове судове рішення яким направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
В контексті наведеної процесуальної норми варто врахувати, що підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично, роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Надаючи правову оцінку ухвалі Старосамбірського районного суду Львівської області від 24.06.2015 року, якою роз'яснено постанову суду першої інстанції від 23.05.2014 року, колегія суддів вважає, що в даному випадку суд першої інстанції правомірно керувався ст.170 КАС України та дійшов вірного висновку, що є підстави для роз'яснення судового рішення, з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
При цьому суд першої інстанції вірно виходив з того, що не зазначення у постанові суду від 23.05.2014 року кінцевого терміну виплати підвищення до пенсії обґрунтовується тим, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати. Таким чином вказане в постанові суду підвищення до пенсії повинно нараховуватися управлінням Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області поряд із нарахуванням пенсії аж до припинення її виплати у випадках, встановлених Законом.
Суд апеляційної інстанції звертає також увагу на те, що згідно ст. 46 Конституції України, пенсія є одним із видів соціального захисту, право на яке громадянину гарантується. Загальне поняття пенсії визначено в ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, відповідно до якого пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Отже, законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі виплати пенсії. Із самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок).
Відтак, виплату як пенсії, так і підвищення до пенсії позивачу як члену сім'ї реабілітованого громадянина, що нерозривно пов'язане з виплатою пенсії, не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання такого підвищення, яке повинне виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати підвищення до пенсії.
Стосовно відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком для підвищення пенсії згідно зі ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що унеможливлює виконання управлінням виконавчого листа від 28.04.2015 року № 455/575/14-а в повному обсязі, а саме виплату нарахованих сум, суд першої інстанції вірно зазначив про те, що у відповідності до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Так, положення ч.3 ст.28 цього Закону не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших видів пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Як наслідок, на думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про необхідність роз'яснення постанови від 23.05.2014 року, щоб внести ясність та визначеність для її подальшого виконання. Роз'яснивши судове рішення суд першої інстанції змінив форму його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вносив будь-яких змін в існуюче рішення.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області залишити без задоволення, а ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 24.06.2015 р. про роз'яснення судового рішення по справі № 455/575/14-а, 2-ар/455/5/15 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді О.О. Большакова
В.Я. Макарик
Ухвала складена в повному обсязі 02.10.2015 року.