01 жовтня 2015 року Справа № 876/8687/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,
з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.07.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міжгірської РДА Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
З врахуванням змін позовних вимог, позивач просив визнати протиправною бездіяльність Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області щодо непропонування йому вакантної посади завідувача сектору охорони здоров'я Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області;
визнати протиправною відмову Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області у переведенні його на посаду завідувача сектору охорони здоров'я Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області;
визнати протиправними дії Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області щодо проведення 24 вересня 2014 року конкурсу на заміщення вакантної посади завідувача сектору охорони здоров'я Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області;
скасувати результати конкурсу на заміщення вакантної посади завідувача сектору охорони здоров'я Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області, оформлені протоколом № 2 засідання конкурсної комісії Міжгірської районної державної адміністрації від 24 вересня 2014 року;
зобов'язати Міжгірську районну державну адміністрацію Закарпатської області запропонувати йому посаду завідувача сектору охорони здоров'я Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області та перевести його на цю посаду.
Позивач посилався на те, що 12 травня 2014 року головою Міжгірської РДА було видано розпорядження № 41-р «Про встановлення граничної чисельності працівників районної державної адміністрації», відповідно до якого утворено на правах самостійного структурного підрозділу райдержадміністрації сектор охорони здоров'я, реорганізувавши відділ охорони здоров'я райдержадміністрації, який очолював позивач.
Позивач звернувся до голови Міжгірської районної державної адміністрації із заявою про переведення його на посаду завідувача сектору охорони здоров'я. Однак в порушення ч. 3 ст. 36 КЗпП України відповідач відмовився перевести позивача на вказану посаду, а натомість провів конкурс, за результатами якого на спірну посаду було прийнято іншу особу.
Такі дії відповідача щодо відмови у переведенні його на вакантну посаду завідувача сектору охорони здоров'я Міжгірської районної державної адміністрації позивач вважає протиправними, оскільки у відповідача фактично не відбулись зміни в організації виробництва і праці, посаду позивача збережено, при цьому дія трудового договору продовжилась у зв'язку з переходом до новоствореного структурного підрозділу прав і обов'язків відділу охорони здоров'я Міжгірської районної державної адміністрації. Крім того, переведення на рівнозначну посаду повинно здійснюватись без конкурсного відбору, із дотриманням переважних прав позивача, відтак вважає відмову відповідача у переведенні протиправною і такою, що порушує його трудові права.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.07.2015 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області щодо непропонування ОСОБА_2 вакантної посади завідувача сектору охорони здоров'я Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області.
Визнано протиправною відмову Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області у переведенні ОСОБА_2 на посаду завідувача сектору охорони здоров'я Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області.
Визнано протиправними дії Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області щодо проведення 24 вересня 2014 року конкурсу на заміщення вакантної посади завідувача сектору охорони здоров'я Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області.
Скасовано результати конкурсу на заміщення вакантної посади завідувача сектору охорони здоров'я Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області, оформлені протоколом № 2 засідання конкурсної комісії Міжгірської районної державної адміністрації від 24 вересня 2014 року.
Зобов'язано Міжгірську районну державну адміністрацію Закарпатської області запропонувати ОСОБА_2 посаду завідувача сектору охорони здоров'я Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області та перевести його на цю посаду.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Міжгірська РДА Закарпатської області, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову позивачу в задоволенні позову.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що судом не враховано, що позивача з посади не звільнено і по даний час. Суд неправильно вважав, що в спірному випадку мала місце реорганізація структури РДА, а не реорганізація відділу охорони здоров'я як юридичної особи. В обов'язки відповідача не входило запропонування всіх наявних вакансій та рівнозначної посади, оскільки дійсним обов'язком відповідача є пропозиція іншої роботи на тому ж підприємстві, установі організації. Рішення керівника про оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади завідувача сектора охорони здоров'я РДА ніким не скасовано, як і не скасовано рішення конкурсної комісії та розпорядження керівника РДА про призначення на посаду за результатами конкурсу.
Вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, яка просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
У справі встановлено, що ОСОБА_2 проходив публічну службу на посаді начальника відділу охорони здоров'я Міжгірської райдержадміністраці Закарпатської області як юридичної особи.
Розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 05 травня 2014 року № 64-р, встановлено граничну чисельність працівників райдержадміністрацій, в тому числі Міжгірської РДА.
Розпорядженням голови Міжгірської районної державної адміністрації від 12 травня 2014 року № 41-р «Про встановлення граничної чисельності працівників районної державної адміністрації», прийнятим на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 року № 179 «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій», від 18 квітня 2012 р. № 606 «Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій», від 25 березня 2014 року № 91 «Деякі питання діяльності місцевих державних адміністрацій», затверджено граничну чисельність працівників апарату районної державної адміністрації та її структурних підрозділів.
Пунктом 3.2 цього розпорядження утворено на правах самостійного структурного підрозділу райдержадміністрації сектор охорони здоров'я, реорганізувавши відділ охорони здоров'я райдержадміністрації.
Отже, в спірних правовідносинах мала місце реорганізація структурного підрозділу, в якому працював позивач, тобто відділу охорони здоров'я Міжгірської райдержадміністрації.
Відповідно до розпорядження голови Міжгірської РДА № 42-р від 12.05.2014 року позивача попереджено про наступне звільнення у зв'язку з скороченням чисельності працівників та реорганізацією структури Міжгірської РДА та письмово запропоновано посаду головного спеціаліста відділу організаційно-кадрової роботи апарату райдержадміністрації тимчасово на період відсутності основного працівника ОСОБА_4
Згідно з частиною третьою ст. 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно з частиною 2 зазначеної статті звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Колегія суддів вважає, що у разі перетворення одного структурного підрозділу особи публічного права в інший або його перепрофілювання, звільнення зі служби може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності чи штату працівників. Саме собою таке перетворення без скорочення штату не може бути підставою для звільнення з публічної служби.
Зі справи видно, що станом на 1.01.2014 року штатний розклад відділу охорони здоров'я Міжгірської райдержадміністрації передбачав три посади - начальника відділу, головного та провідного спеціалістів. З 12.05.2014 року штатний розклад новоствореної структури - сектора охорони здоров'я Міжгірської районної державної адміністрації, який є також юридичною особою, передбачає дві штатних посади - завідувача сектора та головного спеціаліста.
Отже, є підстави вважати, що в спірному випадку відбулася реорганізація відділу охорони здоров'я Міжгірської райдержадміністрації, в зв'язку з чим мали місце зміни в організації праці, що супроводилося скороченням (зменшенням) штату працівників.
Згідно з ч.3 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
З матеріалів справи видно, що посада провідного спеціаліста в новоствореній структурі не була передбачена, посаду головного спеціаліста по переведенню зайняла працівник, яка працювала на цій посаді в реорганізованій структурі.
Разом з тим, в новоствореній структурі передбачалася посада завідувача сектора, яка відповідно до Положення про сектор охорони здоров'я Міжгірської районної державної адміністрації та Положення про відділ охорони здоров'я Міжгірської районної державної адміністрації, наявних в справі, за правами та обов'язкамими є ідентичною з посадою, яку позивач займав у відділі охорони здоров'я.
Колегія суддів вважає, що при реорганізації державної установи публічного права і створення іншої державної установи, якій передані функції реорганізованої установи і яка є фактичним правонаступником цієї установи, до неї переходять усі обов'язки реорганізованої установи щодо працевлаштування працівників, оскільки встановлена законодавством можливість реорганізації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що реорганізується, не виключає, а передбачає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників реорганізованої установи.
Цей висновок повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 16 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБИ до державної виконавчої служби Харківської області, Головного управління юстиції Харківської області про визнання незаконним та скасування наказу, яка в силу ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для судів при вирішенні подібної категорії справ.
Зі справи видно, що стосовно позивача відповідач зазначених вимог закону не дотримав, оскільки вакантної на той час посади завідувача сектора охорони здоров'я йому не запропонував. Пропозиція іншої роботи на тимчасовій посаді на час декретної відпустки працівника, яка суттєво погіршує становище позивача, колегія суддів не визнає як виконання відповідачем вимог ст. 49-2 КЗпП України.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання протиправною бездіяльності Міжгірської РДА щодо не пропонування йому вакантної посади завідувача сектора охорони здоров'я Міжгірської районної державної адміністрації та відмови від переведення на цю посаду, а також зобов'язання відповідача перевести позивача на цю посаду після виходу його з відпустки є обґрунтованими, а висновки суду першої інстанції з цього приводу правильними.
Разом з тим, позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення конкурсу на заміщення вакантної посади завідувача сектора охорони здоров'я Міжгірської РДА та скасування результатів цього конкурсу є безпідставними та задоволенню не підлягають, оскільки рішенням зазначеної комісії не порушено прав та законних інтересів позивача.
Суд не врахував, що наказ голови Міжгірської РДА від 7.08.2014 року № 67-р про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад ніким не оспорений та не скасований, не скасований наказ цього ж голови РДА, прийнятий за результатами конкурсу.
Рішення конкурсної комісії відповідно до п. 2 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. N 169, має рекомендаційний характер та на права позивача не впливає.
Відповідно до п.5 Порядку переведення на рівнозначну або нижчу посаду в одному державному органі, а також просування по службі державних службовців, які зараховані до кадрового резерву чи успішно пройшли стажування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, може здійснюватися без конкурсного відбору.
Тому постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області щодо проведення 24 вересня 2014 року конкурсу на заміщення вакантної посади завідувача сектору охорони здоров'я Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області та скасування результатів конкурсу на заміщення вакантної посади завідувача сектору охорони здоров'я Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області, оформлених протоколом № 2 засідання конкурсної комісії Міжгірської районної державної адміністрації від 24 вересня 2014 року ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в позові.
В решті оскаржувана постанова суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області задовольнити частково.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.07.2015 року у справі №807/3555/14 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області щодо проведення 24 вересня 2014 року конкурсу на заміщення вакантної посади завідувача сектору охорони здоров'я Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області та скасування результатів конкурсу на заміщення вакантної посади завідувача сектору охорони здоров'я Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області, оформлених протоколом № 2 засідання конкурсної комісії Міжгірської районної державної адміністрації від 24 вересня 2014 року, скасувати та прийняти нову постанову, якою позивачу в задоволенні цих вимог відмовити.
В решті цю постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : А.І. Рибачук
Д.М. Старунський