30 вересня 2015 р. Справа № 876/5348/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 26.03.2015р. про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ДПС м.Тернополя в особі старшого інспектора ДПС взводу ДПС м.Тернополя старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та визнання недійсним протоколу про адміністративне правопорушення, -
Оскаржуваною ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 26.03.2015р. відмовлено в порядку п.1 ч.1 ст.109 КАС України у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ДПС м.Тернополя в особі старшого інспектора ДПС взводу ДПС м.Тернополя старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та визнання недійсним протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки такий не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства; сплачений судовий збір в розмірі 73 грн. 08 коп. повернуто позивачу (а.с.10 і на звороті).
Не погодившись із вказаною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржила позивач ОСОБА_1В, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відмову у відкритті провадження в справі, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.13-16).
Вимоги апеляційної скарги (з урахуванням поданого доповнення до неї) обґрунтовує тим, що її позовною вимогою є визнання протиправними дій та рішення старшого інспектора ДПС щодо проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, а відмова у відкритті провадження у цій справі фактично позбавляє її права на оскарження дій та рішень працівника ДАІ, а також не надає можливості спростувати презумпцію правомірності його дій та рішень.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, 03.03.2015р. о 20 год. 10 хв. старшим інспектором ДПС взводу ДПС м.Тернополя старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2 складено стосовно ОСОБА_1 протокол серії АП1 № 834750 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.6).
24.03.2015р. ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила визнати дії та рішення старшого інспектора ДПС взводу ДПС м.Тернополя старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 щодо проведення огляду на стан сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 834750 від 03.03.2015р. протиправними; визнати недійсним протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 № 834750 від 03.03.2015р., складений відповідачем (а.с.1-5).
Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що під час складання протоколу інспектором ДПС здійснювалися не владні, а процесуальні функції, правомірність яких повинна вирішуватися під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки складається уповноваженою особою за наслідками вчинення адміністративного правопорушення у порядку та випадках, встановлених КУпАП; він є одним із доказів по справі, а тому питання про визнання його недійсним не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства. Питання щодо правильності оформлення протоколу, оцінка дій посадової особи під час оформлення адміністративних матеріалів, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення тощо, належить розглядати в порядку, визначеному КУпАП, тобто, питання розгляду та надання оцінки всім доказам, в тому числі й самому протоколу про адміністративне правопорушення, діям посадової особи під час його оформлення, здійснюється під час розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Між тим, з наведеними висновками оскаржуваної ухвали погодитися не можна, з наступних підстав.
Із змісту заявленого позову убачається, що позивач оскаржує дії та рішення відповідача щодо проведення огляду на стан сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також просить визнати недійсним спірний протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.267 КУпАП адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, прокуророві або до суду.
Спори, що виникають з приводу застосування цих заходів, мають публічно-правовий характер, оскільки пов'язані зі здійсненням суб'єктами, визначеними у ст.ст.234-1, 234-2, 244-4, 262, 264, 265-1, 265-2, 265-3, 266 КУпАП, владних повноважень, та підлягають розгляду за правилами КАС України.
Аналогічні роз'яснення наведені у постанові Пленуму ВАС України № 8 від 20.05.2013р. «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів».
Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправними дій, рішень відповідача щодо проведення її огляду на стан сп'яніння підлягають розгляду в порядку КАС України, через що у цій частині оскаржувана ухвала не грунтується на вимогах процесуального закону.
Стосовно решти висновків суду першої інстанції колегія суддів враховує те, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Протокол про адміністративне правопорушення, як документальна фіксація вчиненого правопорушення, не є актом суб'єкта владних повноважень в зазначеному вище розумінні, а виступає доказом по справі, який підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами в порядку ст.251 КУпАП та ст.86 КАС України. Виходячи з наведеного, протокол про адміністративне правопорушення не може бути самостійним предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.
Також питання щодо правильності оформлення протоколу, оцінка дій посадової особи, під час оформлення адміністративних матеріалів тощо, підлягає розгляду в порядку, визначеному КУпАП, оскільки вирішення таких питань відбувається під час вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Отже, позовні вимоги стосовно оскарження дій та рішень під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, визнання недійсним протоколу про адміністративне правопорушення не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що у розглядуваному випадку наведений спір в частині оскарження дій, рішень відповідача щодо проведення огляду на стан сп'яніння слід вважати публічно-правовим, через що такий підлягає судовому розгляду в порядку КАС України, а не на підставі норм КУпАП України.
З огляду на викладене, судом першої інстанції також помилково вирішено питання про повернення судового збору.
Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильної відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, а відтак вона підлягає частковому скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи в частині вимог щодо оскарження дій, рішень відповідача щодо проведення огляду на стан сп'яніння, а також вирішення судом питання щодо повернення сплаченого судового збору; в решті ухвалу суду належить залишити без змін.
Керуючись ст.160, 195-197, п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, п.6 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 211, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 26.03.2015р. в адміністративній справі № 607/5094/15а - скасувати в частині відмови у відкритті провадження в справі щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, рішень ДПС м.Тернополя в особі старшого інспектора ДПС взводу ДПС м.Тернополя старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 щодо проведення її огляду на стан сп'яніння, а також вирішення судом питання щодо повернення сплаченого судового збору.
У скасованій частині справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В решті ухвалу суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: Н.В.Бруновська
ОСОБА_3