30 вересня 2015 року Справа № 876/7932/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Прикарпатжитлобуд» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Прикарпатжитлобуд» до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання недійсним та скасування розрахунку,-
У травні 2015 року Закрите акціонерне товариство «Прикарпатжитлобуд» (далі - позивач) звернулося з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (далі - відповідач) про визнання недійсним та скасування розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій № 1047/04 від 15.08.2014 року.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав до апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про задоволення позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуваний розрахунок складений в порушення чинного законодавства, а саме в порушення строків його складання та узгодження з платником, а тому є незаконним та підлягає скасуванню.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Спірні правовідносини регулюються відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788), Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97), Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Згідно вимог абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону № 400/97 об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до статті 13 Закону № 1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пункті "б"- "з" цієї статті.
З розрахунку витрат вбачається, що сімом працівникам позивача призначена пільгова пенсія відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 8).
Згідно пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.
Відповідно до п. 6.7 Інструкції у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інше), органи пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Оскільки відповідачем проведено перерахунок пенсії, призначеної на пільгових умовах, наслідком якого стало збільшення її розміру, то і збільшились витрати на виплату та доставку пенсій, які правомірно були включені в розрахунок за серпень 2014 року.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. 6.7 Інструкції).
Позивачем надсилались розрахунки витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с. 7-8), що не заперечується позивачем, проте сума боргу сплачена не була.
Твердження позивача про несвоєчасність направлення відповідачем розрахунку витрат на виплату і доставку пенсії, призначених на пільгових умовах не заслуговує на увагу, оскільки таке порушення не впливає на наявність і розмір сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам та не звільняє позивача від обов'язку їх відшкодування.
Крім того, згідно п. 6.5. Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Проте, Інструкція не передбачає надсилання таких відомостей позивачеві, а тому не заслуговує на увагу твердження позивача про необхідність надсилання таких відомостей разом з розрахунком витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Таким чином, позивач, який зобов'язаний відшкодувати відповідачу витрати по виплаті і доставці пільгової пенсії, призначеної відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, своєчасно в добровільному порядку не відшкодував витрати на виплату та доставку пенсій особам, які мають право на пільгову пенсію, то колегія суддів вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Прикарпатжитлобуд» слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Прикарпатжитлобуд» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі № 809/1829/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
ОСОБА_1