29 вересня 2015 року Справа № 876/8414/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Яворського І.О., Сапіги В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити дії,-
24.07.2014 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області, в якому просить:
визнати неправомірними дії відповідача щодо обчислення його страхового стажу за період роботи в районах Крайньої Півночі та в районах прирівняних до районів Крайньої Півночі з 12.02.1986 року по 01.12.1994року (8 років 9 міс. 18 днів) у Спеціалізованому управлінні механізованих робіт Івано-Франківського Управління бурових робіт; період з 01.12.1994року по 18.02.1997 року (2 роки 2 міс. 18 днів) в Івано-Франківському управлінні бурових робіт філію АТЗТ «Укрсибнафтогазхолдинг»; період з 04.05.2001 року по 10.11.2003 року (2 роки 6 міс. 6 днів) в ТзОВ «Сибнефть-Бурение» (згодом перейменованого у ТзОВ «Сервисная Буровая Компания»); період з 11.02.2004 року по 09.03.2004 року (0 років 0 міс. 28 днів) у ТзОВ «Спец УБР «Туртас»» без врахування права на пільгове обчислення стажу за роботу в таких місцевостях;
зобов'язати відповідача здійснити з 05.09.2013 року обчислення пільгового страхового стажу 13 років 7 міс. 10 днів:
8 років 9 міс. 18 днів у Спеціалізованому управлінні механізованих робіт Івано- Франківського Управління бурових робіт, де він виконував роботу на території віднесеній до районів Крайньої Півночі;
2 роки 2 міс. 18 днів в Івано-Франківському управлінні бурових робіт філію АТЗТ «Укрсибнафтогазхолдинг», де він виконував роботу на території віднесеній до районів Крайньої Півночі;
2 роки 6 міс. 6 днів в ТзОВ «Сибнефть-Бурение» (згодом перейменованого у ТзОВ «Сервисная Буровая Компания»), яке знаходилося на території віднесеній до районів Крайньої Півночі;
0 років 0 міс. 28 днів у ТзОВ «Спец УБР «Туртас»», яке знаходилося на території районів прирівняних до районів Крайньої Півночі
із розрахунку: один рік роботи на території районів прирівняних до районів Крайньої Півночі та в районі Крайньої Півночі за один рік і шість місяців відповідно до поданої ним трудової книжки;
визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування при розрахунку пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати за період роботи на Крайній Півночі у ТзОВ «Сервисная Буровая Компания» з травня 2001 року по грудень 2003 року;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії починаючи з 19.03.2014 р., з урахуванням розміру заробітної плати, яку я отримував в ТзОВ «Сервисная Буровая Компания» з травня 2001 року по грудень 2003 року на підставі довідки №102 від 19 березня 2014 року.
Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2014 року позов повністю задоволено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що факт роботи позивача у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в спірні періоди підтверджується трудовою книжкою та довідкою № 102 від 19.03.2014р. року, виданою ООО «Сервисна бурова компанія» про заробітну плату та довідками, які уточнюють особливий характер праці чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, підтверджують постійну зайнятість на пільговій роботі, що дають право позивачу на пільги, передбачені Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а тому відповідач безпідставно відмовив позивачу у пільговому розрахунку стажу.
Крім того, суд першої інстанції зазначає, що оскільки позивач працював в районах Крайньої Півночі та подав відповідачу довідку про заробітну плату, відповідно на нього поширюється дія Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р., зокрема на отримання гарантованої міжнародною Угодою пенсії в більшому розмірі і позивач має право на врахування районного коефіцієнту та північної надбавки при обчисленні пенсії за весь періоди роботи у даній місцевості.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до Постанови Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за період роботи до 01.01.1991 року на Крайній Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівників на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Питання зарахування стажу роботи в районах Крайньої Півночі після 01.01.1991 року визначає Тимчасова Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районі Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року. Угода не передбачає зарахування в пільговому обчисленні трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Враховуючи той факт, що Позивач працював вахтово-експедиційним методом, відповідно до підпункту 5.09 пункту 5 Положення «Про затвердження основних положень про вахтовий метод організації робіт, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР, і Секретаріату ВЦРПС і Мінохорони здоров'я СРСР від 31.12.1987 р. № 794/33-83, робітникам установ і організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до них місцевості із інших районів держави, пільги щодо обчислення стажу не надаються.
Тому, оскільки за періоди роботи в районах Крайньої Півночі на позивача не поширювалися норми Закону щодо пільгового обчислення стажу, зарахувати стаж за вищевказаний період у кратному розмірі немає законних підстав.
Крім того, апелянт звертає увагу на те, що судом першої інстанції не вірно визначено дати прийняття та звільнення з роботи ОСОБА_1 в період роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в 1986-1997рр., оскільки між датами фактичного виконання трудових обов'язків та датами наказів про прийняття та звільнення з роботи є різниця.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Встановлено, що позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 05.09.2013 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області.
Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області листом від 26.06.2014 року № 89/Д-10, відмовлено у задоволенні заяви позивача про перерахунок його пенсії із застосуванням кратності до згаданих періодів роботи, оскільки він не укладав строкових трудових договорів.
За правилами пункту 5 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 110 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590, робота в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 1 березня 1960 року зараховується в стаж в полуторному розмірі за умови, якщо працівник мав право на пільги, встановлені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Відповідно до пункту «д» цієї статті працівникам, що переводяться, направляються або запрошеним на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що надає право на отримання пенсії через старість і по інвалідності.
Таким чином, для отримання права на пільги, передбачені наведеною статтею, особа повинна була укласти строковий трудовий договір.
Факт укладання такого договору є предметом доказування у випадку спору між особою і пенсійним органом. Відповідними доказами може бути трудова книжка, в якій є наявний штамп підприємства про розповсюдження пільг по обчисленню стажу роботи або довідка роботодавця, в якій зазначено про факт роботи за строковим трудовим договором, період, на який він був укладений, та розповсюдження на особу пільг по обчисленню стажу за цей період. Наявність лише запису у трудовій книжці про факт роботи в районах Крайньої Півночі не є достатньою підставою для обчислення стажу з урахуванням кратності.
Щодо періодів стажу після 1991 року, чинним законодавством не передбачено врахування цих періодів роботи в пільговому обчисленні.
Зокрема, Тимчасовою Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року встановлені спеціальні правила врахування таких періодів роботи лише при визначенні права на пенсію, а не при обчисленні розміру стажу.
Проте у справі, що розглядається, суд першої інстанції помилково дійшовши висновку про наявність у позивача пільг виключно на підставі факту роботи, який підтверджений трудовою книжкою, і з урахуванням набутого після 1991 року стажу.
Таким чином, з аналізу вказаних норм та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов до виснрвку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити дії, а тому в задоволенні таких слід відмовити.
Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області задовольнити.
Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2014 року у справі №348/1810/14-а скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити дії відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді І.О. Яворський
ОСОБА_2