24 вересня 2015 року м. Львів Справа № 876/3610/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А.І.,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
з участю секретаря - Андрушківа І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі № 803/310/15-а за позовом ОСОБА_1 до Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в задоволенні його заяви про звільнення від призову на військову службу під час мобілізації та зобов'язати відповідача звільнити його від призову на військову службу відповідно до абзацу 7 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позов обґрунтував посиланням на те, що він як особа, що постійно здійснює догляд за сестрою дружини ОСОБА_2 , яка є інвалідом першої групи по зору не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, однак відповідач безпідставно відмовив йому у звільненні від призову на військову службу.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовує посиланням на обставини, викладені в позовній заяві.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до частини 1 статті 41 та частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без - змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач отримав повістку відповідача з вимогою з'явитися 13 лютого 2015 року о 08:00 год до Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату у зв'язку з призовом у Збройні Сили України в порядку мобілізації.
09 лютого 2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою про звільнення його від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку із здійсненням ним постійного догляду за сестрою дружини - ОСОБА_2 , яка є інвалідом першої групи.
Листом відповідача від 11 лютого 2015 року № 315 позивачу відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу, з тих підстав, що з документів, поданих ним до заяви видно, що окрім позивача наявні інші особи, які можуть здійснювати постійний догляд за особою, яка його потребує.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність у позивача права на відстрочку від призову на військову службу, оскільки у ОСОБА_2 , яка є інвалідом першої групи, наявні інші близькі родичі, які можуть здійснювати постійний догляд за нею.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною першою статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» від 06 травня 2014 року № 454/2014, затвердженим Законом України від 06.05.2014 № 1240-VІІ, оголошено проведення часткової мобілізації (далі - мобілізація) на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Відповідно до абзацу 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Позивачем до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації подано довідку до акта огляду медико-соціальної експертизи від 11 листопада 2011 року, видану Волинським обласним бюро медико-соціальної експертизи, згідно якої ОСОБА_2 є інвалідом першої групи (по зору) підгрупи «А» і потребує постійного стороннього догляду.
Згідно поданої позивачем довідки від 27 січня 2015 року № 233, виданої управлінням соціального захисту населення Ковельської райдержадміністрації Волинської області, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Ковельської райдержадміністрації Волинської області і отримує щомісячну компенсацію по догляду за інвалідом І групи (сестра дружини ОСОБА_2 ) з 26 серпня 2014 року.
Як видно з довідки від 02 березня 2015 року № 108, виданої Скулинською сільською радою Ковельського району Волинської області, до членів сім'ї ОСОБА_2 відносяться батько - ОСОБА_3 , 1947 р.н., який проживає в селі Скулин, сестра - ОСОБА_4 , 1971 р.н., яка проживає в місті Володимирі-Волинському, сестра - ОСОБА_5 , 1972 р.н., яка проживає в місті Ковелі; брат- ОСОБА_6 , 1984 р.н., який проживає в місті Ковелі.
Відтак наявність інших осіб, які можуть здійснювати постійний догляд за громадянкою ОСОБА_6 вказує на відсутність підстав для звільнення позивача від призову на військову службу під час мобілізації.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі № 803/310/15-а - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: А.І. Рибачук
Судді В.М. Багрій
Д.М. Старунський
Повний текст ухвали виготовлено 29 вересня 2015 року.