23 вересня 2015 року Справа № 876/2456/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
з участю секретаря судового засідання - Волошин М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Козаківської сільської ради Болехівської міської ради Івано-Фоанківської області, третя особа- Савчина ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Козаківської сільської ради Болехівської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_3, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Козаківської сільської ради №77 від 11 липня 2004 року, яким у ОСОБА_4 вилучено земельну ділянку біля її будинковолодіння на передано у власність ОСОБА_3
Постановою Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що оскаржуваним рішенням порушено право позивача на отримання спірної земельної ділянки розміром 0,18 га в урочищі "Город, коло хати" в с.Козаківка, Болехівської міської ради, а тому таке є протиправним, оскільки прийняте без волевиявлення ОСОБА_4 Підставами стверджувати про відсутність волевиявлення ОСОБА_4 є також те, що заява, написана не нею, і підпис від її імені підроблений, що підтверджується, зокрема, висновком почеркознавчої експертизи. ОСОБА_4 була неписьменною, а тому заява від 06 липня 2004 року оформлена від її імені з грубим порушенням п.13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, так як складена без участі сторонніх осіб. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.
Позивач (апелянт)- ОСОБА_1 та його представник- Савчук О.Л. в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважають висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтованими. Просять скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою позов задовольнити.
Третя особа- Савчин Ф.В. та його представник- Шиян Л.І. в судовому засіданні не погодилися з доводами апеляційної скарги і вважають, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Представник відповідача- Козаківської сільської ради в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, третьої особи та його представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 під час проведення земельної реформи на території Козаківської сілької ради отримала безоплатно у власність земельні ділянки загальною площею 0,80 га, в тому числі 0,18 га для житлового будинку і господарських будівель та 0,62 га для ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується даними погосподарської книги.
Рішенням сесії Козаківської сільської ради від 11 липня 2004 року №77 земельну ділянку в урочищі «Город коло хати» загальною площею 0,18 га вилучено у ОСОБА_4 та передано у власність ОСОБА_3
З погосподарської книги №4 в с.Козаківка вбачається, що у ОСОБА_4 залишилась земельна ділянка площею 0,09 га (з неї 0,07 га - для ведення господарства та 0,02 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку), однак правовстановлюючого документу на цю земельну ділянку не виготовила.
Після смерті ОСОБА_4 у 2012 році позивач, як спадкоємець за заповітом, успадкував належне їй майно у вигляді будинковолодіння в с.Козаківка, по вул. Незалежності, 94 згідно з рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2013 року, яким визнано за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння, що знаходиться в с.Козаківка, по вул. Незалежності, 94 і складається відповідно до технічного паспорта з житлового будинку «А» площею 60,1 кв.м., стайні «б», шопи «г», шопи «д», стодоли «е», стайні «є», шопи «з», погребу «з», огорожі, вартістю 53398 грн.
На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 оформив право власності на вказане будинковолодіння.
Крім того, позивач звернувся з заявою про оформлення права власності на земельну ділянку.
27 березня 2014 року земельна комісія Козаківської сільської ради визначила розміри і межі земельних ділянок, які передані у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_3
Відповідно до складеного комісією акту ОСОБА_1 передано в користування земельну ділянку площею 0,096 га та 0,056 га - ОСОБА_3
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений Земельним кодексом України.
Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційний Суд України в п.4 мотивувальної частини Рішення №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 р. (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказав, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення сесії Козаківської сільської ради від 11 липня 2004 року №77 про вилучення у ОСОБА_4 та передачу земельної ділянки в урочищі «Город коло хати» загальною площею 0,18 га у власність ОСОБА_3, за своїм змістом та суттю є ненормативним правовим актом індивідуального характеру, вичерпало свою юридичну силу після реалізації (були вчинені подальші дії щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку), таким чином, з прийняттям такого рішення виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що фактично, оскаржуючи рішення Козаківської сільської ради №77 від 11 липня 2004 року, яким вилучено у ОСОБА_4 та передано у власність ОСОБА_3 спірну земельну ділянку, між позивачем та третьою особою виник спір про право на цю земельну ділянку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Ужитий у цій процесуальній нормі термін “суб'єкт владних повноважень” означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС). Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
П.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Колегія суддів звертає увагу на те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися “судом, встановленим законом” у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що рішення суб'єкта владних повноважень у даному випадку за своїм змістом та суттю є ненормативним правовим актом індивідуального характеру, вичерпало свою юридичну силу, фактично між позивачем та третьою особою існує спір про право на земельну ділянку, спірні правовідносини не містить ознак публічно- правового характеру, а тому і захищати свої права та інтереси особи повинні у способи, визначені законами України, в даному випадку в порядку цивільного судочинства.
Згідно з п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, п.4 ч.1 ст.198, ст.ст.203, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2015 року у справі № 339/391/14-а, 2-а/339/1/15 за позовом ОСОБА_1 до Козаківської сільської ради Болехівської міської ради Івано-Фоанківської області, третьої особи- Савчина ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення скасувати, та провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.І. Мікула
Судді А.Р. Курилець
ОСОБА_5
Повний текст ухвали виготовлено 28 вересня 2015 року.