29 вересня 2015 р. Справа № 876/2540/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Пліша М.А., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
В листопаді 2014 року позивач - Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Сихівському районі) звернулась в суд з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просила стягнути до бюджету кошти з ФОП ОСОБА_1 в сумі 200 771,41 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що відповідач зареєстрований як суб»єкт господарювання і відомості про державну реєстрацію відповідача внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій. Станом на 28.10.2014 року у відповідача є податковий борг по сплаті податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 200771,41 грн., в т.ч. 160 617,13 грн. - за основним платежем та 40 154,28 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Львів, вул. Драгана, 18/15; ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь бюджету податковий борг в сумі 200 771 (двісті тисяч сімсот сімдесят одну) гривню 41 копійку.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що норми статтей 95 - 99 ПК України можуть застосовуватись до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 ПК України. З огляду на наведене, суд першої інстанції безпідставно застосував норми ст. 87 ПК України, вийшовши за межі позовних вимог.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду справи не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач зареєстрований як підприємець виконавчим комітетом Львівської міської ради 17.02.2002 року, відомості про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
З довідки Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №13332/8/1350-20-0041/794 від 29.10.2014 року видно, що станом на 28.10.2014 року податковий борг відповідача по сплаті податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування становить 200 771,41 грн., в т.ч. 160 617,13 грн. - за основним платежем та 40 154,28 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Зазначений податковий борг виник внаслідок несплати у встановлений законом строк узгодженого грошового зобов»язання, визначеного контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні №0000511720 від 16.06.2014 року, яке прийнято на підставі акта перевірки № 459/17-20/НОМЕР_1 від 15.05.2014 року.
Позивачем надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» № 3239-25 від 12.08.2014 року, в якому зазначено, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов»язаннями станом на 11.08.2014 року становить 200 771,41 грн.
Станом на дату розгляду справи доказів погашення відповідачем податкового боргу на суму 200 771,41 грн. суду не надано.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки доказів погашення відповідачем податкового боргу суду не надано, то позовні вимоги про стягнення податкового боргу в сумі 200 771,41 грн. підлягають задоволенню.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є правильними, виходячи з наступних підстав.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов»язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі ст. 92 Основного Закону виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
ПК України регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов»язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов»язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов»язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов»язання.
У п. 57.3 ст. 57 ПК України зазначено, що у разі визначення грошового зобов»язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов»язаний сплатити нараховану суму грошового зобов»язання протягом протягом 10-календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов»язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідачем не було сплачено суми грошового зобов'язання, то позивачем було надіслано податкове повідомлення-рішення. Однак, доказів погашення відповідачем податкового боргу на суму 200771, 41 грн. не надано.
Відповідно до п.п. 20.1.18, п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пунктів 95.2 - 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
З огляду на викладене, оскільки за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 200 771, 41 грн., а суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт погашення цього податкового боргу, то суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що такий борг підлягає стягненню на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2014 року у справі №813/7924/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: М.А. Пліш
ОСОБА_2