23 вересня 2015 року Справа № 876/10261/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування рішення про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач - ФОП ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - ДПІ у Виноградівському районі, якою просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Виноградівському районі від 11 липня 2014 року № 735/22-2528821442/901 (про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6800,00 грн.) та стягнути на користь позивача понесені нею та документально підтверджені витрати на правову допомогу в розмірі 4050,00 грн. (на підставі договору про надання правової допомоги від 15 липня 2014 року, акту СТН-1 здачі - приймання наданих послуг та квитанції до прибуткового касового ордеру від 04 вересня 2014 року № 47).
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте з порушенням відповідної процедури в частині підстав прийняття, оскільки основою для його винесення стали матеріали, надані Виноградівським РВ УМВС України в Закарпатській області, а не фактичне здійснення відповідної перевірки. Крім того, прийняття контролюючим органом рішення у формі податкового повідомлення- рішення суперечить нормами постанови Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790, яким передбачено прийняття рішення у формі рішення про застосування фінансових санкцій, а не податкового повідомлення - рішення. Також оскаржуване рішення є неналежно оформленим у зв'язку з відсутністю записів про статус позивача як фізичної особи- підприємця та даних свідоцтва про реєстрацію. Апелянт звертає увагу на те, що 29 липня 2014 року Виноградівським районним судом винесено постанову, якою визнано протиправною та скасовано постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Теківської сільської ради від 12 червня 2014 року за № 1 (про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 156 КУпАП), в зв'язку з чим відсутні докази щодо вчинення адміністративного правопорушення. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, представник відповідача подав заперечення на апеляційну скаргу, тому з врахуванням вищенаведеного суд відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю- доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 11 липня 2014 року ДПІ у Виноградівському районі прийняла податкове повідомлення - рішення № 735/22-2528821442/901 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій (штрафу) у розмірі 6800,00 грн. за порушення п.2 ч.1 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Вказане рішення прийняте на підставі направлених прокуратурою Закарпатської області матеріалів РВ УМВС України в Закарпатській області, зокрема, рапорту від 30 травня 2014 року, яким зафіксовано факт реалізації ОСОБА_2 у належному позивачці кафе "Скарлет" неповнолітньому ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) пива "Оболонь світле" місткістю 0,5 л. за ціною 7,00 грн., пояснення неповнолітнього ОСОБА_3 та власника кафе ОСОБА_1, протокол про адміністративне правопорушення від 02 червня 2014 року № 0062279 та протокол засідання адміністративної комісії при виконкомі Теківської сільської ради від 12 червня 2014 року № 1.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Виноградівському районі правомірно прийняла оскаржуване податкове повідомлення- рішення про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі, передбаченому абз.9 ч.2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п.2 ч.1 ст.15-3 вказаного Закону.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.
П.2 ч.1 ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачає заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років.
В силу вимог абз.9 ч.2 ст.17 вказаного Закону до суб'єктів господарювання застосується штраф у разі порушення вимог ст. 15 - 3 цього Закону у сумі 6800 грн.
Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" рішення про стягнення штрафів, передбачених ч.2 цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 передбачає. що підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Згідно з п. 8 вказаного Порядку строки і порядок розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.
Від часу набрання чинності ПК України - 01 січня 2011 року у контролюючих органів в розумінні ПК України відсутні повноваження щодо прийняття інших рішень, крім податкових повідомлень-рішень, якими можуть бути визначені грошові зобов'язання, оскільки відповідно до п.10 підрозділу 10 розділу XX ПК України ("Перехідні положення") нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.
Ст. 113 ПК України передбачає, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи (в тому числі, на санкції за порушення норм законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки контроль за дотриманням відповідних норм покладено на органи доходів і зборів України), то контролюючий орган, розрахувавши суму грошового зобов'язання (якою є, в тому числі, щтрафна санкція за порушення вимог іншого законодавства, пп.14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України) - такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків саме податкове повідомлення-рішення, у відповідності до п.58.1 ст.58 ПК України.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень відповідає чинному податковому законодавству та процедура його прийняття є правильною, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення- рішення ДПІ у Виноградівському районі від 11 липня 2014 року № 735/22-2528821442/901 про застосування до ОСОБА_1 суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6800,00 грн. за порушення п.2 ч.1 ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.
Колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта щодо протиправності оскарженого рішення в зв'язку зі скасуванням постанови адміністративної комісії за рішенням суду, оскільки вказана постанова адміністративної комісії скасована в зв'язку з допущеними процедурними порушеннями, а тому встановлені судом процесуальні порушення при притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не доводить факту відсутності порушень положень законодавства щодо заборони продажу алкогольних напоїв неповнолітньому, вказані обставини в межах розгляду справи про скасування постанови не досліджувались, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч. 4 ст. 72 КАС України.
Колегія суддів також вважає безпідставними покликання апелянта щодо протиправності оскарженого рішення в зв'язку з неналежним його оформленням (відсутність статусу позивача як фізичної особи - підприємця, відсутність даних свідоцтва про реєстрацію), оскільки Додатком 10 до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків затвердженого наказом Мінфіну України від 28 грудня 2012 року № 1236 визначено форму податкового повідомлення- рішення форми "С" (саме за такою формою прийнято оскаржене податкове повідомлення- рішення), та вказано ревізити для фізчних осіб - підприємців: прізвище, ім'я та по- батькові особи, реєстраційний номер облікової картки або серія та номер паспорта, а тому відсутні вказані найменування статусу особи як фізичної особи- підприємця та/або дані свідоцтва про реєстрацію фізичної особи- підприємця.
Крім того, навіть можливі неточності чи помилки у рішенні (за умови якщо рішення прийняте у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення) не є підставою для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Такий висновок випливає із загального принципу розгляду податкових спорів, відповідно до якого перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою, в зв'язку з чим не може бути скасоване правильнее по суті рішення з підстав незначних недоліків при його оформленні.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення- рішення, оскільки встановлено факт продажу 30 травня 2013 року приблизно о 22 год. 30 хв. ОСОБА_2 у належному позивачці кафе "Скарлет" неповнолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, пива "Оболонь світле" місткістю 0,5 л. за ціною 7,00 грн., чим відповідно порушено вимоги п.2 ч.1 ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", і в силу положень абз.9 ч.2 ст.17 згаданого Закону до суб'єкта господарювання за вказане порушення застосовано штраф, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року у справі № 807/2535/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.І. Мікула
Судді А.Р. Курилець
ОСОБА_4