23 вересня 2015 року Справа № 876/10374/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства “Ферма Пилипа” на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у справі Хустської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Селянського фермерського господарства “Ферма Пилипа”, третя особа - Чопська митниця Міндоходів про стягнення заборгованості,-
Позивач - Хустська ОДПІ звернулася в суд з позовом до відповідача - Селянського фермерського господарства "Ферма Пилипа", в якому просила стягнути заборгованість у розмірі 57063,41 грн.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року позов задоволено. Стягнено із Селянського фермерського господарства "Ферма Пилипа" податковий борг у розмірі 57063,41 грн.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що митну вартість на автомобілі, які є предметом даного спору, митною службою визначено за резервним методом, у зв'язку з чим у відповідача незаконно виник обов'язок щодо сплати додаткових сум ПДВ та ввізного мита. Крім того, позивач порушив приписи чинного законодавства щодо порядку митного оформлення товару та застосування методів визначення митної вартості товару. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, представник позивача подав до суду заперечення на апеляційну скаргу, тому з врахуванням вищенаведеного суд відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю- доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Селянське фермерське господарство “Ферма Пилипа” має заборгованість перед бюджетом зі сплати ввізного мита в розмірі 25495,01 грн., в т ч. мито 16996,67 грн. та 8498,34 грн. штрафні санкції: з ПДВ в розмірі 30594,00 грн., в т.ч. ПДВ 20396,00 грн. та 10198,00 грн. штрафні санкції; 510 грн. штрафних санкцій за неподання у встановлені строки вантажно-митної декларації, що підтверджується листом Виноградівської митниці № 01-53-3782 від 23 липня 2009 року із розрахунком митних платежів, що підлягають сплаті до бюджету.
Дана сума заборгованості підтверджується обліковою карткою платника податків та податковими повідомленнями- рішеннями від 15 червня 2009 року № 10, № 11 № 12.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкової заборгованості СФГ “Ферма Пилипа” є узгодженою, у встановлені строки до бюджету не сплачена, а тому підлягає стягненню.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.
На момент виникнення спірних правовідносин спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами”.
Відповідно до п.4.2.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Згідно з п.5.2.1 ст.5 вказаного Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2. Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення за винятком випадків визначених п.п.5.2.2 Закону .
Як вбачається з матеріалів справи, СФГ “Ферма Пилипа” ввезло на територію України автомобіль вантажний марки Seat модель Inka, двигун №АРQ 567949, кузов №VSSZZZ9KZ3R 0005062, автомобілт вантажний марки Volkswagen модель Caddi, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2 А WLC09 E 95A 682244, автомобіль вантажний марки Volkswagen модель Caddi, двигун №UDH 349254, кузов №9 BWEC05X85P114755 та подало до митного оформлення ВМД №302000001/8/800201, №302000001/8/8000197, №302000001/8/800195.
Разом з тим, митне оформлення вказаних автомобілів не було здійснено у зв'язку з відсутністю оригіналу документів (заяви про країну походження товару).
Враховуючи наведене, митним органом оформлено картки відмови у митному оформленні №302000001/8/000054, №302000001/8/000050, №302000001/8/000048.
Після відмови у митному оформленні СФГ “Ферма Пилипа” документів до митного оформлення на вищенаведені автомобілі не подало, відповідно Виноградівська митниця склала акти № 4, № 5, № 6 про неподання вантажної митної декларації.
Враховуючи наведене, Виноградівська митниця прийняла податкові повідомлення - рішення від 15 червня 2009 року: № 10, яким СФГ “Ферма Пилипа” визначено податкове зобов'язання за платежем: ввізне мито на товари, що ввозяться на митну територію України суб'єктами ЗЕД у сумі 25495,01 грн. у т.ч. за основнй платіж- 16996,67 грн., штрафні санкції 8498,34 грн.; № 11, яким СФГ “Ферма Пилипа” визначено податкового зобов'язання за платежем: ПДВ з товарів, увезених на митну територію України суб'єктами ЗЕД у сумі 30594,00 грн., у т.ч. основний платіж - 20396,00 грн., штрафні санкції -10198,00 грн., № 12, яким СФГ “Ферма Пилипа” зобов'язано сплатити штраф у сумі 510 грн. за неподання у встановлені строки вантажно-митних декларацій.
Вказані податкові повідомлення-рішення отримані СФГ “Ферма Пилипа” 19 червня 2009 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, суми зазанчені у них є узгодженою сумою податкового зобов'язання, даний факт стверджується дослідженими судом матеріалами справи.
Відповідно до п.п.5.4.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Враховуючи наведене, в силу приписів ч.2 п.п.6.2.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у зв'язку з закінченням процедури узгодження податкового зобов'язання, Виноградівська митниця надіслала Хустській ОДПІ подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків - СФГ “Ферма Пилипа”.
Оскільки відповідач добровільно не погасив спірну суму податкового боргу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення такого в судовому порядку.
Колегія суддів вважає безпідставними покликання апелянта на те, що судом першої інстанції необґрунтовано взято до уваги те, що митну вартість на автомобілі, які являються предметом даного спору, митною службою визначено за резервним методом, у зв'язку з чим у відповідача незаконно виник обов'язок щодо сплати додаткових сум ПДВ та ввізного мита, оскільки відповідно до ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Разом з тим, з огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства “Ферма Пилипа” залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року у справі № 2а-3549/09/0770- без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.І. Мікула
Судді А.Р. Курилець
ОСОБА_1